Запори - діагноз, який хоча б раз у житті зустрічався у кожної людини. Утруднене випорожнення кишечника і затримка стільця - симптом, що свідчить про порушеної функції кишечника і проблеми з перистальтикою. Частота дефекації залежить від того, як саме харчується людина, тому запори діагностуються не по тому, як часто спорожняється кишечник, а по тому, чи є у людини відчуття дискомфорту.
Залежно від симптоматики і причин, що викликають запори, лікарі поділяють їх на дві категорії. Виділяють атонічні і спастичні запори, викликані різними факторами.
Атонічний запор виникає через слабкість кишкової мускулатури. Тонус стінок кишечника знижується, перистальтика практично зникає, кишечник стає млявим і слабким. Це призводить до того, що калові маси пересуваються по кишечнику повільно, а процес дефекації заподіює людині сильний дискомфорт, оскільки просування калових мас відбувається з великими труднощами. Нерідко атонічні запори супроводжуються виникненням анальних тріщин, що заподіюють біль своїм власникам. Причиною зниження тонусу може бути сидяча і малорухлива робота, нерегулярне і нездорове харчування. Нерідко цей вид запорів зустрічається у людей розумової праці, а також у літніх людей, які стикаються з віковими змінами в тонусі кишечника.
Спастичний запор - протилежність попереднього типу. Він виникає внаслідок спазму мускулатури кишечника. Тут причиною запору стає підвищений тонус окремих ділянок кишечника. Спазм мускулатури призводить до того, що калові маси пережимаються, виникають механічні перешкоди до їхнього просування. Це призводить до здуття живота, колік, почуттю тяжкості і постійного дискомфорту. Спастичні запори супроводжуються посиленим газоутворенням. Кал має тверду структуру і форму дрібних грудочок. Нерідко причинами спастичних запорів стають захворювання ендокринної системи, порушення гормонального фону і обмінних процесів, а також стресові ситуації. Психологічний фактор майже завжди викликає спазм сфінктера і мускулатури кишечника. Для того щоб впоратися з цією проблемою, лікарі радять знімати спазми за допомогою теплої ванни або грілки, а також дієти з переважанням варених овочів, олії та обволікаючої їжі, яка не подразнює стінки кишечника.