Аркадій Непиталюк дав оцінку українському кінематографу 2018 року і розповів про свій новий фільм “11 дітей з Моршина”
У 2018 році в Україні вийшло 22 фільми, у фінансуванні яких брала участь держава. В уже минулому році в кінотеатрах нашої країни показали фільми різних жанрів: комедії, історичне, фентезі та сімейне кіно.
Попри те, що українське кіно часто критикують, ще кілька років тому навряд чи можна було уявити, щоб стільки фільмів виходило б в Україні щороку. Так, за кілька днів до Нового року у Києві презентували пригодницький сімейний фільм “11 дітей з Моршина” режисера Аркадія Непиталюка.
RBC-Lite поговорив з режисером фільму про те, як він зі знімальною групою створював це захоплююче сімейне кіно, яким був 2018 рік для українського кінематографу та що потрібно, аби українці почали вірити у вітчизняне кіновиробництво.
Аркадій, що для вас було головним викликом під час зйомок фільму?
Основний виклик для мене був з цим фільмом саме в тому, що для мене це вперше глядацьке кіно. До цього я знімав виключно авторські фільми, а зараз взявся за фільм для широкої глядацької аудиторії, за жанрове кіно.
Під час роботи над фільмом головне було, щоб ми змогли зі співсценаристами створити на рівні сценарію таку історію, котрою можна було б зацікавити якомога більше глядачів - і дітей, і дорослих. І потім реалізувати жанрово цю історію в готовому продукті.
Відео: 11 дітей з Моршина, офіційний тизер (Youtube-канал UFD Independent Films)
Бо наша історія, наш фільм – він не одножанровий. Це не класична комедія.
У фільмі “11 дітей з Моршина” ви помітите і комедію, і екшн з перегонами, і елементи детективу. Також ми додали мелодраматичну лінію. І от в цьому і був основний виклик, щоб все це реалізувати якісно. Адже поєднання жанрів створювати дуже непросто.
І тим більше, що у вашому фільмі багато персонажів - діти.
Так, у нас багато персонажів дітей. Це великою мірою і дитяче кіно. Загалом це сімейне кіно, але і дитяче також.
Як краще описати це кіно для глядача? Дитяче кіно, сімейне?
Це в чистому вигляді сімейне кіно. Ми зробили такий фільм, який дійсно цікавий і для дітей, і для їхніх батьків. Ідеально по віку - для дітей від 7 до 14-15 років. У нас, по-перше, є і дитяча лінія, де взаємодіють між собою діти. Друга лінія - діти взаємодіють із дорослими. Крім того, є декілька "дорослих" ліній. Таких, в котрих дорослі впізнають себе, ситуації зі свого життя. Ну і, врешті, у нас історія виходить суто українська. Все впізнається: дії персонажів, їх поведінка, лексика. Всі в цьому фільмі знайдуть щось для себе.
Якби ми знімали чисто дитяче кіно, тоді воно було б не дуже цікаве батькам. Може батьки приходили б на сеанс поспати, доки їхні діти дивляться фільм. Але ми намагалися зняти кіно так, щоб було цікаве і для дорослих.
Фото: Режисер Аркадій Непиталюк (РБК-Україна)
Часто українське кіно критикують за те, що персонажі не схожі на українців і відірвані від наших реалій.
Впізнаваність персонажів – це дуже важлива ознака українського кінематографу. Тому що якщо ці персонажі навіть будуть цікаві, але відірвані від наших реалій, то люди не будуть сприймати їх як своїх. І. відповідно, фільм не сподобається.
У вашому фільмі - картинка водночас і суто локальна, але і притаманна для багатьох невеликих міст України.
Дії відбуваються у Моршині і навколо. Але ми не робили дуже локальну конкретизацію місця. Бо такі персонажі характерні для всієї України. Коли людина буде дивитися фільм, то буде впізнавати себе, сусіда, дружину, дитину, і автоматично під’єднуватися до фільму. Тоді глядач вже розуміє персонажа, співпереживає йому. Разом з ним людина веселиться, плаче і переживає всі його емоції.
Ну а назва Моршин – це гра слів, щоб було схоже на Оушен. Ми хотіли спочатку зняти фільм, де персонажі житимуть у маленькому містечку. Коли згадали про Моршин, швидко вхопилися за це і зняли фільм там, помістивши місце дії саме в це містечко.
Як реагували місцеві мешканці на процес зйомок?
Місцеві мешканці підходили, питали, що ми знімаємо, чому ми знімаємо. Ми казали, що це ігрове кіно, що ми знімаємо дітей вигаданих моршинських. Вони цікавилися всим, що відбувалося у нас на знімальному майданчику.
Загалом всі знають, що Моршин - це санаторно-курортне містечко. Там основна дія і в інтер’єрах, і на вулиці – це відпочинок і лікування. А тут раптом окрім цього щось іще почало відбуватися! Раптом почали ходити люди з камерою, зі світловими приладами, щось знімають. Для місцевих це теж була певна розвага.
Яким, за вашими спостереженнями, був 2018 рік для українського кіно? Ми бачимо, що з'являється все більше українських фільмів різних жанрів.Так, а за пару тижнів презентували відразу кілька сімейних комедій.
Протягом 2018 року в українському кінематографі відбувся справжній сплеск жанрового глядацького кіно, жанрових глядацьких фільмів. Напевне, домінує комедія. “Пригоди S Миколая” – це теж хороше сімейне кіно. Ось саме те, що в Україні з'явилися сімейні фільми – ситуація унікальна. Раніше такого точно не було!
Фото: “Протягом 2018 року в українському кінематографі відбувся справжній сплеск жанрового глядацького кіно, жанрових глядацьких фільмів” - режисер Аркадій Непиталюк (РБК-Україна)
Здебільшого навіть в добу так званого українського поетичного кіно довгий час домінувало авторське кіно, фестивальне. Так, воно може представляти Україну за кордоном, і це дуже добре. Але його не так масово дивиться український глядач, не купує на нього квитки, щоб відпочити і розслабитись в кінотеатрі. На нього ходить вузьке коло глядачів. Багатьом важко пригадати навіть кілька “масових” українських фільмів. Але зараз ситуація вже інша.
Поява сімейного кіно і комедій - хороша ознака розвитку кіно в цілому, як кажуть кінокритики.
Так! За останні роки, окрім комедій, з'явилися також сімейні фільми і, як на мене, це дуже важливо. Чому це важливо? Бо ми робимо кіно не просто для самоствердження. Не просто щоб сказати собі “Який я молодець, я зняв фільм”, а потім це кіно лежатиме десь на поличці, бо буде зовсім нецікавим. В першу чергу ми маємо знімати для глядачів, думаючи саме про них. Ми повернулися обличчям до глядача і хочемо для них щось створити, щоб вони приходили в кіно дивитись не лише голлівудські сімейні фільми, а й наші, українські.
Як думаєте, коли це стане нормою? Коли українці сприйматимуть українські фільми так само, як голівудські?
За моїми враженнями, під кінець року у глядача якось сталося зрушення щодо довіри до українського кінематографу. Раніше глядач якось не хотів ходити на фільми, за винятком якихось розкручених медійних персон, які знімали фільм або знімалися в ньому. Переважно ці медійні персони розкручені саме через телебачення. Зараз глядачі поступово починають цікавитись українськими кіноісторіями. І це дуже хороша тенденція!
Нагадаємо, у центрі Києва проходили зйомки фінальних кадрів фільму "Чорний ворон" за мотивами роману-бестселлеру письменника Василя Шкляра.
Також Маша Єфросиніна підкорила мережу фото у стильному вбранні під час відпустки в Нью-Йорку.
Відео: У Києві презентували сімейний фільм “11 дітей з Моршина” (video.rbc.ua)