Ця методика рятує життя по всьому світові. Як українець Богомолець перевернув медицину з ніг на голову

Як з'явилася любов до науки

Маленький Олександр Богомолець народився 12 травня (за новим стилем - 24 травня) 1881 року в родині столичних лікарів. Тому, ймовірно, хлопчик за замовчуванням не міг обрати іншу царину роботи.

Проте дитинство Олександра не було гладким. Насамперед він народився у Лук'янівській в'язниці. Там перебувала його мама під слідством у справі радикальної народницької організації лівого спрямування "Південноросійський робітничий союз".

Після народження Богомольця-молодшого забрали від матері та віддали на виховання дідусю Миколі Присецькому. А мама майбутнього вченого отримала вирок - десять років каторги в Забайкаллі.

Наступного разу малий Сашко побачив маму, коли йому було 10 років, а вона була невиліковно хвора на сухоти.

Маленький Сашко Богомолець з батьком перед поїздкою до матері у в'язницю (фото: Вікіпедія)

Богомолець був дуже здібним до навчання, заклади освіти закінчував із відзнаками та похвальними листами, проте розпочав свій шлях далеко не з медицини.

Першою освітою, яку здобув Олександр, була юридична. Лише після цього - медична.

Кар'єра різко йде вгору

Висновок, що Богомолець був народжений для медицини, напрошується й сам. І ось чому: на другому курсі університету він опублікував свою першу наукову роботу; під час навчання він уже працював на кафедрі з великими вченими тих часів.

У 1909 році видатний українець став наймолодшим у Російській імперії доктором медицини: на момент захисту йому було лише 28 років.

Уже за два роки його відправили на стажування в Париж на кафедру фізіології в Сорбонні. Там Олександр отримав професорське звання. І вже після повернення його призначили екстраординарним професором кафедри загальної патології та бактеріології медичного факультету Саратовського університету.

Тут він започаткував нову галузь в медичній науці - патологічну фізіологію. Сьогодні ця наука займається вивченням життєдіяльності хворого організму. Якби не існувало такої сфери, багато захворювань не були б дослідженими та залишалися б невиліковними.

Олександр Богомолець організував також кафедри мікробіології та загальної патології в агрономічному та ветеринарному інститутах Саратова.

Олександр Богомолець став наймолодшим у Російській імперії доктором медицини (фото: Вікіпедія)

У жовтні 1918 року на той момент уже відомий професор Богомолець створив свою першу науково-дослідну установу. Він розташований у Росії й більш відомий як "Мікроб" - Державний інститут мікробіології та епідеміології Південного Сходу Росії.

До речі, це був перший у Росії медичний науково-дослідний заклад.

Там же, у Саратові, Олександр Богомолець зробив своє найважливіше відкриття - імунну сироватку, яка прискорювала загоєння ран та активізувала імунну систему людини. Її назвали "сироваткою Богомольця".

Цей препарат широко використовували під час Другої світової війни для лікування інфекційних ускладнень ран і переломів.

Методика, яка рятує людей по всьому світові

У 1920-х роках Олександр Богомолець переїхав до Москви. Тут він долучився до створення першого у світі Інституту гематології та переливання крові.

Вчений розробив унікальну методику консервування донорської крові, яку застосовують сьогодні майже без змін. Таким чином з'явився спосіб запобігання людським смертям через втрату чи зараження крові.

У Москві Олександр також створив онкологічну лабораторію та Інститут функціональної діагностики й експериментальної терапії.

Загалом усе своє життя Богомолець присвятив ендокринології, порушенням обміну речовин, імунітету, раку, патологіям кровообігу, механізму дії переливання крові, старіння організму тощо. Його напрацювання та висновки допомогли наступникам зробити прорив у медицині.

Іронічно, що в останні роки життя Олександр Богомолець багато уваги приділяв старінню організму. Він був переконаний, що людина може жити 125-150 років без впливу чинників ззовні. Таку ж думку висловлював Ілля Мечников.

Ходять чутки, що смерть Богомольця дуже засмутила Сталіна, оскільки науковець нібито повинен був розповісти "вождю" секрет довголіття, але не встиг цього зробити.

Олександр Богомолець помер 19 липня 1946 року в Києві. Він хворів на туберкульоз, а звичка палити цигарки лиш погіршувала його стан.

За життя вчений також став президентом Академії наук УРСР та директором двох медичних інституцій - Інституту експериментальної біології й патології та Інституту клінічної фізіології Академії наук УРСР.

Нащадки Богомольця

Династія лікарів у родині Богомольців продовжила своє існування.

Син Олег став відомим українським патофізіологом, членом-кореспондентом Академії Наук СРСР і заслуженим діячем науки й техніки УРСР.

Дочка Олега Катерина була професоркою кафедри патологічної анатомії Національного медичного університету ім. Богомольця. Вона працювала анестезіологом в Інституті туберкульозу і грудної хірургії під керівництвом академіка Миколи Амосова.

Дочка Катерини Ольга отримала звання заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професорки Національного медичного університету ім. Богомольця в Києві. Вона також балотувалася на пост президента України у 2014 та 2019 роках.

Ольга Богомолець (фото: library.gov.ua)

Сестра Катерини Олександра працювала дитячим лікарем-реаніматологом. А ще вона завідує квартирою-музеєм Олександра Богомольця.