При спілкуванні з людьми, що так чи інакше постраждали від війни - втратили рідних, домівки, майно, роботу - варто бути обережними, аби не завдати більшої емоційної шкоди, що вже й так завдана.
Про це розповіла психолог Анна Панфілова, пише sviy.doc в Instagram.
Ось список стоп-фраз, які не можна говорити.
Кожен з нас поніс різні втрати на війні. І тому насправді зрозуміти іншого просто неможливо, така фраза виглядатиме лицемірством.
Замість того, щоб сказати: "Я розумію, що ти пережив", скажіть: "Те, що ти пережив, жахливо. Мені дуже шкода, що ти мав через це пройти". Або "Я навіть не уявляю, через що тобі довелося пройти".
Вам може здаватися, що слова зайві, але мовчання може поранити так само, як і необережні слова. Для людини, яка пережила жахливу подію, важливо, щоб її досвід визнали. Мовчання створює ефект вакууму, в чому людина залишається один на один зі своєю травмою.
Визнайте тяжкість ситуації та страждань. Кілька слів можуть бути достатніми: "Те, що сталося у твоє му місті, дуже страшно".
Наприклад: "Вам краще було відразу виїхати", або "Ти повинен радіти, що вижив". Скоріше за все, людина і так картає себе, що зробила недостатньо.
Не переводьте фокус на себе чи інших людей. Тим більше, не порівнюйте ситуацію людини з іншими. Якщо з вами вирішили поділитись, вислухайте це до кінця, висловіть співчуття і підтримку. Зараз не час рівнятися втратами.
Сюди ж можна віднести й слова: "Принаймні твій будинок не згорів", "Добре, що твої рідні залишилися в живих". Такі слова лише знецінять втрату людини.
Підкресліть сильні сторони, ті, що допомогли людині вижити, впоратися і подбати про себе та інших у гострій кризі. Виражайте захоплення, кажіть, чим саме в поведінці людини ви пишаєтесь.
Раніше ми писали, що таке траншейна стопа як наслідок війни.
Підписуйтесь на дружній Telegram-канал, який висвітлює всі злочини РФ проти України.