Помер видатний український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук

"Сьогодні, 6 травня, о шостій ранку відійшов у кращі світи мій тато, Валерій Олександрович Шевчук. Про нього можна багато писати як про видатного письменника, але для мене він передусім був просто татом", - йдеться у нікролозі.Валерій Шевчук (фото: facebook.com/myroslava.andrushchenko)

Ще у січні 2024 року стало відомо, що через загострення цукрового діабету Шевчук потребував термінового медичного втручання.

Донька Валерія Юліана повідомила у соцмережах, що її батько пішов із життя в реанімації лікарні "Феофанія", де останнім часом перебував у вкрай тяжкому стані.

Інформацію про дату та час прощання з письменником буде оприлюднено пізніше.

Коротка біографія Валерія Шевчука

Валерій Шевчук - один із найяскравіших представників українського шістдесятництва, знаний як тонкий знавець людської душі, дослідник барокової літератури та автор глибоких, часто готичних прозових творів.

Його перу належать і десятки літературознавчих і публіцистичних праць, і блискучі інтерпретації творів давньої української словесності.

Народився він 20 серпня 1939 року в Житомирі. Його старший брат - письменник і новеліст Анатолій Шевчук - також був частиною покоління шістдесятників, та пішов із життя у 2015 році.Валерій Шевчук (фото: facebook.com/Julianna.kyiv)

За життя Валерій Шевчук залишив велику культурну спадщину: близько пів тисячі наукових та публіцистичних текстів, переклади творів із давньої української мови на сучасну, а також художні тексти, які вже давно стали класикою.

Його романи "На полі смиренному" та "Мисленне дерево", дослідження "Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима", "Козацька держава як ідея..." (у двох томах) та інші роботи відкривають для читача глибини української думки, філософії, історії та культури.

Він також був упорядником таких видань, як "Пісні Купідона" - збірки старовинної любовної лірики XVI–XIX століть, і "Літопису Самійла Величка", який публікувався у журналі "Київ" наприкінці 1980-х.

Його внесок у літературу був високо оцінений: він - лауреат Шевченківської премії за роман "Три листки за вікном", отримав премію фундації Антоновичів та звання почесного професора Києво-Могилянської академії.