В Україні хочуть мінімізувати регуляторні і інвестиційні "барʼєри" для для виробників будпродукції

За її словами, понад 90% будівельних матеріалів, необхідних для відновлення України від наслідків російської збройної агресії, можуть забезпечити українські виробники. Це дасть можливість, по-перше, сформувати значну додану вартість, по-друге - забезпечити відновлення зруйнованих обʼєктів і будівництво нових, по-третє - створити щонайменше 180 тис. робочих місць, тобто більше, ніж було до війни, що дасть можливість отримувати більше податків.

"Україні для цього слід зробити виважені кроки. Найголовніше - створити умови, щоб у таких підприємств було якомога менше регуляторних проблем і інвестиційних барʼєрів. Додатковим стимулом для їх розвитку стане імплементація 305-го регламенту ЄС щодо якості будівельної продукції. Через війну ми були змушені перенести її з 1 січня 2023 року, на 1 січня 2025 року. Але наше завдання - створити лабораторії, які будуть перевіряти будівельну продукцію на відповідність стандартів 305 регламенту. Це дасть можливість підприємствам, що її виробляють, виходити на експортні ринки", - зазначила Шуляк.

Вона також наголосила, що надважливим кроком на сьогодні є питання будівельного сміття, яке сформувалося з відходів від руйнувань. За словами парламентарки, нині в Україні за різними оцінками утворилося від кількох десятків до 100 тис. тон будівельного сміття, яке не можна просто закопати у грунти через наявність у нього небезпечних матеріалів.

Варіантом може бути переробка будівельного сміття на вторинну сировину, яку також можна використовувати у будівництва. Але для цього, зазначила нардепка, потрібно знайти дієві стимули для бізнесу  - як для переробки такого сміття, так і для використання будівельних матеріалів, перероблених з нього.

"У жодної країни світу немає досвіду переробки такої величезної кількості будівельного сміття, утвореного з відходів від руйнувань. Оскільки в ньому є небезпечні матеріали, така переробка - складний і більш витратний процес. Відповідно, нам потрібно знайти стимули для бізнесу, який захоче заходити в цю нішу, здійснюючи заходи як на законодавчому рівні, так і на рівні зміни стандартів”, - підсумувала вона.

Нагадаємо, ще у вересні 2022 року парламент ухвалив законопроєкт № 4142, який забороняє використання азбесту в будівництві. Його використання під час будівельних чи ремонтних робіт призводять до невиліковних хвороб дихальних шляхів.

Всесвітня організація охорони здоров’я визнає азбест небезпечним для здоров’я. А у класифікації Міжнародного агентства з вивчення раку всі типи азбесту віднесені до першої групи канцерогенів.