4 кроки екстреної психодопомоги, які має знати кожен: інструкція від психологині Фонду Ахметова
4 кроки екстреної психодопомоги, які має знати кожен: інструкція від психологині Фонду Ахметова (фото: flickr)
Ми щодня переживаємо стресові ситуації та трагічні події. Щоб зменшити руйнівний вплив гострого стресу на життя людини, варто вміти надавати їй першу психологічну допомогу. Як це правильно робити?
Про це розповідає психолог Фонду Ріната Ахметова - Ольга Фролова, тренерка з неформальної освіти для дорослих, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету.
За словами Ольги, перша психологічна допомога надається одразу після травматичної події. Універсальним для дітей та дорослих є протокол "РІПУ", який був розроблений в Ізраїлі. Це 4 кроки, якими важливо скористатися в перші хвилини (максимум годину) після стресової ситуації.
I крок: Р — разом
Зверніться до людини для встановлення контакту, щоб допомогти їй вийти з початкового шокового стану. Важливо донести, що ви не залишите її на самоті. Наприклад: "Мене звуть... Як звати тебе? Скільки тобі років? Де ти живеш? Ми разом! Я поряд з тобою і буду поряд стільки, скільки потрібно".
II крок: І — ініціатива
Дайте прості та чіткі інструкції, які стимулюватимуть людину до активної самостійної дії. Враховуйте її вік та можливості, а також ситуацію. Наприклад: "Принеси та випий води"; "Дай води тим, хто менший"; "Обійми та заспокой бабусю"; "Допоможи дідусеві знайти окуляри" тощо. Крок дає позитивний досвід реагування на гостру стресову ситуацію.
III крок: П — питання
Ставте питання, які стимулюють раціональне. "Скільки людей зараз перебуває у сховищі?"; "Як краще дістатися до лікарні, на авто чи пішки?"; "Назви всі предмети синього кольору, які бачиш" тощо. Переведення уваги з емоційного та соматичного на вербальне та ментальне знижує ризик посттравматичного стресового розладу.
IV крок: У — усвідомлення
Травма перериває зв’язок між реальністю та тим, що буде. Тому важливо якомога швидше повернути людину в її реальність. Проговоріть те, що було перед травмуючою подією і що буде після неї. Багаторазово підкресліть, що ця подія закінчилася (навіть якщо через 5 хвилин знову буде обстріл, але цей конкретний завершено). Це допоможе попередити застрягання" в ситуації та постійне повернення до неї в майбутньому.
