Прискорене працевлаштування у Німеччині: чому досі мало українців працюють
У Німеччині змінили підхід стосовно працевлаштування українських біженців, щоб вивести їх на ринок праці з базовими знаннями німецької мови. Ініціатива Job-Turbo має сприяти зростанню зайнятості.
Чому українцям важко працевлаштуватися у Німеччині, РБК-Україна розповідає з посиланням на DW.
Німеччина посідає перше місце у ЄС за кількістю українських біженців – за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 млн людей із України. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж в сусідніх країнах. Зараз у Німеччині працює лише четверта частина працездатних біженців.
"З початку війни 160 000 громадян України змогли працевлаштуватися в Німеччині. Працевлаштовуйтесь і ви", – закликали у нещодавньому у листі до українських біженців у Німеччині міністр праці та соціальних питань Губертус Гайль та посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
Експерти зазначають, що спочатку був підхід на першочергове вивчення мови. Тому результати для ринку праці стануть помітні згодом – бо біженцям нерідко навіть на курси не відразу не вдається записатися.
Ініціатива Job-Turbo, яку уряд оголосив у жовтні 2023 року, передбачає, що на роботу тепер братимуть із знанням німецької мови на рівні A2 або B1. Мовні курси можна буде проходити паралельно до працевлаштування.
Хоча це означає, що більшість українців будуть змушені працювати у низькооплачуваному секторі, чиновники зазначають, що біженці зможуть паралельно підвищувати свою кваліфікацію. Також центри зайнятості сприяють перенавчанню висококваліфікованих біженців.
У німецькому Інституті з дослідження ринку праці та кар'єри пояснюють, з якими перешкодами до працевлаштування стикаються українці у Німеччині. Про такі чинники розповіла соціолог інституту Маріелла Фалькенгайн:
- німецька мова дається складно або ж інтенсивність мовного курсу надто висока;
- деякі люди опинилися у критичних життєвих обставинах, у яких вони неспроможні будувати професійні плани, наприклад, якщо їхні чоловіки перебувають на фронті;
- деякі жінки почуваються занадто старими для того, щоб починати нову кар'єру або вивчити німецьку мову;
- крім мовного курсу і догляду за дітьми на працевлаштування просто не вистачає часу.
"Декому швидке працевлаштування й опанування німецької мови на роботі добре підійшло б. Для інших такий підхід не буде адекватним. У таких випадках потрібно насамперед стабілізувати життєві ситуації",– зазначила експерт.
Українка Альона Бут розповіла, що не могла записатися на курси через те, що два роки не знаходилося місце у дитсадку для її дитини. Тому жінка придбала онлайн-курс і опановує німецьку самостійно. На курси запишеться після того, як її дитину візьмуть до дитсадка з серпня 2024 року. Після цього біженка згодна влаштуватися й на низькокваліфіковану роботу, попри те, що має вищу освіту та володіє англійською мовою.
Днями Асоціація міст та муніципалітетів Німеччини закликала до поліпшення інтеграції українців на ринку праці, дозволивши їм доступ до роботи без обов'язкового знання німецької мови.
Також ми розповідали, як українські біженці влаштувалися у Німеччині. Роботу мають 21% працездатних українців.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.