Зерно розбрату. Що відбувається між Україною та Польщею

Чому відносини між Києвом та Варшавою загострилися, до чого тут експорт українського зерна та який вплив на ситуацію мають майбутні парламентські вибори у Польщі, – в матеріалі РБК-Україна нижче.

Під час підготовки матеріалу використовувалися: дані польського порталу farmer.pl, заяви польських та українських урядовців, президента Польщі Анджея Дуди, президента України Володимира Зеленського, заяви Міністерств закордонних справ Польщі та речника МЗС України Олега Ніколенка, а також коментарі експертів для РБК-Україна.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним з головним союзників України, надавши свою територію для транзиту зброї, передавши українським військам десятки танків, прийнявши у себе мільйони українських біженців. Здавалося, що Київ та Варшава забули про свої минулі суперечки, принаймні допоки Україна не переможе у війні. Проте сьогодні в українсько-польських відносинах знову напруга. І "яблуком розбрату" стало українське зерно.

Перші проблеми почалися ще навесні цього року, коли Польща разом з ще чотирма європейськими країнами (Угорщиною, Словаччиною, Болгарією та Румунією) ввела обмеження на імпорт українського продовольства. Проте каталізатором такого рішення стала саме Варшава.

У лютому в Польщі спалахнули протести фермерів. Вони блокували залізниці та дороги, митні пункти на кордоні з Україною, влаштовували пікети, виходили на площі міст і тому подібне, вимагаючи від свого уряду заборонити ввезення зерна з України, оскільки не могли конкурувати з дешевшою українською агропродукцією, яка просто заполонила польський ринок після блокування портів України.

До повномасштабного вторгнення майже весь експорт зерна з України йшов морем, оскільки найбільшими імпортерами були країни Азії та Африки. На європейський ринок припадала невелика доля експорту зерна, та й доставлялося воно в Європу також переважно морем. Проте війна внесла свої корективи.

Блокада українських портів змусила Київ шукати альтернативні маршрути постачання зерна. Зокрема Польща погодилася надати свою територію та порти для подальшого постачання українського продовольства. Так вона стала чи не головним транзитером українського зерна. З січня по серпень 2022 року, як писали польські аграрні ЗМІ, експорт зерна з України до Польщі зріс аж на 180% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

Через блокаду портів Україна почала експортувати зерно через Польщу (фото: Getty Images)

Однак, як писали польські ЗМІ, частина зерна, яке мало йти транзитом в Африку та інші країни, осідала та накопичувалася на складах в Польщі. Водночас польські аграрії, очікуючи, що світові ціни на зерно будуть такими ж високими, як і минулого року, не поспішали реалізовувати свою продукцію і також тримали її на складах. Закликав не поспішати розпродавати зерно і тодішній міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик. Але в результаті помилився з прогнозом.

Коли у світі ціни на зерно підскочили, в Польщі – почали різко падати. Якщо у першому півріччі 2022 року середня ціна споживчої пшениці коливалася від 1600 до 1800 злотих за тонну, то у березні 2023-го вона знизилася до тисячі, а в травні – впала до 900. При цьому в країну продовжувало надходити дешеве українське зерно. Очікувані збитки не влаштовували польських фермерів, тому і спалахнули протести, результатом яких стала тимчасова заборона на імпорт українського зерна, запроваджена 16 квітня.

У травні в ситуацію втрутилася Єврокомісія, яка наклала власне ембарго на продаж української агропродукції в Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії до червня, в обмін на те, що ці країни скасують свої односторонні обмеження. Водночас Єврокомісія обіцяла фінансову підтримку фермерам цих країн, щоб зменшити їх збитки. Пізніше термін дії зернового ембарго продовжили до середини вересня.

Якщо односторонні обмеження європейських країн викликали обурення в Україні, то рішення Єврокомісії було сприйняте з розумінням. У травні заступник міністра агрополітики України Маркіян Дмитрасевич в коментарі українським ЗМІ називав його "рухом в правильному напрямку". Напруга знизилася, але з наближенням дати перегляду ембарго градус знову почав підвищуватися.

Україна наполягала, що причин для пролонгації обмежень немає, Польща зі свого боку вимагала продовжити ембарго. Ба більше, Варшава була готові до повторного одностороннього рішення. Врешті-решт так і сталося. В середині вересня Єврокомісія оголосила свій вердикт – ембарго не продовжать, водночас Україна має врегулювати свій експорт. Польща – запровадила односторонні обмеження. За нею відповідні рішення ухвалили Словаччина та Угорщина.

Загострення зернового питання

Після введення односторонніх обмежень на українське зерно Польщею, Словаччиною та Угорщиною український уряд подав позови до Світової організації торгівлі. "Для нас принципово важливо довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ", – оголосила міністр економіки Юлія Свириденко 18 вересня.

Як пояснювала Свириденко, Україна вважає рішення сусідів неприйнятним порушенням міжнародних зобов'язань, оскільки торговельна політика має регулюватися на рівні Євросоюзу. Водночас вона висловила сподівання, що обмеження будуть зняті й Україні не доведеться довго з'ясовувати стосунки з партнерами в судах.

Польські фермери протестували проти імпорту українського зерна (фото: Getty Images)

У Польщі український позов до СОТ був сприйнятий з критикою. Польський міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що не боїться потенційних наслідків на рівні СОТ, бо не вважає, що для цього є правова основа. "Я чув, що Польщі пред'являть позов за підтримку своїх фермерів, але це смішно", – говорив він.

На позові в СОТ українська влада, здається, вирішила не зупинятися. В коментарі польським ЗМІ торговельний представник України Тарас Качка анонсував ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі. Такий крок він пояснював тим, що Київ хоче переконати Варшаву погодитися виконувати рішення Єврокомісії.

Як запевняв Качка раніше в розмові з РБК-Україна, насправді шкоди від українських товарів на польському ринку немає. "Якщо ви запровадили заборону, а проблема не зникла, значить проблема не в українському товарі. Проблема не пов'язана з комерцією", – зазначав торгпред України.

Оливи у вогонь підлила і промова президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН. Говорячи про проблему з експортом зерна, Зеленський різко пройшовся і по українських сусідах.

"Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але вони допомагають підготувати сцену для московського актора", – сказав президент з трибуни Генасамблеї.

Очікувано, що така різка заява не залишилася непоміченою. І відповідь польської сторони не забарилася. Польський прем’єр Матеуш Моравецький застеріг українську владу від "розпалювання" ситуації та пригрозив поширити ембарго на ще більший перелік товарів. Різко слова Зеленського прокоментував і польський президент Анджей Дуда, порівнявши Україну з "потопельником, який хапається за соломинку".

Зеленський з трибуни ГА ООН розкритикував Польщу (фото: Getty Images)

Дуда також заявив, що не зможе зустрітися з Зеленським на полях Генасамблеї ООН. Польський президент послався на "жорсткий графік", але зрозуміло, що це було своєрідним сигналом у відповідь на критику Зеленського. Цікавим моментом є те, що цю зустріч анонсував сам Дуда, а от українська сторона про подібні плани нічого не говорила.

Крім того, польське Міністерство закордонних справ викликало на розмову українського посла, щоб висловити йому рішучий протест через слова Зеленського. Українська сторона вирішила не загострювати і так гостру ситуацію, тому замість дзеркальних дій обмежилася лише заявою з закликом "відкинути емоції" та конструктивно підійти до вирішення зернового питання.

"Під час цієї зустрічі український посол вкотре роз’яснив українську позицію щодо неприйнятності для України польської односторонньої заборони на імпорт зерна. Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло", – йшлося в заяві речника МЗС Олега Ніколенка.

Як пояснив в коментарі РБК-Україна польський політичний аналітик Лукаш Адамський, слова Зеленського з трибуни Генасамблеї ООН були образливими для польського політикуму та суспільства, тому і викликали таку реакцію Варшави.

"Ніхто не очікував, що президент Зеленський, маючи можливість виступати на Генасамблеї ООН, по суті скаже, що Польща нібито є фактично союзником Росії. Це сприйняли як величезну образу. Це також спричинило певну ескалацію", – зазначив він.

Українському президенту, можливо, дійсно не варто було зачіпати цю тему у виступі на Генасамблеї, вважає український політолог Володимир Фесенко. Проте, за його словами, не потрібно забувати, що цей інформаційний скандал спершу прийшов саме з Польщі, а коли Україна відповіла – Варшава почала звинувачувати Київ у невдячності. Через одну з таких заяв з боку представника канцелярії польського президента Марціна Пшидача між країнами ще на початку серпня розгорівся скандал.

Пшидач, коментуючи в інтерв’ю польському телеканалу невдоволення Києва обмеженнями на зерно, заявив, що "Україні варто було б почати цінувати роль, яку Варшава зіграла для Києва протягом останнього часу". Українське МЗС відразу ж викликало на килим польського посла і зажадало пояснень. Польща тоді відповіла дзеркально. За кілька тижнів напруга спала і про цей епізод сторони намагалися не згадувати, але проблема, як можна побачити, нікуди не поділася.

Заяви про нібито невдячність України, на думку Фесенка, є спекуляцією з польської сторони, адже Київ неодноразово дякував Варшаві за допомогу і продовжує це робити. А от ультимативна поведінка Польщі, як вважає політолог, виглядає як своєрідна "панська зверхність".

"Так партнери не поводяться, партнери сідають за стіл переговорів і шукають компроміс. А нам кажуть: "Ви маєте робити так, як ми скажемо, бо ми вам допомагали". Хоча нам теж треба було вирішувати конфлікт не тільки через Єврокомісію, але й розмовляти з Польщею. Але і вони не збиралися вести переговори", – додав він.

Фактор виборів

За словами Фесенка, першоджерело сьогоднішньої проблеми – конкуренція на аграрних ринках. Ця проблема виникла не сьогодні, а існувала й раніше. Такої думки дотримується і польський експерт. Польські фермери, які на відміну від українських, мають невеликі господарства, дуже чутливі до змін у своїх прибутках, пояснив виданню Адамський, а тому й вимагають від уряду кроків, щоб українська продукція не потрапляла на місцевий ринок у великих об’ємах.

Наближення парламентських виборів впливає на риторику Польщі (фото: Getty Images)

Очевидно, що Польща, як і будь-яка інша країна, відстоює власні національні інтереси. Проте каталізатором конфлікту з Україною, як вважає Фесенко, стали парламентські вибори в Польщі, які відбудуться в середині жовтня цього року.

"Я думаю, що такої гостроти емоцій не було б, якби не було виборів в Польщі. Зараз представники правлячої польської партії почали використовувати цю тему, бо фермери – це цільова група", – припустив Фесенко. Тому будь-які кроки польського уряду, які можуть не сподобатися місцевим аграріям, можна виключити щонайменше до кінця виборчих перегонів.

Чим ближче вибори, тим гострішими стають заяви польської сторони. Так, днями в канцелярії польського прем’єра допустили скорочення фінансової підтримки українських біженців, а міністр Польщі у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк попереджав, що зерновий скандал може знизити рівень підтримки України серед поляків. Ба більше, міністр сільгоспгосподарства Телус не виключив, що Польща може блокувати вступ України в ЄС, якщо до того часу питання зерна не вдасться врегулювати.

"Якщо ми не створимо інструменти сьогодні, Польща точно не погодиться на вступ України до Європейського союзу”, – сказав він цього тижня.

Навряд чи Польща через ситуацію з зерном відмовиться від допомоги Україні, оскільки перемога України у війні і в інтересах Варшави, а підтримка українських біженців регулюється на рівні ЄС. А от з євроінтеграцією в України дійсно можуть виникнути проблеми. Як пояснив виданню Адамський, розширення ЄС – це політичний процес, який вимагає згоди всіх держав союзу, – тому перш ніж Варшава дасть "зелене світло", вона захоче врегулювати аграрне питання.

"У ситуації, коли Польща – найбільший західний сусід України та теж аграрна країна, – Україна буде змушена так чи інакше розмовляти з Польщею, на яких умовах інтегруватися так, щоб польський аграрний ринок не був знищений. І це буде складний процес, але я впевнений, що за доброї волі це можна буде врегулювати", – сказав польський експерт.

Наразі ж українській стороні потрібно деескалювати конфлікт з Польщею, сказав в розмові з РБК-Україна Фесенко, а саме зробити паузу у своїх заявах і дочекатися завершення польської виборчої кампанії. Не потрібно Україні, на думку політолога, і вживати дзеркальних заходів щодо Польщі, адже це лише погіршить ситуацію.

"Зараз ми маємо бути розумнішими та припинити на офіційному рівні обговорення. Ми не маємо продовжувати свою політичну полеміку. Ми свою позицію заявили, але ми не маємо далі загострювати стосунки. Не треба починати торговельну війну. Це проти наших інтересів. І це ескалація, якої нам треба уникати", – пояснив Фесенко.

Позитивним сигналом, який може свідчити про початок деескалації та спробу відкласти вирішення проблеми на післявиборчий період, є заяви української та польської сторін про готовність шукати компроміс та обговорити механізм регулювання експорту зерна, запропонований Україною.

Адамський також вважає, що після завершення виборів в Польщі, обговорювати зернове питання стане простіше, оскільки польські політики отримають більший простір для маневру, адже їхні кроки вже не вплинуть на результати голосування. Однак, як зазначає польський експерт, переговори будуть проходити все ж складніше, ніж це могло бути кілька місяців тому, адже гостра риторика вплинула на довіру між країнами.

***

Українсько-польскі відносини зараз переживають, напевно, найгірші з початку повномасштабного російського вторгнення часи. Але це не можна назвати чимось екстраординарним, адже між партнерами завжди можуть виникати якісь тертя через власні інтереси. Україні варто перечекати політичний сезон у Польщі, щоб обговорити з Варшавою проблемне питання на "холодну голову".