Війна за Гренландію. Як Трамп шантажує Європу тарифами і що це означає для України
Дональд Трамп поставив Європу перед вибором: віддати йому Гренландію або готуватися до торгової війни. Що відбувається навколо острова та чому це зачіпає і Україну – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Головне:
- Чому Трамп запровадив нові торгові тарифи проти Європи?
- Які цілі щодо Гренландії він переслідує?
- Чим на дії Трампа відповідає Європа?
- Як конфлікт може вплинути на Україну?
Бажання Дональда Трампа заволодіти Гренландією все більше перетворюється на манію.
Президент США знову почав педалювати цю ідею з початку року. Нібито Данія не може сама захистити Гренландію від експансії Росії та Китаю, а це для Штатів створює загрозу національній безпеці. Та якщо раніше від Трампа було чутно переважно пусті заяви, то зараз він перейшов до дій.
На вихідних президент США заявив про запровадження торгових тарифів проти шести країн Євросоюзу – Данії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії – а також Великої Британії та Норвегії, які не входять у ЄС.
"Починаючи з 1 лютого 2026 року з всіх вищезгаданих країн стягуватимуть 10% мито на будь-які товари, що відправляються до Сполучених Штатів Америки. 1 червня 2026 року мито буде збільшено до 25%", – написав Трамп у соцмережі Truth Social.
Таким чином Трамп планує "покарати" Данію, яка володіє Гренландією, за небажання передавати острів Штатам.
Що ж до інших країн – вони "винні" в тому, що підтримали Данію та відправили на Гренландію незначні військові підрозділи.
Торгові тарифи на практиці означають, що товари, які ввозяться у США з Євросоюзу, будуть дорожчими, ніж вироблені в самій Америці. Це означає, що споживачі можуть їх менше купувати. Тож у кінцевому підсумку Європа може понести збитки.
Це звичний для Трампа важіль тиску на ворогів та друзів. Раніше він справді працював як інструмент примусу. Проте зараз Європа налаштована давати рішучу відповідь.
Чого хоче Трамп
Запровадження нових торгових тарифів перед самим Давоським форумом вкладається у логіку улюбленої стратегії Трампа, яку він раз по раз повторює. Це означає ставити дуже високі цілі, а потім тиснути, аби зрештою отримати те, що насправді хочеться.
"Це класичний підхід будь-якого бізнесмена: піднімай ставки для того, щоб сторгувалися на середині", – сказав виданню експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Серед таких реальних цілей Трампа в американській пресі фігурують не тільки повний контроль над Гренландією, а й компромісні варіанти.
Так, за даними The New York Times, команда Трампа розглядає розширення військової присутності США на острові, використовуючи вже наявну угоду про оборону з Данією. Також ідеться про доступ американських компаній до рідкоземельних мінералів острова.
Зрештою, США необов’язково купувати Гренландію. Як раніше писало The Economist, команда Трампа серед іншого розглядає і проєкт Договору вільної асоціації (Compact of Free Association, COFA) з Гренландією.
Такий договір передбачає, що США надаватимуть фінансову підтримку та збережуть внутрішню автономію острова. Водночас Штати переберуть на себе повноваження у питаннях оборони і безпеки. Однак, це фактично означає відчуження Гренландії від Данії.
Втім, є й інша думка – що мінімальні вимоги США можна задовольнити шляхом переговорів, але, схоже, що Трамп таки хоче повної анексії, сказав РБК-Україна директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.
"Думаю, що Трамп хоче спробувати тиснути, а потім побачити, якою буде реакція, і відповідно вже планувати якісь наступні дії", – зазначив він.
Зрештою, багато залежатиме від реакції Європи та того, чи здатна вона в принципі давати спільну відповідь.
"Якщо Європа буде доволі жорсткою, принциповою і непоступливою, то буде більше шансів, що Трамп відступить від максимальних вимог", – наголосив Дубовик.
Європа готується до переговорів
Коли Трамп тільки заговорив про свої плани на Гренландію, Європа спробувала відповідати конструктивом. Туди відправили додаткові підрозділи Данії на чолі з головнокомандувачем армії Петером Бойсеном, а також війська з кількох країн Європи. Крім того, Данія і Гренландія запропонували НАТО створити окрему місію для Арктики.
Логіка такого кроку була проста: показати, що європейці здатні самі "захистити" острів від Росії та Китаю. Тож Штатам Гренландія і не потрібна.
Проте після заяви Трампа про торгові тарифи позиція Європи змінилася. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже провела переговори з лідерами країн Європи та керівництвом НАТО. Також 22 січня відбудеться засідання Європейської ради у складі лідерів усіх країн ЄС.
За даними Politico, одним із головних варіантів відповіді на дії Трампа є пакет контртарифів на суму 93 мільярди євро. Він може набути чинності вже 6 лютого, якщо американські тарифи вступлять у силу.
Інший варіант – "Інструмент боротьби з примусом" (ACI). Він може обмежити доступ США до державних тендерів, інвестицій чи банківської діяльності. Також ідеться про обмеження на торгівлю цифровими послугами, у якій США мають профіцит з Євросоюзом.
Як повідомляє Reuters, запровадження європейських тарифів як першої реакції здобуло ширшу підтримку. Щодо заходів боротьби з примусом, картина наразі є "дуже неоднозначною" – багато хто воліє уникнути ескалації та сподівається на переговори.
Загалом ЄС уже має досвід протистояння тарифам Трампа. Минулого року все закінчилося компромісною торговельною угодою: 15% мита на європейські товари в США в обмін на нульові тарифи на низку американських промислових товарів. Але цього разу ситуація інша, бо йдеться про засадничі для Європи речі.
"Раніше європейці прогиналися і намагалися – чи то ЄС, чи окремі країни – якимось чином домовитися про менші тарифи. А зараз у них вибору немає: вони захищають принципи, а це важливіше, ніж втрати в кілька мільярдів доларів", – сказав РБК-Україна дипломат, директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
Зрештою, в інтересах Європи просто затягувати час, адже він грає проти Трампа. Цього року у США відбудуться проміжні вибори у Конгрес. На цьому тлі конгресмени навіть з його партії почали висловлювати незгоду з нинішніми діями президента.
Днями Гренландію і Данію відвідала делегація американських законодавців. Лідер делегації, сенатор-демократ Кріс Кунс, зазначив, що їхня поїздка мала на меті вислухати місцевих жителів та донести їхню думку до Вашингтона і "знизити температуру".
Важливо, що делегація була двопартійною. Тобто до неї увійшли як опозиційні демократи, так і провладні республіканці. Усе це – "тривожні дзвіночки" для Трампа. Якщо зараз Конгрес не готовий іти проти волі президента, то згодом це може дещо змінитися.
"Трохи більше впливу в Конгресу буде, мабуть, якщо в листопаді демократи переберуть на себе контроль Палати представників. Але це не гарантовано, й до листопада ще багато часу. Тому, власне, Трамп поспішає зробити все зараз", – сказав Дубовик.
Наслідки для України
Для України ця суперечка має не лише символічне, а й цілком практичне значення.
Нове загострення навколо Гренландії вже витіснило на другий план переговори між Україною та США.
Мова йде, перш за все, про зустріч президентів Зеленського та Трампа у Давосі. На ній українська сторона хотіла б фіналізувати документ про "економічне процвітання" та післявоєнну відбудову. Але певності щодо цього станом на зараз немає.
Наслідки кризи між США та Європою можуть бути для України й матеріальними. Наразі Україна отримує зброю за програмою PURL, яка передбачає купівлю озброєння у Штатів за кошти Європи. В зоні особливого ризику – боєприпаси для комплексів ППО.
"Якщо європейці зараз кажуть, що ми у США нічого купувати не будемо, а Україні ми не можемо дати те, що вона хоче, тому що ми це не виробляємо – то Україна може не отримати американську зброю", – зазначив Іван Ус.
Втім, за словами Олександра Хари, це більшою мірою стосується майбутніх контрактів на купівлю зброї.
"Я не думаю, що Трамп вдасться до блокування продажів зброї Україні за європейські гроші. Теоретично він може зробити це щодо майбутніх контрактів, бо якщо він буде гальмувати або намагатися скасувати нинішні – то, звичайно, там будуть застосовані правові процедури", – наголосив експерт.
У довшій перспективі Трамп також підриває усю систему міжнародної торгівлі, адже своїми хаотичними діями він робить неможливим планування.
"Уявіть себе на місці будь-якого бізнесмена, якому треба робити розрахунки, і якщо це пов’язане із зовнішньою торгівлею, перше питання – які будуть митні тарифи. А йому говорять: важко порахувати, тому що зараз це так, але післязавтра це може бути по-іншому", – пояснив Іван Ус.
І головне – в таких умовах США не можуть бути гарантом безпеки – ні для Європи в рамках НАТО, ні тим паче для України.
Історія з Гренландією показує, що для Трампа зовнішня політика залишається продовженням бізнес-переговорів, де союзники є не менш зручним об’єктом тиску, ніж опоненти.
Якщо така логіка інколи й дає швидкий тактичний ефект (хоча далеко не завжди), вона також підточує самі правила гри, на яких тримається Захід. І саме в цій ерозії правил для України криється значно більша небезпека, ніж у будь-яких тарифах чи гучних заявах.
При написанні матеріалу використовувались заяви американських та європейських політиків, публікації Reuters, The New York Times, Bloomberg, Politico, коментарі Івана Уса, Володимира Дубовика та Олександра Хари.