Українці оцінили ефективність Зеленського як верховного головнокомандувача

Як зазначають соціологи, перед широкомасштабним вторгненням лише третина українців вважали, що Зеленський здатен ефективно працювати як верховний головнокомандувач. Причому між листопадом 2021 року і січнем 2022 року впевненість у цьому навіть дещо знизилася.

Утім, після широкомасштабного вторгнення українці кардинально змінили свої погляди.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, сприйняття здатності Зеленського ефективно працювати як верховний головнокомандувач демонструє одразу декілька важливих тенденцій у суспільних настроях.

По-перше, підтверджується концепція "rally around the flag" ("гуртування навколо прапора") - згуртування населення довкола лідера у дуже важких ситуаціях, особливо - під час війни. "До середини лютого 2022 року була стійка тенденція до зниження довіри та схвалення діяльності Зеленського, проте після вторгнення показники різко зросли. Зеленський наразі сприймається українцями "на своєму місці" та є одним із символів опору окупантам",- сказав він.

По-друге, найвищі рівні довіри та схвалення серед населення зараз мають Зеленський та Валерій Залужний. При цьому переважна більшість українців вірять, що політичне та військове керівництво діють злагоджено як одна команда, додав соціолог.

"По-третє, хоча громадська думка є важливою, але щодо багатьох експертних питань населення може помилятися. Дуже часто політики навіть на референдуми виносять питання, з яких точаться дискусії між експертами ("президентсько-парламентською чи парламентсько-президентською має бути Україна", "який парламент краще для країни - однопалатний чи двопалатний" тощо). У цьому випадку українці спочатку здебільшого не вірили у Зеленського як головнокомандувача, проте після широкомасштабного вторгнення кардинально змінили свої погляди і наразі після майже півтора року війни зберігають упевненість у ньому", - зазначив Грушецький.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування 26 травня - 5 червня 2023 року серед 1029 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.