В Адміністрації Президента (АП) вирішили відкласти створення незалежного органу з питань антикорупційної політики (ОАП). Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна".
1 грудня закінчився термін, відведений Мін'юсту Президентом Віктором Януковичем на підготовку проекту закону про створення спеціального уповноваженого органу з питань антикорупційної політики. Як стало відомо виданню, цю вимогу глави держави не буде виконано. У розпорядженні видання опинився лист, направлений в АП міністром юстиції Олександром Лавриновичем. У цьому документі чиновник на трьох сторінках виклав причини, за якими підготовка цього закону на даний момент є недоцільною.
"В Україні сьогодні фактично почалася реформа системи правоохоронних органів. За її результатами буде визначено, який правоохоронний орган відповідає за боротьбу з корупцією в країні... До протидії корупційним проявам необхідно підходити системно і тільки після завершення цих реформ. Тому законодавче врегулювання питання про статус ОАП і його функції є передчасним",- говориться в документі. Джерело видання в АП зазначило, що рішення Мін'юсту відкласти створення ОАП узгоджені з главою держави.
В Міністерстві юстиції підтвердили припинення створення структури по боротьбі з корупцією, але запевнили, що ця пауза не буде тривалою. "Процес не затягнеться. Вже створена робоча група, яка буде готувати проект закону про прокуратуру. На початку наступного року буде запущена робота з комплексного реформування системи правоохоронних органів. Це, а також прийняття Кримінально-процесуального кодексу необхідно для створення ефективного ОАП",- заявила директор департаменту антикорупційного законодавства і законодавства про правосуддя Мін'юсту Інна Фесенко. За її прогнозами, закон про ОАП може бути готовий вже в наступному році. Тим часом інформоване джерело видання в АП запевняє, що в заявлені терміни завершити реформу не вдасться: "Якщо бути реалістом, то цього закону не буде ще як мінімум два роки".
Створення ОАП є однією з вимог плану дій візової лібералізації (ПДВЛ) з Євросоюзом. Раніше в ЄС відзначали, що не можуть перейти до другого етапу виконання ПДВЛ до вирішення питання щодо антикорупційного органу.
До вступу в силу закону про ОАП деякі функції цього органу Віктор Янукович поклав на Мін'юст. "Існує також Національний антикорупційний комітет (НАК) при Президентові, який можна вважати тим незалежним органом, створення якого вимагає ЄС",- зазначає Інна Фесенко. Експерти вважають ці доводи безпідставними. "Державний орган повинен мати печатку і бюджет, інакше він нічого не зможе робити. У нашого комітету цього немає",- розповів виданню член НАК, президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency International в Україні) Олексій Хмара.
Втім, в уряді не виключають, що Брюссель пом'якшить свою позицію за підсумками нового моніторингу виконання ПДВЛ. "Ми чекаємо висновків ЄС за підсумками роботи місії, що відвідала Україну в жовтні. Цей звіт буде готовий до кінця року. До цього робити якісь висновки передчасно",- сказав глава департаменту ЄС Міністерства закордонних справ Всеволод Ченцов. У Міністерстві уточнили, що вони спробували переконати ЄС в ефективності нині діючої в Україні схеми, згідно з якою частину функцій ОАП тимчасово покладено на Мін'юст.
"У нас було багато дискусій з експертами ЄС, і мені здається, що в підсумку вони прислухалися до наших аргументів. До того ж ми не єдина держава в Європі, у якій ці функції виконує Міністерство юстиції",- розповіла Інна Фесенко.
Між тим, у Мін'юсті не виключають, що після закінчення перехідного періоду повноваження ОАП залишаться за Мін'юстом або підлеглим йому органом. "Виходячи з існуючої сьогодні системи влади, Міністерство юстиції є єдиним органом, здатним забезпечувати проведення антикорупційної політики",- вважає Фесенко. За словами Олексія Хмари, в АП також схиляються до відмови від створення окремого органу. "Восени 2010 року Віктор Янукович безкомпромісно заявляв, що нам потрібен новий орган. Потім, коли генпрокурором став Віктор Пшонка, позиція змінилася - Президент почав говорити, що у всіх країнах різна практика. А влітку, на останньому засіданні комітету, він визнав, що у нас проблеми з фінансуванням, які перешкоджають створенню цього органу. Пам'ятаю, Анатолій Могильов, який тоді очолював МВС, додав: мовляв, ви міліцію на 40% недофінансуєте, так що краще дайте нам більше грошей, і ми самі поборемо корупцію",- розповів Хмара.
Альтернативою концентрації цих функцій в Мін'юсті може стати створення ОАП на основі однієї з силових структур або її підрозділи - у світовій практиці поширений і такий варіант. До того ж цей варіант передбачено Стамбульським планом дій по боротьбі з корупцією - розробленим ООН міжнародним документом, учасником якого є Україна.
З тим, якому органу в майбутньому будуть надані функції оперативної антикорупційної діяльності, поки що також немає ясності. "Ми аналізували і прийшли до виходу, що це може бути Генпрокуратура. І в деяких європейських країнах обраний саме такий варіант,- поділилася з виданням Інна Фесенко.- Хоча я нагадаю, що були й інші ідеї, наприклад, створення Національного бюро розслідувань. Остаточно це питання не проясниться до тих пір, поки не завершиться реформа системи правоохоронних органів".