Загрози з боку Росії та мобілізація по-новому. Що чекає Україну влітку на фронті та у тилу
Що чекає Україну на фронті цього літа (фото: Getty Images)
Влада та військові попереджають про активізацію росіян на фронті цього літа. Щоб стримати ворога і доукомплектувати підрозділи, був ухвалений новий закон про мобілізацію, який запрацює за лічені тижні до літа. Однак до цього часу Україна може зіткнутися ще й з іншою проблемою – дефіцитом в енергосистемі. Детальніше – в матеріалі журналістки РБК-Україна Уляни Безпалько.
Зміст:
Росіяни продовжують наступальні дії на кількох оперативних напрямках. Проте пік атак з боку противника представники військово-політичних кіл прогнозують саме на літні місяці. До цього періоду Україна підходить не в найкращому становищі. Наші підрозділи страждають від дефіциту особового складу та боєприпасів. А українська ППО на тлі зростаючих російських обстрілів – від нестачі зенітних ракет та засобів для захисту енергетики і цивільного населення.
Щоб поповнити війська для стримування противника, був ухвалений новий закон про мобілізацію. Активний тиск росіян на фронті паралельно з ударами Ірану по Ізраїлю спонукали Конгрес США та республіканців дійти консенсусу у виділенні допомоги обом нашим країнам. А для захисту українських енергетичних об'єктів європейські партнери почали інтенсивні пошуки в межах НАТО додаткових систем ППО Patriot. Ключове питання, яке наразі без відповіді – на чиєму боці у цих перегонах зіграє час.
Розвиток подій на фронті
Росіяни зараз ведуть наступ з перемінною інтенсивністю на кількох напрямках, починаючи від Куп'янська і аж до півдня Донецької області. Найбільш активні бойові дії точаться на трьох ділянках: в районі Часового Яру, звідки ворог далі хоче рухатись на Костянтинівку, від Авдіївки в сторону Покровська, а також від Мар'їнки до Курахового.
Усі ці населені пункти є лише проміжними цілями для росіян. Більш глобальними завданнями для противника на даному етапі війни є окупація Краматорської агломерації і ліквідація українського вклинення в районі Вугледара. Захоплення цих територій, по суті, сильно приблизить Путіна до однієї з проголошених ним цілей війни – взяття під контроль всієї Донецької області.
Ще один сценарій, який останнім часом тиражується в ЗМІ – підготовка Москвою можливого наступу на Харків. Ця версія "підживлюється" масованими спробами ворога знищити інфраструктуру міста. Крім того, нещодавно противник провів перегрупування військ, які прикривали кордон у Брянській, Курській та Бєлгородській областях, створивши на їх базі нове угруповання – "Север". І це теж може наштовхувати на думки, що росіяни до чогось готуються.
Додатково погрозами піти на Харків розкидаються кремлівські пропагандисти. Днями російський міністр закордонних справ Лавров – перший з посадовців – відкрито сказав, що Харків "відіграє важливу роль" в ідеї Путіна про створення демілітаризованої "санітарної зони" в Україні.
Росіяни будуть намагатися окупувати Краматорську агломерацію (фото: Getty Images)
Співрозмовники РБК-Україна в Силах оборони кажуть, що ризики для цього міста справді можуть зрости на початку літа. Росіяни можуть зімітувати або навіть зобразити спробу прориву кордону десь неподалік Харкова, щоб змусити українське командування перекидати частину військ з інших напрямків. І далі – скористатись прогалиною в нашій обороні для більшого просування – насамперед у Донецькій області. Що важливо розуміти: належної кількості військ для реального походу чи захоплення Харкова у росіян зараз немає і до червня не з'явиться.
Інформовані джерела видання у спецслужбах вважають, що саме вихід на адмінмежі Донецької і Луганської областей буде залишатись пріоритетною метою Москви на літню кампанію. Одночасно ворог буде намагатись повернути собі ті території, які він втратив під час минулорічної наступальної операції українських військ на Півдні. Проте до більш активних наступальних дій росіяни можуть перейти аж наприкінці літа – в серпні-вересні, припускають співрозмовники. Саме на цей період Росія планує завершити формування нових частин та з'єднань. Щоправда, у цьому прогнозі є дві важливих змінних – обсяг та номенклатура військової допомоги, яка надійде від США та Європи, а також поповнення наших власних військ.
Що буде з мобілізацією з новим законом
Щоби поповнити війська на передовій, Кабмін разом з парламентом розробили новий закон про мобілізацію. Як він працюватиме на практиці? Після того, як цей закон набере чинності – з 16 травня – чоловіки віком від 18 до 60 років протягом 60 днів мають уточнити свої військово-облікові персональні дані. У тих, хто проходить військову службу, такої потреби немає.
Оновити дані можна одним із трьох способів, пояснив член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Перший – в ТЦК та СП. Другий – зареєструвати електронний кабінет і через нього оновити дистанційно. Третій – скористатися послугами ЦНАПів.
Функціонування електронного кабінету – це одне з питань, яке Кабмін має допрацювати. У Раді очікують, що його встигнуть запустити до того, як набуде чинності сам закон. Однак повістки надсилати у цьому електронному кабінеті не будуть – вони, як і раніше, будуть вручатись лише в паперовому вигляді.
"Кабінет міністрів України має напрацювати низку підзаконних нормативно-правових актів. Коли ми на комітеті розглядали цей законопроект, то представники Міністерства оборони повідомили нам, що переважна більшість цих документів вже майже готова – і щодо бронювання, і щодо військово-транспортного обов'язка, і щодо механізму дистанційного оновлення персональних даних", – розповів виданню Веніславський.
Оскільки закон також переглядає підстави для відстрочки від мобілізації, по завершенню цих 60 днів окремі особи можуть втратити таке право. Зміни торкнуться і чоловіків-здобувачів другої (тобто непослідовної) вищої освіти. Вони, за словами Веніславського, втратять право на відстрочку після завершення навчального року.
Як зміниться мобілізація в Україні з новим законом (фото: Getty Images)
Чоловіки, які мають статус обмежено придатних, протягом 9 місяців в обов’язковому порядку мають пройти переогляд.
У разі ігнорування повістки ТЦК має право звернутись до суду з вимогою запровадити до порушника тимчасову заборону на керування транспортним засобом. Паралельно комітет з правоохоронної діяльності готує до другого читання ще один законопроект, який стосується покарань за порушення мобілізації та військового обліку. В ньому прописане посилення адміністративної відповідальності і суттєве збільшення штрафів. Веніславський прогнозує, що він буде ухвалений і набуде чинності, перш ніж запрацює "базовий" закон про мобілізацію.
За задумом авторів цих законів, вони, по-перше, мали б дати реальну картину мобілізаційного ресурсу в країні. По-друге – ввести суворіші покарання для тих, хто цьому не сприяє – не оновлює свої військово-облікові дані чи ухиляється від мобілізації. І по-третє, законом про мобілізацію планувалось впорядкувати та спростити роботу ТЦК – щоб історії, коли людей відловлюють на вулицях, залишились історіями. Чи дадуть усі ці документи очікуваний ефект на практиці – залишається питанням.
"Влітку кількісний ефект від нового закону про мобілізацію точно ще не буде відчутний. За оцінками, які звучали в нашому комітеті, фактично цей закон може запрацювати десь через півроку – на той момент він уже дасть такий ефект. Тобто десь на середину - кінець осені ми вже матимемо повністю працюючий закон", – відповів Веніславський.
В цілях нацбезпеки в Силах оборони просять публічно не розголошувати ні нашу потребу в мобілізації, ні ту кількість осіб, які вдається залучати до війська зараз.
Що буде з енергетикою влітку
Крім безпосередніх дій на лінії фронту, Росія знову хоче виснажити Україну, атакуючи її енергетику. З кінця березня окупаційні війська вже здійснили кілька серій локальних та масованих ударів по об'єктах енергосистем у різних регіонах країни.
У державному ПАТ "Центренерго" кажуть про втрату 100% генерації, яку виробляли їхні ТЕС – і Зміївська у Харківській області, і Трипільська у Київській, за офіційними повідомленнями, були повністю знищені.
У ДТЕК – іншому великому приватному холдингу – розповіли, що втратили вже 80% генеруючих потужностей. П'ять із шести їхніх ТЕС на підконтрольній Україні території мають серйозні пошкодження.
Обстріли були націлені і на гідрогенерацію – ГЕС, і на об'єкти, що подають опалення в домівки. З відкритих джерел відомо, що противник за останні тижні атакував щонайменше дві ТЕЦ – в Сумах і в Харкові. Крім того, удари наносились і по об’єктах оператора системи передачі електроенергії – "Укренерго", вони забезпечують передачу електроенергії до споживачів. В кількох областях компанія була вимушена застосовувати графіки відключень. В "Укренерго" попереджають, що через російські удари влітку Україна може стикатись з дефіцитом електроенергії.
"Протягом літа, час від часу, в українській енергосистемі може виникати дефіцит електроенергії, спричиненний російськими масованими ударими по електростанціях. Це пов'язано з тим, що повне відновлення наших електростанцій займе досить тривалий час", – пояснила виданню директорка з комунікацій НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.
Крім того, уточнила вона, весна і літо – це період ремонтів на електростанціях, коли вони готуються до наступного опалювального періоду. Вже розпочалась ремонтна кампанія на атомних електростанціях, і далі все більше і більше потужностей буде вимушено вийти в тимчасовий ремонт протягом весни і літа.
"Тому інколи у нас системі буде відчутний дефіцит, який ми будемо намагатися покрити якраз за рахунок імпорту електроенергії з Європи, а за умови його дефіциту або недостатності, будемо залучати аварійну допомогу або застосовувати певні графіки обмеження споживання для промисловості та бізнесу", – розповіла Цатурян.
Влітку в українській енергосистемі може бути дефіцит (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук заявила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України. Москва від минулого сезону удосконалила тактику своїх ударів. За даними видання, разом з військовим командуванням схему обстрілів українських енергооб'єктів розплановує команда російських енергетиків. Одним із "радників" у цьому питанні також виступає перший заступник керівника АП Путіна – Сергій Кириєнко. З 1997 року він почав працювати у сфері енергетики, в тому числі у російському міненерго, а з 2005 по 2016-й очолював "Росатом".
На відміну від минулорічних обстрілів зараз агресор обстрілює ті електростанції, які важливі для балансування системи у періоди найбільшого споживання, і інфраструктуру, яка призначена для імпорту енергії. Противник більше не випускає по одній-дві ракети по одному об'єкту, а прицілює на ньому відразу з десяток засобів, в тому числі і "шахеди". До того ж під час цієї "ракетної кампанії" Москва почала застосовувати значно більше балістики, з огляду на те, що в більшості областях України немає засобів, здатних збивати такі ракети. Усе це в сумі призводить до швидкого та більш руйнівного результату.
Якщо у випадку з електроенергією, міста та споживачів можна спробувати перепід'єднати до інших ліній чи гілок, то рішення з опаленням може бути значно складнішим. Наприклад, ТЕЦ у Харкові зруйнована майже вщент і відновити подачу тепла до осені виглядає неможливим.
Джерела видання у спецслужбах припускають, що обстріли енергетики з боку Росії можуть продовжуватись і влітку. Це буде залежати від того, який запас ракет вони на той час матимуть і чи вдасться їм досягнути своєї мети. За інформацією РБК-України, зараз в арсеналі противника є близько 930-940 високоточних ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня з дальністю у понад 350 кілометрів. Раніше представник ГУР МО генерал Скібіцький в коментарі виданню пояснював, що як правило, Москва намагається тримати свої запаси на рівні не менше 900 ракет. Коли їхня кількість приближається до цього порогового показника, росіяни роблять паузу в масованих обстрілах і переходять до більш точкових атак.
Нову загрозу становлять ще один тип засобу – ракети Х-69, які не входять до цієї статистики. Відомо кілька випадків застосувань противником цих ракет. Співрозмовники в Силах оборони вважають, що саме такими ракетами була знищена Трипільська ТЕС. Її головна особливість полягає в здатності пролітати до 400 кілометрів і запуск з тактичної авіації. Адже якщо раніше вважалось, що різноманітні "сушки" оснащені озброєнням, яке не досягає більш ніж на 250 кілометрів, то тепер у поле загрози потрапляє більше площі України.
Достеменно невідомо, скільки на місяць ракет Х-59 росіянам вдається модернізовувати до Х-69. За даними видання, на кінець минулого року запаси Х-69 могли складати близько 60 одиниць, зараз їхня кількість може бути на рівні 55.
Мета російських ударів – залишити українське населення не лише без електроенергії, але й без тепла наступної зими. При цьому Москва хоче знеструмити і відключити опалення відразу в кількох великих містах, адже це призведе і до нової хвилі міграції, і до посилення втоми від війни, і до суттєвих економічних наслідків в розрізі країни. Виходом із ситуації може були лише збільшення кількості ЗРК типу Patriot та інших західних систем, які зможуть захищати небо Україні. І в останні тижні як з боку НАТО, так і з боку США зокрема є позитивні сигнали та зрушення у цьому напрямку.
