"Не вірю, що це зі мною відбувається". Олена Коляденко - про унікальність мюзиклу "Кабаре" та про здійснену дитячу мрію

Мюзикл "Кабаре" (фото: Софія Саніна. Молодий театр)

Олено, чи довго ви думали, коли з'явилася можливість взятися за такий масштабний проект, як "Кабаре"?

Перше знайомство з "Кабаре" відбулося дуже давно, під час перегляду легендарного фільму БОБі Фосса, з Лайзою Мінеллі у головній ролі. Тоді я закохалася в музику, танці цього мюзиклу. У моєму репертуарі Freedom ballet вже давно є своя версія відомого номера Mein Herr. І Freedom jazz вже років 15 співає у своїй програмі "Мані Мані".

Але я навіть не уявляла, повірте, не уявляла до весни 2023 року, що триматиму в руках клавір та сценарій оригінального мюзиклу КАБАРЕ. Це просто якесь диво. Мені іноді досі не віриться. Ось іде репетиція, а я сиджу і не вірю, що це зі мною відбувається, що я це роблю.

Яка ваша основна мета, як режисера, яку ви вкладаєте у цю виставу? Який меседж ви бажаєте передати українському глядачеві?

Я хочу зараз у тих обставинах, у яких ми всі знаходимося, зробити людей трішки щасливішими, дати їм надію, дати їм трохи свята. Дати їм фарб, щоб відновлювати ось цей баланс, який нам усім дуже потрібен: душевний, емоційний, щоб люди посміялися, поплакали, і виплеснули тут все, що в них накопичується.

Я думаю, що у всіх художників, які зараз живуть в Україні, працюють, у нас усіх таке завдання: більше віддавати, більше лікувати. Мистецтвом, музикою, танцем, фарбами.

Ми й самі відновлюємось, самі артисти відновлюються. Тобто їм потрібно говорити, потрібно обов'язково щось робити. І коли вони бачать, що вони роблять потрібну справу і люди щасливі, тоді ось цей обмін працює на 100%.

Мюзикл "Кабаре" (фото: Софія Саніна. Молодий театр)

Культура зараз "на часі"? Чи правильно, що зараз активно повертаються концерти, вистави? Чому це важливо?

Ходити в театр, відвідувати концерти, виставки, кінотеатри - це те, що люди ЛЮБЛЯТЬ! Як можна заборонити це робити, засуджувати чи думати, що вони зможуть і так обійтися?

Якщо у нас є така можливість, завдяки нашим ЗСУ, не можна зупинятися, треба всупереч усьому наповнювати та заповнювати ту частину життя, яку люди звикли робити й у мирний час. Не можна відбирати любов до мистецтва, музики.

Скільки мені пишуть подяки після вистав: "дякую за натхнення", дякую за те, що після вистави хочеться рухатися далі", "я вперше розслабилася за час війни і так сміялася", "я приведу наступного разу своїх батьків" та ін. Тому все "на часі".

До речі, зараз є тенденція, що люди пішли до театрів і дуже активно. Це якийсь дефіцит живого мистецтва, і ми на собі це відчуваємо. Ну а той, хто сидить і каже, що це не на часі, їх також можна зрозуміти.

Я в жодному разі нікого не засуджую, у кожного своє сприйняття і воно індивідуальне. Тому я думаю, що й ці люди прийдуть, коли вони будуть готові. Моя порада-рецепт, спробувати таки це зробити.

Дозвольте собі сходити один раз до театру. Ви точно відчуєте приплив нової сили та енергії. Це нам усім дуже потрібне.

Що є найскладнішим у підготовці такого масштабного шоу?

Це далеко не шоу, по-перше. Почнемо з того, що "Кабаре" - це складний твір і він як листковий пиріг, що складається з танцю, музики, драми.

Дія відбувається у 30-ті роки. Берлін, темні часи зародження нацизму і водночас розквіту сексуальної свободи столиці Німеччини. І ось у такій какофонії подій ми стежимо за долею наших героїв. Зібрати все це воєдино - неймовірно складний процес.

У чому особливість "Кабаре" особисто для вас?

Я просто скажу те, що я люблю. Це чудова, просто чудова музика. Кожна пісня, кожен твір, який не візьмеш - це дуже прекрасна музика. Вона така гарна, американська, вона зроблена дуже по-багатому.

Мені подобається образність у "Кабаре", починаючи від панчох. Дуже подобаються характери, гротеск, тут така іронія є. Тут дуже багато потаємних смислів. Ми багато про що говоримо тут і про нас, у тому числі. Тому музика, танець драма все в одному - це і є той набір, який просто мене вражає.

Що ще унікального є у мюзиклі "Кабаре" і чим він вас найбільше приваблює?

Інтерактив із нашими гостями. Причому це задумано авторами. Тобто, уявіть, ви прийшли до театру, а потрапляєте до "Кабаре". Там дудять, там пітонів носять і ... більше не спойлеруватиму

А от якщо відкинути всі заявлені теми, то про що розповідає "Кабаре"?

Про людей, про нас із вами. Всім рано чи пізно потрібно зробити вибір, вирішити як далі жити за складних обставин. Хтось вмотує, розуміє що тут же, хтось нічого не робить і хоче залишатися поза політикою. У когось є можливість переступити і почати нове життя, але він не хоче міняти його, бо залежить від влади чи ще щось.

Тому це про вибір людини, про те, як ми поводимося в якихось страшних обставинах, таких як війна. І про стадне почуття.

Мюзикл "Кабаре" (фото: Софія Саніна. Молодий театр)