Заповіт подружжя: коли і як його оформляти, щоб зберегти майно у "руках" сім'ї

Заповіт - гарантія впевненості

Особливо актуальним питанням для подружжя, яке прагне зберегти сімейне майно та убезпечити того з партнерів, хто залишиться жити після смерті іншого, є заповіт.

"Сама ця правова дія дозволяє заздалегідь визначити долю свого майна, захистити інтереси близьких та уникнути суперечок між спадкоємцями. Правильно складений заповіт дає впевненість, що воля спадкодавців буде виконана, а процес спадкування відбуватиметься організовано й справедливо", - пояснює Тетяна Даниленко.

Закон визначає заповіт як особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Класично кілька осіб не можуть складати єдиний заповіт, але для подружжя є виняток: вони можуть скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Це нововведення Цивільного кодексу України, що діє з 1 січня 2004 року.

Форми заповіту подружжя

Сімейні пари зазвичай застосовують дві форми заповіту: перехресний заповіт та спільний заповіт подружжя.

Спільний заповіт подружжя

Спільний заповіт - це єдиний нотаріальний документ, де чоловік і дружина разом визначають долю спільного майна після смерті обох.

"Ключова особливість - єдність волі та неможливість односторонньої зміни після смерті одного з подружжя. Це гарантує, що майно перейде до живого партнера, а потім - до спільних спадкоємців", - уточнює Даниленко.

Основні моменти:

• хто може скласти: лише офіційно зареєстроване подружжя, цивільні партнери не підпадають під норму;
• предмет заповіту: майно, що є спільною сумісною власністю;
• як оформити: один спільний документ у нотаріуса;
• особливості: після смерті одного з подружжя його частка автоматично переходить до того, хто пережив; накладається заборона відчуження. Спадкоємці отримують майно лише після смерті другого з подружжя;
• зміни та скасування: можливі лише за життя обох подружжя та лише спільною заявою нотаріусу;
• наслідки після смерті одного: той, хто пережив, зобов’язаний виконати спільну волю і не може продавати, дарувати або відчужувати майно;
• втрата чинності: при розірванні шлюбу або визнанні його недійсним;
• для чого потрібен: захист прав того з подружжя, хто пережив іншого, забезпечення цілісності спільного майна та спрощення спадкування.

Подружжя може скласти перехресний заповіт або спільний (фото: Freepik)

Перехресний заповіт

Перехресний заповіт - це два окремі заповіти подружжя, де кожен передає своє майно іншому або визначає спільних спадкоємців.

• ключова особливість: дзеркальний зміст, що концентрує майно у того, хто залишився живим;
• гнучкість: кожен із заповідачів може змінити або скасувати свій заповіт у будь-який момент життя;
• право на обов’язкову частку: не обмежує її для непрацездатних дітей, батьків або утриманців.

Мета: забезпечити матеріальну стабільність для партнера, уникнути конфліктів між спадкоємцями та зберегти спільне майно у "руках" сім’ї.

Відмінність від спільного заповіту: перехресний заповіт більш гнучкий, але менш захищає стабільність домовленостей.

Необхідні документи

Щоб скласти заповіт у нотаріуса, потрібні:

• Паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.
• ІПН (ідентифікаційний номер платника податків).
• Документи на майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, технічний паспорт тощо) - бажано, але не обов’язково.
• Відомості про спадкоємців: ПІБ, дата народження, паспортні дані.

Індивідуальний заповіт

"Подружжя володіє не лише спільним сумісним майном, а й певним майном на праві приватної власності. Це можуть бути кошти, отримані у спадок або подарунок, страхові суми, а також майнові обов’язки. Спільний заповіт не охоплює цього майна, тому кожен із подружжя повинен скласти ще й індивідуальний заповіт щодо своєї частки", - пояснює експертка.

Важливі поради від юристки

"Спадкування за заповітом спільного майна подружжя - складний процес. Важливо скласти заповіт правильно, звернутися до нотаріуса та діяти відповідно до законодавства. Якщо немає впевненості у виборі форми заповіту чи наслідках правочину, спершу слід проконсультуватися з адвокатом", - радить Тетяна Даниленко.