Витрати зростають, ринки звужуються: чому металургія України може втратити мільярд доларів
Українська гірничо-металургійна галузь одночасно стикається зі зростанням виробничих витрат і втратою ключових ринків збуту.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на аналітику профільного порталу GMK Сenter.
За даними порталу, сукупне додаткове навантаження на підприємства оцінюється у 300-350 млн доларів на рік, тоді як скорочення експорту та внутрішніх продажів може призвести до втрат на 0,9-1,1 млрд доларів.
У першому півріччі 2026 року виробництво сталі в Україні скоротилося на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Але найбільші ризики для галузі припадають на другу половину року - коли одночасно починають діяти нові європейські торговельні обмеження та внутрішні тарифні рішення.
Вплив квот ЄС на сталь
Один із найбільших викликів - нова система тарифних квот Європейського Союзу, яка запрацювала з 1 липня. Індивідуальні квоти для українських виробників у середньому приблизно на 60% нижчі за фактичні обсяги експорту минулого року, а мито на поставки понад квоту збільшено з 25% до 50%.
Це може призвести до скорочення експорту сталі на 1,3-1,5 млн тонн щороку та втрати 850 млн - 1 млрд доларів валютної виручки.
Наслідки дії екомита СВАМ
Додатковий тиск створює механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM. Українські виробники через високу вуглецеву інтенсивність традиційного доменного виробництва сплачують більше, ніж конкуренти, які використовують електродугові печі.
Вже у 2026 році CBAM може скоротити експорт української металопродукції ще на 400-450 млн доларів.
Зростання витрат: вантажні перевезення УЗ та тариф на передачу е/е
Одночасно українські металурги стикаються зі збільшенням витрат практично за всіма основними напрямками. Найбільше навантаження пов’язане із запланованим переглядом вантажних тарифів Укрзалізниці на 30% у серпні, та ще на 15% - з початку 2027 року.
Це може підвищити собівартість виробництва тонни сталі на 20-25 доларів і додати підприємствам ГМК 150-180 млн доларів витрат на рік.
Ще одним фактором є перегляд тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. Запропоноване підвищення на 25%, за оцінками галузі, означатиме додаткові витрати щонайменше 500 млн грн на рік. Також зростають витрати на газ через нові тарифи на його розподіл.
Інші виклики для металургії
Окремим викликом залишається дефіцит персоналу: більшість великих металургійних підприємств розташовані поблизу лінії фронту, а мобілізація та відтік населення істотно скоротили доступну кількість працівників.
Тим часом ситуація на внутрішньому ринку погіршується: у першому півріччі 2026 року імпорт довгомірного прокату збільшився на 68%, тоді як продажі української продукції скоротилися приблизно на 100 тис. тонн.
Втрати внутрішніх продажів цього року можуть становити ще 50-60 млн доларів Основною причиною називають погіршення конкурентоспроможності українських виробників порівняно з постачальниками з інших країн, особливо з Туреччини та Китаю.
Який прогноз втрат і чи є вихід
Сукупний ефект від зростання витрат на логістику, енергію, газ і вугілля оцінюється щонайменше у 300-350 млн доларів на рік. Одночасно втрати доходів через CBAM, нові квоти ЄС і скорочення продажів на внутрішньому ринку можуть сягнути 0,9-1,1 млрд доларів.
У галузі наголошують, що проблема полягає не лише в масштабі окремих викликів, а в їх одночасній дії. І очікують від української влади активніших переговорів із Європейським Союзом щодо умов застосування тарифних квот і CBAM.
Також вони закликають не ухвалювати внутрішні тарифні рішення без оцінки їхнього впливу на виробництво, експорт і зайнятість.
Як раніше повідомлялося, з набуттям чинності нового регламенту Європейського Союзу щодо захисту ринку сталі з 1 липня 2026 українські металургійні підприємства можуть втратити до 50% експорту сталевої продукції до ЄС.