Західні медіа сьогодні видали низку публікацій про майбутню угоду про копалини між Україною та США. Проєкт якої, втім, і в нинішній редакції не лише не містить гарантії безпеки, а й став ще жорсткішим.
РБК-Україна зібрало головні інсайди західних ЗМІ.
Зміст
Напередодні президент США Дональд Трамп і його радник з національної безпеки Майк Волтц зробили низку заяв щодо угоди на видобуток копалин з Україною, які загалом зводилися до того, що вона близька до укладення, і президенту Володимиру Зеленському краще підписати її, причому найближчим часом.
Однак як пише Sky News із посиланням на джерела, він досі не готовий поставити підпис, а українська сторона намагається усунути спірні моменти.
"Угода ще не готова до підписання, є низка проблемних питань, і в нинішньому вигляді проєкту президент не готовий його прийняти. Сьогодні проєкти не відображають партнерства в угоді і містять тільки односторонні зобов'язання України", - зазначив співрозмовник.
За даними The Wall Street Journal, переговори наближаються до фінальної стадії й угоду нібито могли підписати вже сьогодні, 22 лютого. Повідомлялося, що процес прискорив візит спеціального представника США Кіта Келлога до Києва.
Але як стверджує журналістка телеканалу Fox News Нана Саджая, українська сторона тільки передала США нові контрпропозиції. Імовірно, їх везе в Білий дім той самий Келлог. За її словами, поки що не визначено конкретних термінів подальших кроків. А в разі досягнення домовленості документ підпишуть держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Те, що переговорникам потрібно більше часу, підтверджують і джерела Bloomberg. Видання з посиланням на знайомого з перебігом переговорів співрозмовника зазначає, що в ідеалі Київ хотів би, щоб угоду підписали в присутності Трампа і Зеленського. Останній на зустрічі з Келлогом наполягав на зустрічі з президентом США до того, як із ним зустрінеться російський диктатор Володимир Путін.
Деталі обговорюваної угоди в основному розкриваються у витоках у західних медіа. При цьому повідомляється, що адміністрація Трампа на переговорах задіює важелі тиску, які можуть виявитися критичними для України.
За даними Reuters, після того як Зеленський відхилив початкову пропозицію міністра фінансів Скотта Бессента, офіційні особи США порушили питання про можливе припинення доступу України до супутникової інтернет-системи Starlink, яка, зокрема, забезпечує зв'язок для військових на передовій. Причому нібито з формулюванням про "неминуче відключення сервісу", якщо Київ не піде на угоду щодо мінеральних ресурсів.
"Україна працює на Starlink. Вони вважають його своєю Полярною зіркою. Втрата Starlink... буде величезним ударом", - цитує Reuters своє джерело.
Посольство України у Вашингтоні, Білий дім, Пентагон і компанія SpaceX не відповіли на запити про коментарі.
Сьогодні керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що через новини про Starlink "точно не треба казати "все пропало".
"По-перше, не відключають. По-друге, є альтернативні речі, які на фронті працюють", - написав він у Telegram.
Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковскі не уявляє, як можна вирішити розірвати комерційну угоду за послуги, які оплачує його країна. Зазначимо, свого часу Польща придбала для України тисячі терміналів Starlink і досі оплачує послуги супутникового інтернету.
Минулого тижня президент Зеленський відкинув першу пропозицію адміністрації Трампа щодо угоди про копалини. Вона передбачала передачу 50%-ї частки від продажу ліцензій та інших майбутніх доходів від видобутку критично важливих мінералів, таких як графіт, уран, титан і літій. Цей варіант також охоплював доходи від нафти, газу і портів.
Відмова була продиктована тим, що натомість США не запропонували конкретних гарантій безпеки, а угода в тому вигляді в принципі порушувала б українські закони. Відтоді розбіжності між Трампом і Зеленським посилилися, зокрема, в публічній площині. Київ заявив, що вніс "вигідні обом сторонам" зміни, після чого з Вашингтона надійшов нібито "покращений" варіант.
Однак за даними The New York Times, яке посилається на проєкт, у переглянутій угоді США висувають ще жорсткіші вимоги, ніж раніше. При цьому не надаючи натомість жодних гарантій безпеки.
Умови нової пропозиції вимагають від України відмовитися від половини доходів від природних ресурсів, включно з мінералами, газом і нафтою, а також від доходів від портів та іншої інфраструктури. Чотири джерела NYT підтвердили, що ці вимоги залишилися незмінними.
Україна ж пропонувала перспективу партнерства як спосіб переконати Трампа надати додаткову підтримку її військовим зусиллям, а також надати гарантії від потенційної майбутньої російської агресії, якщо найближчим часом буде укладено мирну угоду. Але в новому документі немає ні того, ні іншого.
У проєкті йдеться про те, що доходи спрямовуватимуться до фонду, в якому США належить 100%-а фінансова частка. І що Україна має робити внески до цього фонду доти, доки він не досягне розміру 500 млрд доларів. Ця сума більш ніж удвічі перевищує обсяги довоєнної української економіки і не згадувалася в попередній версії.
Передбачається, що США можуть реінвестувати частину доходів у післявоєнне відновлення України. Зокрема шляхом вкладення коштів у розвиток надр та інфраструктури.
Проєкт також включає положення про доходи з окупованих Росією територій у разі їх звільнення. У такому випадку частка доходів від ресурсів з цих територій становитиме 66%. Таким чином, Україна і США робитимуть внески у співвідношенні 2:1, де українська сторона вносить 2/3, а американська - вносить третину, яку вже надала у вигляді військової допомоги.
Також однією з небагатьох змін стало виключення пункту про передачу угоди під юрисдикцію американського суду. Раніше він викликав стурбованість Києва, оскільки це може послабити юридичні позиції України в спірних питаннях.
Адміністрація Трампа вважає, що сама присутність американських економічних інтересів в Україні є гарантією безпеки для Києва.
За даними інших ЗМІ, Київ пропонує переглянути обсяг фонду і закріпити необхідність використання грошей фонду виключно для інвестицій в Україні. І нібито причетні до переговорів схиляються до того, що доведеться укладати угоду в такому вигляді, щоб розблокувати роботу над мирним врегулюванням.
CNN із посиланням на джерело, знайоме з перебігом переговорів, пише, що проєкт угоди "не той, який прийняв би президент Зеленський".
"Це дивна пропозиція - намагатися взяти у країни, яка стала жертвою війни, більше, ніж коштувала її оборона", - додав співрозмовник.
Офіційні особи України стримано коментують угоду зі США і тим паче не розкривають усіх нюансів. Цього тижня прем'єр Денис Шмигаль після зустрічі з Келлогом заявив, що економіка працює на військових рейках, а уряд готовий з адміністрацією Трампа "працювати для досягнення прагматичних і взаємовигідних результатів для наших країн".
У четвер президент Зеленський назвав переговори з Келлагом обнадійливими і додав, що Україні "потрібні сильні угоди з Америкою, які дійсно спрацюють".
"Я доручив працювати швидко і дуже-дуже виважено. Економіка і безпека завжди повинні йти поруч, і деталі угод мають значення: чим краще прописані деталі, тим більший результат", - зазначив він.
Сьогодні спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю NHK підкреслив, що Україна готова працювати з партнерами, але хоче отримати конкретні гарантії безпеки. За його словами, з 24 лютого 2025 року розпочнеться серйозна робота над угодою в урядовій експертній групі.
При підготовці використовувалися публікації Reuters, Sky News, CNN, Bloomberg, The New York Times і The Wall Street Journal.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.