Війна в Газі: світовий рекорд із порятунку поранених

Роман Гольдман, спеціальний підрозділ Армії оборони Ізраїлю з
медичної евакуації бійців з поля бою та через лінію фронту, у блозі для РБК-Україна про війну в Секторі Газа та світовий рекорд з порятунку поранених.

Серед інших показників – низький рівень втрат серед мирного населення, акуратні дії військових в умовах щільної міської забудови в умовах боїв із парамілітарною освітою (де майже неможливо відрізнити комбатантів від цивільних), масове використання високоточної зброї є й ще одним моментом. А саме: вкрай низький відсоток померлих від ран та найвища швидкість евакуації з поля бою. За оцінками міжнародних експертів ЦАХАЛу вдалося досягти просто неймовірних показників у цій справі.

Все почалося з того, що в ізраїльській армії було скасовано своєрідні польові шпиталі, збірні пункти у найближчих тилах, куди поранених доставляють з поля бою перед відправкою до стаціонарного шпиталю. Натомість лікарі і парамедики розміщуються прямо в бойових порядках передових підрозділів, що благотворним чином позначилося на виживання поранених. Зникла проміжна ланка, і досвідчені лікарі отримують доступ до поранених бійців одразу на полі бою протягом критичних перших хвилин. Середній час надання допомоги у бою досяг абсолютно фантастичних показників – до чотирьох хвилин.

Суть нової концепції полягає в тому, що на місці поранений військовослужбовець отримує мінімальну допомогу лише для стабілізації його стану – зупинити кров, запровадити знеболювальні, відновити дихання та серцеву діяльність. Головне доставити його до лікарні, де в стаціонарних умовах лікарі вже зроблять усе, що потрібно. Для доставки широко застосовуються важкі БТР "Намер" та "Ейтан" – своєрідні "танкбуланси" та вертольоти. У тому числі – знаменитої рятувальної служби 669.

Середній час евакуації пораненого з поля бою досяг рекордної однієї години і шести хвилин до прибуття в лікарню. Для порівняння: під час Другої ліванської війни (2006 рік) воно становило три години, а під час операції "Незламна скеля" (2014 рік) – дві години. При тому, що у 2014 році війська діяли у прикордонній зоні Гази, а не у глибині її території, як зараз.

За час бойових дій рятувальники провели близько 950 евакуацій вертольотами та 2400 за допомогою наземних засобів. Прямо на полі бою проводяться переливання крові та зупинка артеріальних кровотеч. У діючому підрозділі завжди напоготові свій "банк крові" – запас порцій для екстреного переливання. Зазвичай ці маніпуляції проводять мінімум на рівні пересувних медичних пунктів, але ізраїльські тактичні медики роблять їх безпосередньо на місці. Така блискавична допомога, безумовно, врятувала багато життів.

Статистика бойових втрат є абсолютно неймовірною. Головний показник – співвідношення вбитих та поранених. До вбитих належать і ті, хто помер у шпиталі або дорогою туди від наслідків поранення. Так ось, починаючи з В'єтнамської війни це співвідношення становило приблизно 15 відсотків у західних арміях. У ЦАХАЛІ, у Війні Судного дня третина поранених ізраїльських солдатів померла від травм, отриманих у бою. У ході "Незламної скелі" це співвідношення склало 10 відсотків, що вже тоді вважалося рекордом. У війні частка поранених, які померли від наслідків поранення – 7,1%. Але останнім часом вона впала ще нижче – до 6,3%.

Сумна статистика: 40 тактичних медиків загинули, рятуючи своїх товаришів. Але саме їхніми зусиллями вдається досягти таких рекордних показників. Проте є й інша причина – кваліфікація медиків, які опиняються на полі бою. Це не військові лікарі, а цивільні, резервісти. Не вчорашні випускники медвузів, а досвідчені лікарі. Серед тих, хто воював у Газі, були імениті хірурги, травматологи, навіть завідувачі відділеннями.

Людей із таким клінічним досвідом в армії не підготуєш. Але так влаштована ізраїльська тактична медицина – в умовно мирний час вони працюють у своїх лікарнях та клініках, оперують та лікують. У військове – одягають форму та йдуть разом із армією у її бойових порядках. Тож шанси поранених вижити різко зростають.

Все це – тільки частина системи тактичної медицини, так би мовити "видима частина айсберга". Система ця спрямована на збереження життів ізраїльських солдатів і несе в собі два сенси, які є основними для багатьох аспектів життя в Ізраїлі. Перший сенс абсолютно прагматичний: підготовка висококласного сучасного бійця потребує багато часу та вкладень, це високоефективний та дорогий ресурс.

Другий зміст більш філософський, що визначає багато в Ізраїлі: кожен ізраїльтянин важливий і цінний, і країна зробить усе, щоб його врятувати. Тільки в цьому випадку боєць самовіддано захищатиме свою країну! І жодних "м'ясних штурмів", інакше це не захисник, а потенційна небезпека для суспільства. Саме тому у разі небезпеки резервісти повертаються з усіх куточків світла, а не тікають від призову. Коли кохання взаємне, нікого ні до чого примушувати не потрібно!