Знову літній час? Чи шкодить переведення стрілок економіці та здоров’ю
У ніч на 31 березня Україна знову перейде на літній час. Більшість країн світу продовжують переводити годинники, але ефективність цього заходу в сучасних умовах викликає сумніви як з економічної, так і психологічної точки зору.
Про те, чи сприяє переведення годинників економічному зростанню або завдає шкоди, – в огляді РБК-Україна.
Зміст:
Верховна Рада торік ухвалила рішення скасувати переведення годинників в Україні. Законопроєкт №4201 передбачав введення зимового часу як єдиного протягом всього року, а часовий пояс GMT +2 мав стати цілорічним. Таким чином, перехід на зимовий час у листопаді мав бути останнім. Однак, оскільки президент так і не підписав цей закон, країна знову перейде на літній час наприкінці березня.
Чому країни переводять стрілки годинників
Перше переведення годинників на літній час відбулося 1916 року під час Першої світової війни, коли Німеччина та Австро-Угорщина впровадили цю практику з метою економії енергії. Незабаром інші країни, зокрема Велика Британія, Франція та США, також почали використовувати літній час.
"Актуальність цієї системи пояснювалася кількома факторами. Основним джерелом освітлення були електричні лампи, а побутових електроприладів майже не існувало. Робочий день на фабриках починався дуже рано, близько 4-5 години ранку, і працювали по 10-12 годин. Тому використання світла вранці та ввечері було критично важливим. Перехід на літній час дозволяв "перенести" світлий час доби на вечір, зменшуючи споживання електроенергії", – розповів РБК-Україна Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.
Кушнірук зазначає, що з розвитком технологій споживання електроенергії значно зросло. Години ранкових і вечірніх підйомів стали найбільш енергозатратними, що спричиняло піки споживання. Коли люди йшли на роботу або поверталися додому, вони вмикали світло, що вимагало великої кількості енергії. Тому переведення годинників між зимовим і літнім часом дозволяло зекономити електроенергію. Це було важливим фактором у той час і застосовувалося по всій Європі.
В Україні переведення годинників на літній час було впроваджено у 1981 році, коли країна ще була частиною Радянського Союзу. Після здобуття незалежності Україна продовжила переводити годинники. Згідно з постановою Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року, на території країни діє час другого часового поясу (київський час) зі щорічним переведенням годинників:
-
в останню неділю березня о 3:00 ночі – на 1 годину вперед;
-
в останню неділю жовтня о 4:00 ночі – на 1 годину назад.
Станом на 2025 рік, близько 70 країн застосовують перехід на літній час. Серед держав, які продовжують переводити годинники, є більшість країн Європи, США та Канада. Однак дати початку та завершення можуть відрізнятися залежно від країни та регіону. Наприклад, більшість європейських країн починають перехід на літній час в останню неділю березня і завершують його в останню неділю жовтня. У Сполучених Штатах перехід на літній час розпочинається в другу неділю березня і закінчується в першу неділю листопада.
Чи залишається доцільним переведення часу
Однією з основних причин, чому країни продовжують переводити стрілки годинників залишається ідея економії енергії. Вважається, що під час літнього часу люди мають більше денного світла, що дозволяє зменшити використання штучного освітлення в вечірній час, а отже, знизити споживання електроенергії. У минулому столітті економія електроенергії від зміни часу була помітною. Однак сьогодні ситуація кардинально змінилася через трансформацію структури енергоспоживання та технологічний прогрес.
"Вплив переведення годинників на споживання електроенергії став майже нульовим. І тому в Європі вже давно обговорюється відмова від цієї практики. Проблема в тому, що Європа – бюрократична система, і будь-які рішення приймаються дуже довго", – зазначає Борис Кушнірук.
Крім економічних питань, переведення годинників викликає занепокоєння через вплив на здоров'я. Кандидат біологічних наук Ольга Маслова зазначає, що хронобіологи (дослідники біологічних ритмів) підкреслюють труднощі адаптації до різких змін часу. Хоч для здорових людей з гнучким графіком це може бути незначною проблемою, для тих, хто має проблеми зі здоров'ям або працює за жорстким графіком, наслідки можуть бути серйозними.
"Перший тиждень після весняного переведення годинників часто супроводжується збільшенням кількості ДТП та аварій на виробництвах через тимчасову втрату концентрації уваги. Також спостерігається підвищення частоти серцево-судинних захворювань. Для України проблема полягає в тому, що на її території є три часові пояси, і більшість країни потрапляє до другого. Природний київський час – це той, що ми вважаємо зимовим, однак деякі регіони знаходяться в першому та третьому часових поясах", – стверджує кандидат біологічних наук.
Ольга Маслова додає, що з урахуванням війни та й без того порушеного у багатьох сну варто у перший тиждень після весняного переведення звернути увагу на свій стан здоров'я та за можливості планувати менше справ, що потребують високої концентрації уваги на ранкові години.
На якому часі краще залишитися Україні
Багато країн у світі вже відмовилися від сезонного переведення часу або планують це зробити. У 2019 році Європейський парламент схвалив рішення про скасування обов'язкового переведення годинника з 2021 року, проте остаточне рішення залишили за національними урядами.
"Відмова від переведення годинників – це питання, яке треба вирішити. Наразі в цьому немає великої потреби. Важливіше визначити, на якому часі залишатись, бо Східна Україна виграє від одного часу, а Західна – від іншого. Україна велика країна і різниця в часі між сходом і заходом може спричинити емоційні дискусії", – зауважує Борис Кушнірук.
Ольга Маслова підкреслює, що перехід на літній час є зручнішим для східних регіонів, оскільки у так званому третьому часовому поясі сонце сходить майже на годину раніше, ніж на західній частині України. При цьому вона додає, що для крайньо-західних регіонів відрив від природного часу стає ще більшим, ніж під час зимового київського часу. Тому вибір одного часу для всієї країни викликає активні суперечки. При цьому Борис Кушнірук вважає, що відмовлятися від переведення годинників треба разом з Європою.
"Якщо ми відмовляємось від переходу на літній час, а Європа ще ні, виникатимуть логістичні проблеми. Потрібно буде узгоджувати час для транспорту, щоб не було непорозумінь, коли потяги, літаки чи інші транспортні засоби прибуватимуть в Україну або виїжджатимуть з неї. Це є основним питанням, яке потрібно вирішити, щоб уникнути додаткових проблем", – каже Кушнірук.
Експерт проти введення двох часових поясів для західної та східної частини України. Він вважає, що краще залишитися на часі, зручнішому для заходу країни. Кушнірук пропонує бюджетним організаціям на Сході, таким як школи та адміністративні установи, починати робочий день на годину раніше, ніж на Заході. Наприклад, у західній частині держави люди можуть починати працювати о 9-й ранку, а на Сході – о 8:00.
Нагадаємо, що згідно з опитуванням, 55% українців підтримують ініціативу скасування переведення годинників на зимовий час восени та на літній час навесні. 39% респондентів висловились проти.
При підготовці матеріалу використано ексклюзивні коментарі від голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука та кандидата біологічних наук Ольги Маслової, а також дані з постанови Кабміну та сайтів Associated Press та CNN.