Історія з 1920-х. Як українські Карпати стали центром активного туризму

В мережі можна знайти багато різних матеріалів про те, що у селищі Воловець на Закарпатті вже 150 років тому діяв величезний гірськолижний трамплін. Стверджують, що у Воловець в ті часи приїжджав навіть імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф, щоб особисто покататись на лижах.

Насправді це лише гарна легенда, яка не підтверджена жодними історичними джерелами. Хоча переважна більшість екскурсоводів розповідає про все це як доконаний факт. Звісно такі факти відразу привертають увагу туристів. Але справжня історія гірськолижних трамплінів в Українських Карпатах теж дуже цікава.

Історик та блогер Віктор Шатров у колонці для TRAVEL РБК-Україна спільно з порталом про подорожі "Go-To.Rest" розповідає, як розвивалися трампліни та лижний спорт в Українських Карпатах.

З історії воловецького трампліну: перша згадку про нього знаходимо у річному звіті голови лижної секції мукачівського клубу туристів, надрукованому січневому (за1930 рік) номері журналу "Zimní Sport"/Зимовий спорт/ – органі Союзу лижників Чехословаччини (wikipedia.org)

Коротка історія гірськолижного спорту у світі 

Історія лиж як засобу пересування сягає дуже давніх часів. На думку деяких дослідників, люди почали використовувати лижі для пересування засніженою місцевістю аж 15-20 тисяч років тому. До наших днів збереглися найдавніші наскельні малюнки древніх лиж в Китаї, які були зроблені 10000 років тому. Найстаріші ж археологічні знахідки залишків лиж на території Швеції та рф мають 7-8 тисяч років.

Протягом тисячоліть еволюція лиж пройшла довгий шлях. Спочатку вони були овальними дерев'яними ободами, перетянутими мотузками або шкірою звірів, завдовжки 40-60 і завширшки 20-30 сантиметрів. Такі лижі були своєрідними “снігоступами”. Конструкція лиж продовжувала вдосконалюватися і наступним етапом їх еволюції стала поява ковзних лиж. Перші зображення таких лиж на наскельних малюнках в районі Білого моря датують 4-3 тисячоліттями до н.е., тобто відносять до епохи неоліту.

В ті далекі часи лижі були довгими і вузькими із загнутими носковими частинами, а самі лижники тримали палки в кожній руці. Втім, більшість давніх гірськолижників користувались одною палкою, яку тримали як Баба Яга свою мітлу.

А у 6-8 століттях використовувались лижі різної форми одна з яких була коротка і широка та використовувалась для відштовхування, а друга була довга і вузька та використовувалась для ковзання. Нижню поверхню лиж для кращого ковзання підбивали шкірою лося або нерпи.

Фото з сайту go-to.rest

В подальшому конструкція лиж еволюціонувала, поступово набуваючи вигляду сучасних мисливських. При цьому, велику роль у вдосконаленні лиж зіграли скандинавські народи. В їхньому язичницькому пантеоні навіть був бог покровитель лижників Улльр.

Спочатку лижами користувались мисливці, що значно полегшувало полювання в зимовий період часу. Згодом, їх почали використовувати і воїни під час ведення бойових дій і тривалих переходів взимку. Так, в 1199 році активно використовували пересування на лижах у військових діях фіни. Даний факт є першим достовірним повідомленням в історичних джерелах про використання лиж у війнах.

Як вид спорту катання на лижах зародилось у 18 столітті в Норвегії. В 1733 році в місті Осло відбулись перші змагання з лижних гонок. Крім того, саме в Норвегії створили сучасну конструкцію лиж. В маленькому норвезькому містечку Телемарк, яке знаходиться на відстані 80 км від Осло, завдяки винахідливості місцевого майстра Сондре Норхайма відбулася справжня революція у вдосконаленні конструкції лиж. Пан Содре Норхайм винайшов нові кріплення для лиж у яких пятка добре з’єднувалася з носком берестяним ремінцем.

Це давало змогу не тільки вправно керувати лижами долаючи гірські спуски, але й стрибати з природніх трамплінів і при цьому не ризикувати втратити лижі. Це дало змогу пану Сондре Норхайму стати переможцем перших у світі змагань зі стрибків на лижах з трампліну, які відбулись в 1866 році в містечку Хейдалсмо.

Він також вразив своїм винаходом на столичних змаганнях з гірськолижного спуску в 1868 році. Він здивував глядачів шаленою швидкістю спуску і досконалою технікою керування лижами. Пізніше Сондре Норхайм емігрував в США де займався популяризацією лижного спорту.

Фото: Змагання у Голменколлені, 6 березня 1911 року (wikipedia.org)

Перші трампліни для стрибків з лижами були природними пагорбами. Спочатку стрибки були лише частиною бігових турнірів. Перший такий турнір, який задукоментовано історичними джерелами, відбувся у Норвегії в 1862 році. Як вже згадувалося, з 1866 року стрибки на лижах з трампліну стали самостійним видом спортивних змагань.

Спочатку довжина стрибків не оцінювалась, а увагу приділяли техніці виконання стрибка. З 1892 року щорічні лижні змагання в Норвегії було перенесено в Голменколлен, який з тих пір став справжньою Меккою лижного спорту. З часом трампліни для стрибків почали вдосконалювати. Але при цьому не відмовляли від ідеї використання природних пагорбів, займаючись їх ландшафтним дизайном. 

Перший в світі штучно створений трамплін було збудовано аж в 1911 році в чеському Цвічині. Трохи пізніше, у 1913 році, такий трамплін спорудили в норвезькому Голменколлені.

Справжня історія Воловецького трампліну

Про історію лижного трампліну у Воловці відомо, що його розпочали будувати в 1929 році за проєктом архітектора Яроліміка. В ті часи Закарпаття входило до Чехословаччини. Ініціаторами будівництва трампліну став Союз лижників Чехословаччини. Будівельні роботи тривали з 1929 по 1931 роки. Значну допомогу у його створенні надала технічна рота 19-го піхотного полку.

Розміри трампліну дозволяли здійснювати стрибки завдовжки до 50 метрів. Наразі історикам не вдалось знайти результати змагань, які проходили у Воловці за чехословацького правління. Відомо тільки, що на чемпіонаті краю у лютому 1932 році через сильний вітер і тріскучий мороз змагання довелось припинити.

Фото: Група лижників на полонині Плай, Воловеччина. Фото з журналу "Letem svеtem" 1929 рік (go-to.rest)

Після окупації Закарпаття хортистськими військами у березні 1939 року нова влада майже відразу взялась за реконструкцію трампліну у Воловці. Після перебудови тут було проведено декілька представницьких турнірів. На кінохроніці тих часів збереглись кадри величного закарпатского трампліну.

Угорські журналісти з захопленням розповідали про великий розмір трампліну, який дозволяв тренуватись і проводити змагання за участі іменитих угорських спортсменів в тому числі і чемпіонів Угорщини та учасників олімпійських ігор. 

Фото: Поштова листівка з трампліном у Воловці. Автор Генрік Шенфельд (go-to.rest)

Досі невідомо що стало причиною занепаду трампліну у Воловці. Найпопулярнішою версією є знищення цієї унікальної спортивної споруди під час бойових дій в ході Другої Світової війни.

В наші дні від Воловецького трампліну залишилися лише декілька бетонних блоків, які були опорою для дерев’яного риштування, а також зображення на декількох листівках і хвилинний ролик з кінохроніки.

Кадри з кінохроніки 1940 року (istpravda.com.ua)

Трампліни у Ворохті: історія і сучасність

В Українських Карпатах перший лижний трамплін збудували в 1922 році у місті Ворохта. Це був перший професійний трамплін у тодішній Польщі. Відразу після введення в експлуатацію трамплін у Ворохті став місцем проведення чемпіонату Польщі по стрибкам на лижах з трампліну.

Переможцем змагань з результатом 22 метри став Олександр Размус. Також приймала участь в цьому турнірі Ельжбета Зенткеви, яка стала однією з перших жінок-спортсменів, які стрибали на лижах з трампліну.

Фото: Гуцули біля трампліна у Ворохті, 1938 рік. Національний цифровий архів Польщі (suspilne.media)

Фото: Спортсмен під час стрибка у Ворохті, 1935 рік. Національний цифровий архів Польщі (suspilne.media)

Після Другої світової війни у Ворохті трамплін продовжував використовуватись в якості центру підготовки спортсменів з усього СРСР. 

Фото: Будинок, у якому розташована спортивна школа (Суспільне Карпати)

У 1955, 1973 та 1987-1989 роках трампліни у Ворохті реконструювали. Під час останньої реконструкції трампліни були обладнані штучним покриттям, що дало змогу використовувати їх і влітку.

Фото: 12-річний Віталій Дручків вже бере висоту у 75 метрів (Суспільне Карпати)

В наші дні трампліни у Ворохті є одним з небагатьох діючих в Україні центрів підготовки спортсменів та проведення змагань по стрибкам на лижах та лижному двоборству.

Розташовані вони на території навчально-спортивної бази авангард. Тут функціонує цілий комплекс трамплінів К-75 та К-90 останній з яких є найвищим в Україні. Втім навіть цей 90-метровий трамплін в олімпійській програмі вважається середнім. Тому спортсмени, які хочуть повноцінно підготуватись до Олімпіади змушені тренуватись за кордоном де діють трампліни заввишки 120-125 метрів.

Фото: Найвищий трамплін у Ворохті, 90 метрів (Суспільне Карпати)

Крім Ворохти діючі лижні трампліни є у місті Верховина Івано-Франківської області, але вони значно нижчі і використовуються здебільшого для підготовки початківців. Крім того, є трампліни у місті Кременець Тернопільської області, де проводять змагання для дітей.

Фото: Трампліни у Кременці. Лютий 2023 року (terminovo.te.ua)

У 2020-2021 роках були проведенні чергові роботи по реконструкції комплексу трамплінів у Ворохті, які стосувались гори приземлення та заміни штучного покриття. В поточному 2023 році на трамплінах у Ворохті встановили систему поливу.

Цей унікальний комплекс є справжнім порятунком для спортсменів-трампліністів, адже дає можливість повноцінно тренуватись цілий рік. Крім того, трампліни у Ворохті є цікавою туристичною локацією, адже в Україні не так багато місць де можна з захопленням спостерігати за сміливими польотами крилатих лижників.

Фото: Під час останньої реконструкції повністю замінили гору приземлення трампліна (Суспільне Карпати)

Для розвитку цього захоплюючого виду спорту потрібно суттєво розширити мережу трамплінів в Українських Карпатах. Хорошою ідеєю для цього є відновлення Воловецького трампліну. Сподіваємось такий проєкт знайде інвесторів і підтримку влади та буде реалізовано у найближчому майбутньому.

Відзначимо, віками Росія намагалася стерти все українське. Характерним елементом цієї політики були крадіжки культурних цінностей і перекручення історії. Маркетолог та SEO-фахівець, краєзнавець Артур Антропов пу колонці для РБК-Україна писав, як Росія століттями викрадала українську історичну спадщину.

Тим часом краєзнавець і дослідник історії Роман Маленков розповідав, де поховані творці української державності.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.