Вибори у США. Топ-5 фактів про виборчу кампанію 2024 року

Зміст

• Камала Гарріс на заміну Джо Байдену: у чому історичний прецедент
• Дональд Трамп: два замахи та кримінальний шлейф
• Основні пріоритети: з чим кандидати йдуть на вибори
• Ключі від Білого дому - у 7 штатах: які прогнози
• Не лише президент: кого ще обиратимуть 5 листопада

Камала Гарріс на заміну Джо Байдену: у чому історичний прецедент

У квітні 2023 року Джо Байден висунув свою кандидатуру. Хоча через недостатньо високі рейтинги його позиції не здавалися сильними. У тому числі тому, що він і так був найстарішим президентом, вступивши на посаду у 78 років. На момент наступної можливої інавгурації йому виповнилося б 82 роки, а до кінця другого терміну - 86 років. До 70% американців вважалив, що через вік йому не варто балотуватися.

Проте на праймеріз та кокусах Демократичної партії він заручився підтримкою, а у березні став попереднім номінантом. Але після слабкого виступу на дебатах у червні і на тлі зростаючого тиску знявся з гонки менш як за чотири місяці до виборів.

"Хоча я мав намір домагатися переобрання, я вважаю, що в інтересах моєї партії і країни відступити і зосередитися на виконанні обов'язків президента на частину терміну, що залишилася", - пояснив Байден.

Він став першим діючим президентом після Ліндона Джонсона у 1968 році, який відмовився від боротьби за переобрання. Першим з ХІХ століття, хто відмовився від участі у виборах після одного терміну, та єдиним, хто знявся після перемоги на праймеріз.

Знявся на користь своєї віце-президентки Камали Гарріс. Демократи швидко згуртувалися навколо неї та у серпні висунули кандидатом у президенти. У результаті Гарріс стала першою темношкірою жінкою та першим політиком азіатського походження, який може очолити США.

Її кампанія вдихнула нове життя у спроби зберегти контроль над Білим домом. А впевнений виступ на дебатах проти Дональда Трампа 10 вересня ще більше зміцнив впевненість демократів. За місяць до виборів вона має значну перевагу за ключовим показником підтримки виборців - індивідуальними фінансовими пожертвуваннями. Гарріс зібрала понад 600 млн доларів, що більше внесків демократів у дві останні президентські кампанії.

Дональд Трамп: два замахи та кримінальний шлейф

Колишній президент та нинішній кандидат від республіканців Дональд Трамп пережив два замахи з різницею у два місяці.

Спочатку на мітингу в Пенсільванії 13 липня в нього з відстані близько 120 метрів стріляв 20-річний Томас Меттью Крукс. Він встиг зробити кілька пострілів із гвинтівки типу AR-15, перш ніж його нейтралізували. В результаті загинув 50-річний пожежник, ще трьох учасників мітингу було поранено, а самому Трампу куля прострілила вухо.

Другий замах вдалося попередити. 15 вересня агенти секретної служби відкрили вогонь по 58-річному Райану Уеслі Рауту, який ховався з гвинтівкою у кущах на території гольф-клубу у Вест-Палм-Біч, Флорида. Інцидент стався, коли Трамп грав із другом та спонсором Стівом Віткоффом.

Крім того, він пережив кілька цивільних та кримінальних судових розглядів.

Трамп став першим екс-президентом, засудженим за тяжкі злочини, коли в травні його визнали винним за 34 пунктами (справа про виплати колишній порноакторці Стормі Деніелс). Це сталося після програшу у цивільних справах, у яких Трамп зробив наклеп на письменницю Джин Керролл і здійснив фінансові махінації у своєму бізнесі.

Також було оскаржено справу про втручання у вибори-2020 та участь у заколоті 6 січня 2021 року. У липні Верховний суд ухвалив, що Трамп не підлягає кримінальним переслідуванням за офіційні дії на посаді президента.

Хоча якби й одержав тюремний термін, все одно міг би вести кампанію. Законодавство США не передбачає обмежень щодо участі у виборах навіть для ув'язнених. Розгляд у інших справах відкладено на період після 5 листопада. І якщо Трамп стане президентом, швидше за все покладе край усім процесам.

Його прихильники називають кримінальне переслідування "найбільшим полюванням на відьом в історії". У будь-якому випадку суміш популістської політики та більш традиційних республіканських принципів (низькі податки, м'яке регулювання та жорстка зовнішня політика) стала незаперечною силою Трампа, на яку доведеться зважати в день виборів.

Основні пріоритети: з чим кандидати йдуть на вибори

Історично у США склалося так, що після номінації кандидати у президенти зміщуються у бік політичного центру. Зазвичай у ході передвиборчої кампанії пом'якшуються навіть найпрогресивніші чи найконсервативніші погляди.

Однак і Гарріс, і Трамп підігрівають свій електорат сміливими обіцянками. Обом кандидатам не чужа популістська політика, яка "заходить" прихильникам. Але на цьому схожість закінчується, і очевидно, що вони поведуть країну у різних напрямках.

• пріоритети Гарріс

Внутрішня політика буде зосереджена на податкових пільгах середньому класу та малому бізнесу; більш доступному житло, продуктах харчування та ліках. Щодо південного кордону вона обіцяє відродити двопартійну угоду, яка додасть більше прикордонників, обладнання для виявлення фентанолу та посилить переслідування нелегалів.

У зовнішній політиці, швидше за все, буде акцент на багатосторонності, правах людини та зміцненні глобальних альянсів. Одночасно з вирішенням проблем, пов'язаних із Китаєм та війною Росії проти України.

• пріоритети Трампа

Тут акценти на націоналізмі, безпеці кордонів та економічному протекціонізмі. З посиленням міграційних обмежень, будівництвом стіни на кордоні з Мексикою та посиленням законів про надання притулку.

Трамп буде прагнути до скорочення регулювання бізнесу та зниження податків. У зовнішній політиці, швидше за все, переважатиме ізоляційний підхід - зі скороченням міжнародних зобов'язань та зміцненням військової сили для протидії загрозам з позиції сили.

Ключі від Білого дому - у 7 штатах: які прогнози

Право голосувати мають близько 240 млн громадян США. Але лише відносна невелика кількість, мабуть, вирішить, хто стане президентом. Передбачається, що ключі від Білого дому тримають сім "хитких" штатів - Арізона, Джорджія, Мічиган, Невада, Північна Кароліна, Пенсільванія і Вісконсін.

Арізона під час минулих виборів підтримала Байдена. Штат межує з Мексикою та став центром дебатів на тему міграції. Трамп критикує дії Байдена-Гарріс у цій сфері та обіцяє "найбільшу депортацію" в історії США.

Джорджія, а саме округ Фултон, - місце, де ймовірне втручання у вибори-2020 призвело до того, що Трамп став фігурантом кримінальної справи. Третина населення - афроамериканці. Згідно з опитуваннями, ця демографічна група розчарована адміністрацією Байдена, але кампанія Гарріс сподівається пожвавити округ.

Мічиган підтримав Байдена у 2020-му, але населення негативно ставиться до підтримки війни Ізраїлю в секторі Газа. Тут проживає найбільша частка арабо-американців. Щодо Ізраїлю у Гарріс позиція жорсткіша, а Трамп закликає покінчити з кампанією проти ХАМАС.

Невада після багаторічної підтримки демократів може схилитися у бік республіканця. Раніше опитування показували перевагу Трампа, але вона скоротилася з висуванням Гарріс.

Північна Кароліна межує з Джорджією та поділяє деякі електоральні проблеми. Трамп переміг у 2020 році, але з перевагою лише у 70 тисяч голосів.

Пенсільванія вважається ключовим "хитким" штатом, оскільки дає відразу 19 голосів виборців. Головною проблемою тут є економіка. Ціни на продукти зросли швидше, ніж в інших штатах, а в окрузі Ері кожен восьмий житель вважається "незабезпеченим продовольством".

Вісконсін обирав переможців у 2016 та 2020 роках із різницею трохи більше 20 тисяч голосів. Вважається штатом, у якому кандидати від третіх сторін можуть нашкодити Трампу або Гарріс.

У більшості національних опитувань Гарріс випереджає Трампа. Проект ABC News 538 показує 48,5% проти 45,7%; 270towin - 49,3% проти 45,7%; realclearpolling - 49,1% проти 47,1%.

Що стосується "хитких" штатів, згідно Bloomberg News/Morning Consult, Гарріс лідирує з результатом 50% проти 47% (Арізона), 50% проти 47% (Мічиган), 52% проти 45% (Невада), 50% проти 48% (Північна Кароліна), 51% проти 46% (Пенсільванія), 51% проти 48% (Вісконсін). Показники в Джорджії - 50% проти 50%.

Не лише президент: кого ще обиратимуть 5 листопада

Основну увагу прикуто до того, хто переможе на президентських виборах. Але виборці також обиратимуть нових членів Конгресу США, де ухвалюються закони.

Конгрес складається з Палати представників, де на вибори виставлено усі 435 місць. І Сенату, де розгорнеться боротьба за 34 місця.

Наразі Палату представників, яка ініціює плани видатків, контролюють республіканці. Демократи мають більшість у Сенаті, який голосує щодо ключових призначень в уряді.

Обидві палати ухвалюють закони і можуть виступати з перевіркою ініціатив Білого дому, якщо домінуюча партія у Палаті чи Сенаті не погоджується з президентом. Очікується, що вибори будуть дуже конкурентними. Згідно з прогнозами, ані республіканці, ані демократи не матимуть перевагу з різницею понад 5 місць.

Нинішній Конгрес 118-го скликання вважається одним із найменш продуктивним з 1931-1933 років. І одним із найдраматичніших з такими подіями, як вибори спікера у січні 2023 року, криза стелі державного боргу, усунення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників, вибори спікера у жовтні 2023 року (Майк Джонсон) та перше за 20 років виключення члена Палати (Джордж Сантос).