Відсутність українського брухту жодним чином не відобразиться на польській економіці - ЗМІ
Тимчасова заборона експорту металобрухту з України не призвела до дефіциту сировини для польських металургійних заводів, а заяви про «негативні наслідки» є маніпулятивними.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на аналітичний матеріал GMK Center, який проаналізував ситуацію на польському ринку після рішення уряду України.
Читайте також: Експорт українського брухту побив усі рекорди у 2025 році: опубліковано дані
Як вказується, навіть без українського брухту польський ринок залишається надлишковим. У 2024-2025 роках у Польщі заготовляли 6,5–6,8 млн тонн брухту, за внутрішнього споживання 4,4-4,5 млн тонн. Тобто навіть без імпорту з України пропозиція значно перевищує попит. При цьому частка українського брухту в структурі польського ринку не перевищувала 5%, тож не могла істотно вплинути на баланс.
Крім того, споживання брухту в Польщі скорочується разом із падінням виплавки сталі: з 10,8 млн тонн у 2018 році до близько 7,2 млн тонн у 2025-му. У разі потреби польські металурги також можуть безмитно закуповувати сировину в Німеччині та Чехії, які мають значні експортні надлишки.
Важливо розуміти: більшість українського брухту, що формально імпортувався до Польщі, фактично не споживалася місцевими заводами, а реекспортувалася до Туреччини, вказує GMC Center. Таким чином, Польща протягом останніх років виконувала роль транзитного хабу, який дозволяв трейдерам обходити українське експортне мито 180 євро/тонна. Саме ця схема стала неможливою після введення нульової квоти.
У GMK Center підкреслюють: реальних втрат зазнали лише так звані "портові трейдери", які спеціалізувалися на транзиті українського брухту. Сама ж польська металургія не постраждала, а ринок повертається від транзитної моделі до прямого експорту власного ресурсу.
"Очевидно, що емоційні звинувачення на адресу офіційного Києва не підтверджуються фактами. Факти свідчать про протилежне. Так само, як і в ситуації із забороною Польщею імпорту агропродукції з України: тоді польські спікери заявляли про збитки, яких це завдає місцевим фермерам. Однак моніторинг Єврокомісії не виявив таких збитків. Тому можна припустити як політичну мотивацію подібних заяв з боку поляків, що не мають нічого спільного з ринковою реальністю, так і інтереси трейдерів, які нарощують експорт брухту з Польщі до Туреччини та інших не європейських країн, поки ЄС сам не обмежив експорт брухту чорних металів", - резюмує видання.
Що цьому передувало
Як відомо, Кабмін наприкінці 2025 року встановив нульову квоту на експорт брухту у 2026 році. Рішення було ухвалене для захисту внутрішнього ринку: українські металургійні підприємства зіткнулися з гострим дефіцитом сировини на тлі падіння заготівлі більш ніж у 2,5 рази - до близько 2 млн тонн, тоді як експорт у 2025 році зріс до чотирирічного максимуму.
Нагадаємо, раніше заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка.
За його словами, що експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 гривень податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять понад 7500 грн з кожної тонни.
А з урахуванням платежів суміжних галузей - до 14000 грн з тонни. Крім цього, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.