Нове комп'ютерне моделювання астрофізиків показало, що Місяць міг сформуватися всього за п'ять годин після зіткнення Землі з протопланетою Тейєю.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на дослідження, опубліковане у науковому журналі IOP Science.
За загальноприйнятою гіпотезою, супутник виник після того, як у первісну Землю врізався гіпотетичний об'єкт Тейя - протопланета розміром із Марс.
Вважалося, що її залишки частково утворили Місяць, а частково опинилися глибоко в надрах Землі.
Тривалий час науковці вважали, що енергія цього удару була настільки високою, що специфічні геологічні властивості самієї Тейї не мали значення для підсумкового сценарію. Проте нові симуляції повністю заперечують це уявлення.
Нові комп'ютерні моделі довели, що якщо Тейя була гарячим, але твердим тілом, як і Земля, катастрофа розгорталася зовсім інакше, ніж у випадку з більш холодною Тейєю.
Гарячіші об'єкти є менш міцними за холодні, тому сценарії формування супутника виявилися надзвичайно чутливими до температурних показників.
За словами авторки дослідження, докторки Адін Дентон із Південно-Західного дослідного інституту у Техасі, попередня геологія прото-Місяця має вирішальне значення.
"Коли Землю та Місяць симулюють як тіла зі специфічними геологічними властивостями, це повністю змінює механіку їхнього виникнення після зіткнення - деталь, яку раніше вважали неважливою", - пояснює науковиця.
Повільний сценарій: за високих температур Землі та Тейї удар міг повністю знищити Тейю й утворити масивний диск із уламків навколо Землі, з якого Місяць формувався поступово протягом тривалого часу.
Швидкісний сценарій: при використанні параметрів з однаковою внутрішньою температурою обох тіл повноцінний і цілісний Місяць відокремлювався й з'являвся з уламків колізії всього за п'ять годин.
Попередній досвід: концепцію швидкого формування вже пропонували у дослідженні 2022 року, проте нова робота вперше показала, що саме міцність матеріалу та температура зіткнення мають колосальний вплив на розгортання подій.
Зараз Місяць має низку фізичних та хімічних властивостей, які не збігаються з класичним уявленням про тривале формування з навколопланетного диска.
Гнучкіший сценарій, запропонований у новій роботі, допомагає вирішити ці суперечності та пояснити наявні аномалії.
Науковці зазначають, що сучасні моделі еволюціонували і тепер враховують міцність матеріалів - параметр, який раніше застосовували лише під час вивчення зіткнень дрібних астероїдів або формування системи Плутон - Харон.
Як показали нові розрахунки, для Місяця цей фактор виявився не менш важливим.