В Україні збільшили тривалість відпусток, однак без збереження зарплати, а мобілізовані тепер зможуть отримати компенсації за невикористані дні відпочинку. 24 грудня набули чинності відповідні зміни у трудовому законодавстві. Нововведення ініціювали в Раді з огляду на реалії воєнного стану.
Докладніше про зміни у правилах надання та використання відпусток, а також про перенесення вихідних – на РБК-Україна нижче.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: тексти законів №3494, № 504/96, №2136, Кодекс законів про працю.
У трудовому законодавстві раніше діяла норма про те, що у період воєнного стану тривалість основної відпустки не може перевищувати 24 дні на рік. Особам, які за різних умов мають право на довшу відпустку, роботодавець міг відмовити у ній та надати ці додаткові невикористані дні відпочинку або виплатити грошову компенсацію за них вже після завершення воєнного стану.
Однак з ухваленням нового закону правила змінилися. Відтепер дні відпустки понад 24 дні роботодавець може надати після воєнного стану без збереження заробітної плати.
Виключення: відпустки для керівних працівників закладів освіти, навчальних підрозділів інших закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Крім того, під час дії воєнного стану роботодавець може відмовити у щорічній та будь-якій іншій відпустці працівникам, які залучені до виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання. Раніше ця норма застосовувалася для працівників підприємств критичної інфраструктури (вона діятиме й надалі).
Виключення: відмовити не можуть у соціальній відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до трьох років.
У законі збільшили тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами чи з інших причин з 15 до 30 днів на рік.
В законі прописані правила для "карантинної" відпустки. Якщо працівник потребує самоізоляції під час епідемій, пандемій роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати та без обмеження за строком.
Особа може піти у відпустку без збереження зарплати та обмежень по строку під час дії воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
Тривалість вищезазначених видів відпусток визначається угодою між роботодавцем і працівником.
Час перебування у таких відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Працівники, які мобілізувалися до лав Сил оборони після оголошення воєнного стану мають право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки (для батьків дітей з інвалідністю підгрупи А I групи).
Заяву на виплату компенсації необхідно подати не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу. Зазначимо, раніше компенсацію за невикористану відпустку можна було отримати при звільненні з місця роботи.
Ще одна норма закону передбачає, що після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації особі надається право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 60 днів. Вона включається до страхового стажу.
Крім того, педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які були мобілізовані на військову службу під час воєнного стану, з 24 грудня 2023 скасували збереження середнього заробітку з останнього місця роботи перед призовом.
Згідно з новими нормами законодавства, рішення про перенесення вихідних та робочих днів, крім встановлених КЗпП випадків, визначається трудовим та/або колективним договором, чи за розпорядженням роботодавця.
Зокрема йдеться про положення ст. 67 Кодексу законів про працю: "У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого".
Раніше в КЗпП була норма, що перенесення вихідних рекомендує Кабмін, і на підставі цього роботодавець видає наказ. Наразі це положення відсутнє у Кодексі.
Зазначимо, що на час дії воєнного стану в Україні додаткові вихідні на свята було скасовано законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Члени родини можуть взяти одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини протягом трьох місяців від дати її народження тривалістю 14 календарних днів.
Таку відпустку дають батькові дитини або родичам. Однак в деяких випадках є додаткові вимоги:
Якщо батько не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але вони проживають разом, для відпустки потрібно надати заяву матері та свідоцтво про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька.
Бабуся, дідусь або інший повнолітній родич можуть отримати відпустку по догляду за дитиною на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) цієї дитини.