Затримка з підвищенням граничних цін на ринку електроенергії може обмежувати імпорт і змушувати енергосистему залучати дорожчу аварійну допомогу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву керівника енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа.
За словами Прокіпа, на вартість електроенергії тиснуть передусім об’єктивні фактори:
"Прайс-кепи неодноразово переглядалися, але тут треба пам’ятати, що перегляд прайс-кепів – це не є причина зростання ціни електроенергії, а це запізніла реакція, запізнілий наслідок", - зазначив Прокіп.
Він нагадав, що близько 40% імпорту в Україну припадає на Угорщину і близько 20% - на Словаччину, де ціни часто вищі за українські. Якщо українська цінова "стеля" відстає від ринкової ситуації в Європі, комерційний імпорт може ставати недоступним саме під час дефіциту.
"Наприклад, у 2023 році, коли прайс-кепи певний час не переглядалися, а ціна імпортної електроенергії зростала, "Укренерго", замість того, щоб ми шукали імпорт, була змушена закуповувати дорогу аварійну допомогу і в серпні, влітку 2023 року ми тоді поставили рекорди за кількістю звернень до цієї аварійної допомоги і за обсягами, які ми отримали", - заявив Прокіп.
Раніше в Українському національному комітеті Міжнародної Торгової Палати заявили, що занизький рівень прайс-кепів може обмежувати одразу два критично важливі для енергосистеми ресурси - імпорт електроенергії з ЄС та роботу газової маневрової генерації.
Нагадаємо, Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України також закликала Регулятор підвищити прайс-кепи напередодні опалювального сезону.
Також голова Комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів України Олександр Трохимець заявив, що прайс-кепи можуть створювати перешкоди для імпорту у години дефіциту, коли електроенергія в Європі коштує дорожче за встановлену в Україні граничну ціну.