Щоб розрахуватися за борги "Дельта Банку" Україні свого часу довелось витратити чимало державних коштів. Звісно такий фінансовий тиск на держбюджет не виключав необхідність додатково вмикати "грошовий станок", робити займи, тощо. Це все прямий шлях до інфляції та девальвації гривні. І от нещодавно стало відомо, що Фонд гарантування вкладів фізосіб програв суд першої інстанції власнику збанкрутілого банку Миколі Лагуну. Сума, яку ФГВФО хотів стягнути – 23 млрд грн.
До другого акціонера "Дельта Банку" американської компанії Cargill, яка наразі веде бізнес в РФ, судячи з у сього, у Фонду взагалі немає жодних претензій. Утім, згідно із законодавством, будь-яка пов’язана з банком особа, несе персональну або солідарну відповідальність, якщо її дії або бездіяльність завдали шкоди установі. Разом з тим, те, що американці, володіючи інсайдерською інформацією, напередодні краху вивели з банку 100 млн доларів – не секрет.
Як держава бореться за кошти, втрачені під час одного з найгучніших банкрутств в нашій історії – в матеріалі РБК-Україна.
Слід зазначити, що держава мала активізувати зусилля з повернення активів банків-банкрутів наприкінці 2021 року після підписання Меморандуму з МВФ. Серед іншого Україна брала на себе зобов’язання вимагати відшкодування збитків від колишніх власників, включаючи арешт їх активів.
Протягом цього часу уряд на папері підтверджував перед МВФ свої зобов’язання щодо "повернення вартості активів від колишніх акціонерів збанкрутілих банків". Вчергове це відбулось у червні 2024 року. Але ефективність такої діяльності, у вигляді наповнення цими коштами держбюджету, під питанням. Хоча гроші як ніколи потрібні на фінансування сил оборони України у війні з РФ.
Кейс "Дельта Банку" – один із найгучніших за своїми масштабами. ФГВФО здійснив виплати гарантованих сум (в межах 200 тис грн) вкладникам "Дельта Банку" на загальну суму 16,15 млрд грн. Це найбільші витрати держави у процесі "банкопаду" з 2014 року. Виплати здійснювалися за рахунок держбюджету, що призвело до інфляції та девальвації, за які зрештою заплатили всі громадяни.
РБК-Україна спробував актуалізувати у державних органів – на якій стадії перебувають кримінальні провадження та судові справи щодо власників "Дельта Банку": згаданого Миколи Лагуна (70,61%) та американської корпорації Cargill (29,39%). Cargill володіла цією часткою через Cargill Financial Services International (CFSI).
Про роль останньої правоохоронці та ФГВФО чомусь несподівано забули.
Микола Лагун заснував АТ "Дельта Банк" у 2006 році. Протягом 2010-2013 років банк придбав проблемні кредитні портфелі низки інших банків: "Укрпромбанк", "Укрсиббанк", "Кредитпромбанк", "Сведбанк", "Астра Банк". Разом з купівлею "Укрпромбанку" в акціонерний капітал зайшла Cargill Financial Services International (США), що належить аграрній корпорації Cargill.
"Укрпромбанк" був винен CFSI $85 млн. За версією журналістів, начебто ці борги і були з дисконтом обміняні на отримання американцями 30% акцій в "Дельта Банку".
Але Микола Лагун стверджував, що "передача нам активів Укрпромбанку та входження до складу акціонерів Cargill Financial Services – це не пов'язані один з одним процеси… йдеться про звичайну угоду щодо входження до капіталу нового акціонера — Cargill. На першому етапі американська компанія входить субординованим боргом на $85 млн, а потім шляхом часткової конвертації субборгу викуповує ще й 30% акцій Дельта Банку".
Лагун розглядав Cargill як стратегічного, а не портфельного інвестора, завдяки якому можливості банку із залучення фінансування значно виростуть.
До 2014 року власники активно збирали на ринку проблемні активи, хоча фінансовий стан банку вже почав погіршуватись. Під час Революції Гідності виявились перші помітні проблеми. Вкладники почали масово забирати гроші. Збільшилась кількість проблемних кредитів. "Дельта" як і інші банки брала рефінансування в НБУ. Ситуацію ускладнила російсько-українська війна, окупація росіянами частини територій у 2014 році.
При цьому, як пише Forbes Україна, банк намагався робити вигляд, що справи у нього йдуть добре. У червні 2014 року "Дельта" запустила програму автокредитування, а в серпні уклала попередній договір про купівлю "Універсал Банку". Нацбанк угоду не схвалив. "Лагун постійно розповідав, що у нього акціонери Cargill і що він знайде кошти на купівлю банків і капіталізацію", – розказала тодішня голова НБУ Валерія Гонтарева,
Кредитування НБУ не допомогло. І у березні 2015 року "Дельта Банк" визнали неплатоспроможним. В нього ввели тимчасову адміністрацію ФГФВО. А у жовтні Нацбанк ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Микола Лагун (фото: прес-служба)
ФГФВО виявив масові схеми шахрайства колишніх акціонерів та топ-менеджерів, які і призвели до банкрутства "Дельта Банку" (детальніше описано тут).
"Коли Фонд гарантування розпочав роботу у банку, виявлені там схеми вразили представників Фонду вигадливістю і масштабністю виведення коштів. З частиною цих махінацій представники Фонду зіткнулись вперше у своїй практиці", – так у 2019 році коментувала у ЗМІ на той момент заступниця директора-розпорядника Фонду Світлана Рекрут.
"Зловживання акціонерів та топ-менеджерів банку стали причиною того, що оціночна вартість активів "Дельта Банку" (29,2 млрд грн) становить лише третину від їхньої балансової вартості, зазначеної "на папері" (94,27 млрд грн), та більш ніж в 1,8 рази менша, ніж зобов’язання банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів (53,77 млрд грн)", – зазначали у фонді.
Простіше кажучи банк видав "дутих" кредитів, реальне забезпечення яких (застава тощо) не дають можливості розрахуватись з усіма вкладниками, які заявили свої права на повернення коштів. Різниця склала майже два рази.
Всього в "Дельта Банку" постраждали понад пів мільйона вкладників. Як вже було сказано, ФГВФО здійснив виплати гарантованих сум (в межах 200 тис. грн) вкладникам на понад 16 млрд грн. Додаткові витрати держави на це неминуче призвели до інфляції, погіршення економіки та власне добробуту пересічних громадян.
Тільки за приблизними оцінками, колишні власники та топ-менеджмент "Дельти" могли завдати збитків на понад $1,5 млрд. Зокрема, ця сума включає 23 млрд грн за судовим позовом ФГФВО до Лагуна.
Але претензії у держави були не тільки до Лагуна. Як писали ЗМІ, у січні 2016 року Фонд гарантування вкладів заявив, що з "Дельта Банку" були виведені активи на суму $100 млн через операції з акредитивами, пов’язаними з Cargill. Корпорація Cargill відкинула ці звинувачення, наголошуючи, що переуступка прав вимоги відбулася в повній відповідності до чинного законодавства України.
Було зрозуміло, що отримати ці активи акціонеру Cargill було б не так просто, якби корпорація діяла на рівних правах із іншими клієнтами-кредиторами "Дельта Банку".
Під час обшуків у Лагуна (фото: "Економічна правда")
Як заявляють у Фонді, виявлені факти шахрайських схем лягли в основу численних кримінальних проваджень: "За фактами незаконного виведення коштів з АТ "Дельта Банк" до правоохоронних органів спрямовано майже 600 заяв про вчинення кримінальних правопорушень, у 14 з них фігурантами виступають колишні власники і керівники банку, у 219 – колишні посадові особи банку".
РБК-Україна звернулась з запитами щодо ходу кримінальних проваджень та судових справ, за рахунок яких держава була б здатна стягнути з колишніх власників (Лагуна та Cargill) нанесені ними збитки. Тобто виконати зобов’язання перед МВФ та зменшити дефіцит державного бюджету під час війни для фінансування збройних сил України. Запити було надіслано до Нацполіції, СБУ, ОГПУ, ФГВФО, Кабміну та НБУ.
У Нацполіції та СБУ проігнорували питання, за більш, ніж два місяці так і не надіславши даних. Частковими відповідями на питання обмежились в Офісі генпрокурора. З них надто складно зробити висновки, скільки ж всього кримінальних проваджень було відкрито з 2015 року щодо "Дельта Банку" та яка їх загальна результативність (див. нижче скрін відповіді).
Прокуратура відзвітувала всього про чотири кримінальних провадження, якими займалась Нацполіція. Хоча якщо проаналізувати повідомлення у медіа з 2015 року їх було більше. При цьому відкриття двох КП датовані 16 вересня 2022 року. Тобто це "свіжі" справи. По ним обвинувальні акти вже передані до суду.
За даними ОГПУ, досудове розслідування у провадженні від 5 квітня 2017 року призупинене, так як підозрювані (менеджмент банку) переховуються від слідства. Ще по одному КП від 03 березня 2015 року слідство триває. Вже 9 років!
Щодо одного з КП, по якому почались засідання за обвинувальним актом, судовий розгляд наразі зупинений. Якраз у зв’язку з оголошенням, за клопотанням прокурора 30 жовтня 2023 року, обвинуваченого акціонера Лагуна у розшук в Україні. Але перспектива цих пошуків поки туманна.
Через вісім місяців все що змогли повідомити в Офісі генпрокурора це: "На теперішній час вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук з метою ініціювання спеціального судового провадження".
При цьому в Офісі генпрокурора повідомили, що у згаданих у відповіді кримінальних провадженнях, пов’язаних із банкрутством АТ "Дельта Банк", службовим особам Cargill підозри не висувались. Водночас прокуратура не надала чіткої відповіді на питання журналістів щодо долі конкретних КП, в яких фігурував або міг фігурувати другий акціонер "Дельти".
Мова йде про дві кримінальні справи №12015160160000210 та №12015100060007565, які стосуються епізодів з виведенням понад $100 млн.
Як вже зазначалось, у січні 2016 року Фонд гарантування вкладів заявив, що з "Дельта Банку" були виведені активи на суму понад $100 млн доларів через операції з акредитивами, пов’язаними з Cargill. Зараз це близько 4,1 млрд грн.
ФГВФО визнав ці угоди нікчемними. Як заявив тоді ліквідатор фінустанови Владислав Кадиров, серед подібних угод є і згадана спроба Cargill вивести кредит з банку: "Ми побачили, що ті акредитиви не мають юридичної сили, і подали до суду. Загалом на компанію Cargill було укладено 17 фіктивних акредитивів на загальну суму понад $100 млн. Це так зване позабалансове зхлопування на суму близько 2,5 млрд грн, яку втрачає банк".
Про цю схему було опубліковане окреме журналістське розслідування (детальніше тут). Зокрема, у ньому йдеться, що у лютому 2015 року, за місяць до введення в "Дельту" тимчасової адміністрації, було укладено низку договорів про поступку права вимоги. Жоден з них не включав безпосередню участь "Дельта Банку". Всі ці угоди були спрямовані на виведення кредитів із проблемного банку.
Однією зі сторін виступав акціонер банку – Cargill Financial Services International. Іншою стороною угод стали чотири українські компанії: "Іллічівський зерновий порт", "Стройбуд Іллічівськ", "Яблуневий дар" та "Танк Транс".
Ці компанії були боржниками "Дельти" – раніше взяли кредити. Своєю чергою, Cargill володів безвідкличними акредитивами, простіше кажучи банк взяв на себе зобов’язання виплатити акціонеру певні кошти за певних умов.
Після підписання згаданих договорів ці чотири компанії перестали бути боржниками "Дельта Банку" і отримали нові кредити безпосередньо у CFSI. Тобто відбувся взаємозалік зустрічних вимог. Банк начебто поставили перед фактом.
Як писали журналісти, ця угода стала безперечним ударом по репутації Cargill. Група робила внески в капітал банку, але з часом зрозуміла, що ситуація виходить з-під контролю, і "Дельта" може не вижити.
У результаті Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Серед них основним кредитором стала держава.
Тобто мова йде про те, що один з акціонерів міг скористатись інсайдерською інформацією щодо проблем з банком і за даною схемою вивести свої кошти, не доклавши зусиль до спасіння установи. А це може бути порушенням норм закону "Про банки і банківську діяльність".
Згідно з ним, пов’язана особа несе відповідальність своїм майном, якщо її дії або бездіяльність завдали банку шкоди. Це одна з ключових норм, яка і дозволяє виконувати зобов’язання України перед МВФ щодо повернення активів банків-банкрутів від минулих власників.
Більше того, згодом правоохоронці виявили, що ці операції мають ознаки фіктивних. А у схемі могли бути задіяні також службові особи «Дельти». Були відкриті кримінальні провадження.
Зокрема, повідомлялось, що згідно з даними ухвали суду, Генпрокуратура здійснює процесуальне керівництво у КП №12015160160000210 за фактами вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами ТОВ "Іллічівський зерновий термінал" та ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" Які діяли у злочинній змові з колишніми співробітниками "Дельта Банку".
Ці компанії-боржники заявили банку про припинення своїх зобов`язань через описане вище зарахування зустрічних вимог за допомогою чотирьох безвідкличних акредитивів на $36,9 млн. Які емітувала "Дельта" на користь CFSI.
Разом з тим, як повідомляли журналісти, за даними слідства, під час відповідних перевірок в "Дельта Банк" було виявлено різноманітні SWIFT-повідомлення стосовно вищезазначених акредитивів. Але в документації банку не було виявлено оригіналів юридичної документації стосовно випуску акредитивів. Зокрема, відповідних рішень уповноважених органів управління банку: правління та кредитного комітету банку, договорів про відкриття акредитивів, заяв, розпоряджень тощо. Більшість відповідних сум акредитивів не була відображена на балансових або позабалансових рахунках банку.
Крім того, вказується, що крім вищезазначених 4 фіктивних акредитивів в банку було виявлено SWIFТ повідомлення стосовно ще 13 фіктивних акредитивів, на загальну суму $105 091 955,16.
В рамках іншого КП, у січні 2016 року, суд задовольнив клопотання Нацполіції та наклав арешт на статутний капітал "Стройбуд Іллічівськ" й "Іллічівський зерновий порт". За даними слідства, наприкінці 2014 року перший заступник голови ради директорів "Дельта Банку" вступив у злочинну змову з іншими невстановленими особами. Їхній план передбачав незаконне привласнення коштів банку, використовуючи службове становище.
Першим заступником був Віталій Масюра. Він також знаходиться у розшуку. Як стверджують журналісти, цікаво, що під час переговорів Масюра часто виступав як представник компанії Cargill або навіть як співзасновник "Іллічівського зернового порту".
Також повідомлялося, що на момент виведення грошей “Дельта банку” на користь Cargill кумом Масюри був співробітник московського офісу Cargill Financial Services International Іван Кисельов, який також міг впливати на процес. Фігурантом управління цими процесами також називають іншого співробітника московського офісу – Романа Гусейнова.
Слід зазначити, що Фонд через суди тоді добивався визнання недійсними низки правочинів про зарахування однорідних зустрічних вимог.
"Після кількох років боротьби ми все-таки змогли у Верховному суді довести незаконність операцій зі "схлопування", довести сам факт існування вимог і відкрити в такий спосіб шлях до стягнення цієї заборгованості", – заявляла журналістам на той момент (2020 р.) директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут.
Як писали ЗМІ, серед іншого мова йшла про те, що зобов’язання були у різних валютах (доларах та євро), а тому вимоги не можуть вважатися однорідними. А також – про те, що у компаній перед «Дельтою» існувала заборгованість по штрафних санкціях і нарахованих відсотках за користування кредитом. Що начебто не було враховано при взаємозаліку тощо.
У 2019 році Фонд продав ці проблемні кредити на аукціоні. Зокрема пул активів купила фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Остання згодом відсудила відповідні борги. Тобто, і тут суди визнали, що "схлопування" за акредитивами було незаконним.
Схема виводу кредитів з Дельта Банку (графік: "Економічна правда")
У процесі моніторингу медіа, ми виявили ще одне кримінальне провадження №42017101060000101. Згідно з судовими матеріалами, правоохоронці розслідували збільшення статутного капіталу "Дельта Банку" на 1,5 млрд грн., яке в період 2011-2012 рр. здійснили акціонери Лагун (1,065 млрд грн) та Cargill Financial Services International (435 млн грн). У матеріалах справи йшлося про можливу відсутність реальних грошових операцій та фальшування документів.
До речі, це не єдині випадки, коли Cargill опинявся у центрі скандалів. Зокрема український підрозділ американської корпорації засвітився у справах про ухилення від сплати податків.
Згідно з даними Шостого Апеляційного адмінсуду у 2019 році, Cargill звинувачували у співпраці з фіктивними компаніями, що завдало державі збитків на суму понад 14 млн грн. У 2012 році Окружний адміністративний суд Києва постановив стягнути цю суму на користь держави з компаній "АТ Каргілл", ПП "Колос Кировоградщини — 2009" і ПП "Електропроммаш". Однак, у 2018 році Cargill вдалося оскаржити це рішення у Верховному суді та домогтися перегляду справи на свою користь. Подібний сценарій розігрався і у справі щодо фінансових операцій між Cargill та ТОВ "Інтер Інвест — Агро сервіс".
Не менш показовою є справа від 2015 року, коли Cargill знову підозрювали в ухиленні від сплати податків. Слідство зазначає, що невстановлені особи за допомогою компаній ТОВ "ТД "Миколаївські Ресурси", ТОВ "Оделіс", ТОВ "Укртрейд — А", та інших підприємств сприяли ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах. Серед цих підприємств називаються і такі великі компанії, як "АТ "Каргілл", ПАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Рамбурс" та інші. Це кримінальне провадження все ще триває.
А у 2024 році журналісти "Бізнес Цензору" дослідили, що Cargill, після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році, продовжив працювати в Росії. Російські структури корпорації за 2022-2023 роки заплатили в бюджет РФ 6,9 млрд рублів податку на прибуток. У 2023 році їх виручка склала 130 млрд руб. А чистий прибуток, у порівнянні з 2022 р., збільшився з 8,1 млрд руб. до 16,3 млрд. руб.
Крім того, компанія у 2022/2023 маркетинговому році експортувала із РФ 2,3 млн т зерна. Це у той час коли росіяни активно крали українське зерно та перепродавали його через свій ринок на експорт.
Кількості наведених даних могло б цілком вистачити на те, щоб ФГВФО подавав відповідні позови до Cargill так само активно, як робить це щодо Миколи Лагуна.
Але з’ясувати позицію фонду щодо цього питання нам не вдалось. Ні щодо того, як йде розшук активів Лагуна, ні щодо судових справ, ні щодо ролі Cargill.
Більше того, Нацбанк, який влив у "Дельту" щонайменше мільярд доларів (якщо рахувати по курсу 2014 року) відповів, що з моменту визнання АТ "Дельта банк" неплатоспроможним Нацбанком було стягнуто/повернуто на погашення заборгованості за кредитами рефінансування понад 5,3 млрд грн. Там також запропонували порахувати за посиланням скільки коштів було надано у вигляді кредитів "Дельта Банку". Згідно зі знайденими там даними, ця сума тільки за 2014 рік складає більше 10 млрд грн. Тоді (протягом 2014 року) курс складав 8-14 грн. за 1 долар США.
Загалом бачимо, що держава веде себе досить інертно. За 8 місяців не підготовлено оголошення Лагуна у міжнародний розшук. Суди програються. Не схоже на те, що держава ретельно шукає активи Лагуна.
Але якщо по ньому наявна хоча б якась імітаційна робота, то схоже, що у держави чомусь немає жодних питань до Cargill Financial Services International (CFSI). Про його роль як акціонера у банкрутстві "Дельти" всі забули.
При цьому очевидно, що на відміну від Лагуна ніяких надзусиль по пошуку активів Cargill робити не треба.
Хоча мовчанку держорганів щодо американської корпорації можна частково пояснити. У 2021 року Кабінет міністрів затвердив умови здійснення державних зовнішніх запозичень шляхом залучення кредитів від американської компанії Cargill Financial Services International.
Тоді Україна планувала взяти два кредити на загальну суму 250 млн EUR: на три роки під 5,15% річних та на п'ять років під 5,85% річних. Погашення та обслуговування кредитів мало здійснюватися за рахунок коштів, передбачених законом про державний бюджет України.
В Кабміні теж проігнорували наш запит щодо долі цього кредиту, стратегії повернення активів банків-банкрутів та ролі Cargill у банкрутстві "Дельти".
За даними Міністерства фінансів відомо, що сума боргових зобов'язань України за кредитами від Cargill Financial Services International на кінець липня 2024 року становила аж $703,7 млн. А 27 серпня Кабмін прийняв постанову, якою реструктуризується низка зовнішніх запозичень держави. У тому числі, у документі йдеться, що тимчасово зупиняється здійснення платежів за борговими зобов’язаннями держави за кредитами від Cargill Financial Services International, які були видані у 2019-2021 роках. Тож не дивно, що про виведення коштів Cargill з Дельта банку вже ніхто не згадує, а Кабмін просто ігнорує запити.
Історія "Дельта Банку" є яскравим прикладом того, як агресивні та непрозорі бізнес-стратегії можуть призвести до краху навіть найбільших фінансових установ. Масштабна ліквідація банку, що тривала роками, залишила після себе значні фінансові втрати для держави та вкладників. Роль іноземних партнерів, таких як Cargill, у цьому процесі також викликає багато питань, які досі залишаються без відповідей.
Поки ж у сухому залишку: збитки держави, економіки та громадян через негативний вплив таких процесів на інфляцію.
Оновлено. Після виходу статті до редакції РБК-Україна звернулись представники ФГВФО. На їх думку, редакція не врахувала відповідь фонду, яку вони надіслали раніше. Зазначимо, що у ході підготовки статті редакція запитувала у листуванні фонд щодо відповідей на запит, але отриманий лист бачить вперше. Публікуємо нижче надіслану інформацію у повному обсязі:
"Станом на 01.06.2024 р Фонд повністю відшкодував вклади у межах гарантій усім вкладникам АТ "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - банк), які звернулись по вклади, виплативши їм 15,9 млрд грн. Крім того, погашено 13,0 млрд грн вимог кредиторів Банку. Сума акцептованих вимог кредиторів Банку, що на сьогодні залишаються непогашеними, складає, 42,4 млрд грн.
Причиною такого стану розрахунків з кредиторами Банку є вкрай незадовільний стан активів, що були у наявності у Банку на момент ухвалення рішення Національного банку України про виведення Банку з ринку (постанова Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" до категорії неплатоспроможних"). Збитки АТ "ДЕЛЬТА БАНК" були спричинені виведенням з нього активів, зокрема, шляхом кредитування пов’язаних компаній в Україні та перерахування ними отриманих коштів за кордон за фіктивними контрактами. Ці дії призвели до неплатоспроможності банку у 2015 році і браку коштів для розрахунку з його кредиторами під час виведення установи з ринку.
Фонд гарантування вкладів вживає усіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для стягнення відшкодування збитків, завданих банку АТ "ДЕЛЬТА БАНК" та його кредиторам.
Зокрема, Фондом ініційовано низку позовів як у господарських, так і у кримінальних провадженнях:
21.07.2022 Господарський суд м. Києва своєю ухвалою у цій справі залишив без розгляду позов Фонду на підставі нібито порушення позивачем правил об’єднання позовних вимог, проте рішеннями судів вищих інстанцій - Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 Верховного Суду від 18.08.2023 справу №910/21280/21 повернуто на розгляд Господарського суду міста Києва. Розгляд справи триває.
За позовом ФГВФО накладено арешт на активи, що належать власнику ПАТ "Дельта Банк" Лагуну М. І., у згаданій вище справі №910/7338/19. Йдеться про виявлені в Україні активи, зокрема, земельні ділянки, інша нерухомість, корпоративні права тощо, на суму збитків, завданих Банку. Відповідним рішенням Верховного Суду Лагуну М. І. заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна в межах суми стягнення.
Щодо кримінальних проваджень:
За час здійснення ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» та Фондом подано до правоохоронних органів 673 заяви про вчинення кримінальних правопорушень щодо Банку, на підставі яких було ініційовано низку кримінальних проваджень. Зокрема:
З вказаного кримінального провадження було виділено матеріали щодо колишнього власника банку Лагуна М. І., колишніх топ-менеджерів Кінберг С. В., Дудко В. В., Масла С. А. та спрямовано до суду стосовно них обвинувальний акт за фактом заволодіння активами АТ "ДЕЛЬТА БАНК" шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі на загальну суму 248,1 млн грн, який на даний час перебуває на розгляді Печерського районного суду м. Києва (справа №761/25125/23). У даній справі Фондом як ліквідатором Банку до звинувачених пред’явлено відповідний цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальними правопорушеннями.
Водночас, зауважимо, що відповідно до статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. З огляду на те, що слідчим, прокурором не надавався письмовий дозвіл Фонду на розголошення відомостей кримінального провадження №12014100000000703, у Фонду відсутні правові підстави для надання додаткової крім вищезазначеної інформації".