В Україні часів СРСР багато підприємств автомобільної промисловості та суміжних галузей масово виробляли продукцію для армії. Амфібії, пересувні комплекси управління ракетами та багато іншого...
Про найяскравіші та найнезвичайніші машини для радянської армії, що випускалися заводами України, читайте нижче у матеріалі РБК-Украина Авто.
Плаваючий повнопривідний ЛуАЗ-967 в армії називали транспортером переднього краю. Головною особливістю компактного позашляховика була можливість управління напівлежачи, що істотно підвищувало виживаність екіпажу на полі бою. Рульова колонка мала регулювання у вертикальному напрямку.
Машина створювалася для підвезення боєприпасів та евакуації поранених. Для останнього завдання спереду навіть встановлювалася лебідка, якою на спеціальному ложементі можна було підтягувати до ТПК бійців для евакуації. Машина має три складні крісла, з боків також передбачено кріплення для пари носилок.
КрАЗ-255, прозваний в народі лаптежніком за свої широкі позашляхові шини, став синонімом армійського позашляховика. У 1967 році почалося його серійне виробництво, яке тривало до 1987 року, коли модель остаточно змінив на конвеєрі більш сучасний КрАЗ-260. Всього за 20 років було вироблено понад 160 тис.машин. КрАЗ-255 оснащений 14,5-літровим дизельним 8-циліндровим двигуном ЯМЗ-238 потужністю 240 к.с.
Для радянській армії машина вироблялася у варіантах бортового вантажівки, баластного тягача, сідельного тягача і платформи. На машину встановлювали самі різноманітні надбудови: реактивні системи залпового вогню "Град", важкі понтонні парки, екскаватори та крани, опріснювальні станції, банно-пральні комплекси та ін.
Попри примітивну конструкцію кабіни з дерев'яним каркасом та без опалювача на ранніх машинах, повнопривідний КрАЗ отримав схвальні відгуки про свою службу завдяки відмінній прохідності та витривалості.
Цы невиразні круглі напівпричепи і зараз ще використовуються на будмайданчиках і автостоянках в якості побутівок. Але мало хто знає, що у своїй молодості ці фургони Одеського автоскладального заводу несли в собі секретну радіоапаратуру, що керувала ракетними комплексами.
ОдАЗ-828 мали вантажопідйомність до 5,5 тонни, а у якості тягачів використовувалися переважно ЗиЛ-131. Суцільнометалеві фургони були облицьовані зовні металевими листами, а зсередини вологостійкою фанерою. Для кріплення різноманітної апаратури в салоні передбачалися стелажі та полиці.
ОдАЗ-828 несли в собі кілька варіантів обладнання: кабіни управління і наведення зенітними ракетними комплексами, пункти перевірки ракет та ін. Напівпричепи, в залежності від виконання, могли оснащуватися фільтровентиляційною установкою, кондиціонером і електроопалювачами. Взагалі, ОдАЗ випускав широку номенклатуру армійських напівпричепів, але модель 828 стала наймасовішою.
Мало хто знає, що Крюківський вагонобудівний завод в 50-80-ті роки займався випуском спеціалізованих самохідних понтонів. Першою самостійною розробкою створеного при заводі НДІ став ГСП - гусеничний самохідний пором, в деяких відомчих джерелах названий Виробом 55. В основі гусеничної машини вузли і агрегати від танка Т-34, плаваючого танка ПТ-76, а також транспортера К-61.
По воді гусенична машина пересувалася за допомогою двох гребних гвинтів. Максимальна вантажопідйомність порома-52 тонни з середньою швидкістю ходу по воді в 6-8 км/год. Запас ходу по паливу розрахований на 19-20 годин. Час розгортання порома з похідного в бойове положення не перевищував 25 хвилин.
Довгобазну бортову вантажівку КрАЗ-250 досі можна зустріти на вулицях українських міст. В армії на шасі машини встановлювалося кілька цікавих і незвичайних установок. Одна з найекзотичніших - аеродромний пилосос В-68м. Вакуумно-прибиральна машина призначена для видалення пилу з поверхні злітної смуги і бічних доріжок аеродромів.
Щогодини машина здатна "всмоктувати" понад 12,5 тис. кубічних метрів повітря. Установці не тільки під силу здувати пил і дрібні предмети з бетонного покриття, але і пропускати через себе повітря, поглинаючи дрібненькі камені, відкололися частинки бетону та інше сміття, які можуть пошкодити шасі літаків. Робоча швидкість КрАЗу з обладнанням В-68м - близько 5 км/год.
Раніше ми згадували автомобілі Київського мотозаводу, про які мало хто знає. Сімейство компактних фургонів назвали "Київ".