Трилер у Запоріжжі. Чоловік 15 років жадав помсти, але припустився фатальної помилки

21 січня 2024 року у Запоріжжі чоловік застрелив жінку, а потім, побачивши наряд поліції, застрелився сам. Правоохоронці ідентифікували жертву – нею стала Світлана Р. (всі імена змінені з міркувань анонімності - ред.) та вбивцю, який наклав на себе руки – Владислава Г. Коли слідчі почали розбиратися в мотивах злочину, їм довелося заглибитися в історію, яка почалася ще в 1998 році в одній з центральних областей України

Шахрайки у лікарні

Владислав був одружений з Іриною В. Жінка обіймала посаду голови обласної медико-соціальної експертної комісії, де на той період на посаді головного лікаря медичного центру працювала Олена М.

У тому ж році головного лікаря Олену М. та медсестру Світлану Р. затримують за статтями про шахрайство – нібито вони підробляли підписи для того, щоб один із пацієнтів отримав групу з інвалідності. Свідком у справі виступала Ірина В. – у суді вона стверджувала, що Олена підробила підписи та просила її взяти провину на себе. За це вона пропонувала жінці гроші, проте та відмовилася. На всіх судах, де розглядалася її справа, був присутній Владислав Г.

2000 року обласний суд виправдав Олену, а медсестру Світлану засудили з випробувальним терміном. Але Олена, незважаючи на виправдувальний вирок, вирішила помститися Ірині. Вона підійшла до будинку Ірини та Владислава і кинула в нього пляшки із запальною сумішшю. Ірина та Владислав вижили. З того часу чоловік уже сам вирішив помститися Олені.

Наприкінці вересня 2000 року він замовив її вбивство. Для цього Владислав знайшов двох чоловіків у сусідній області та розповів про свій план – за його задумом подільники повинні були прийти до її будинку, дочекатися, поки вона вийде і кинути в неї саморобний вибуховий пристрій, замаскований під вогнегасник. За виконане вбивство Владислав обіцяв спільникам гарну оплату, частину суми віддав одразу.

Але чоловікам не вдалося вчинити вбивство – вони були напідпитку і пристрій здетонував раніше, ніж Олена вийшла з дому. Вони не лише не змогли вбити жінку, а й постраждали самі.

Правоохоронці затримали їх, і Владислава як замовника. Чоловік свою провину не визнав. 2002 року його засудили на 10 років в'язниці, його спільники отримали по 8 років. Під час суду проти Владислава свідчила медсестра Світлана. Вона стверджувала, що чоловік неодноразово загрожував Олені. Після суду жінка переїхала до Запорізької області. Владислав же причаїв на неї образу і вирішив помститися їй.

План помсти

Владислава звільнили у 2008 році. З цього часу він виношував план помсти, але здійснити його зважився лише через 15 років.

Починаючи з літа 2023 року він регулярно приїжджав до Запоріжжя та брав в оренду одну й ту саму кімнату у гуртожитку. Приблизно у вересні 2023 року Владислав обдзвонив усі медичні заклади Запоріжжя та дізнався, що Світлана працює в одному з них. Коли він вирахував лікарню, то почав чекати її біля роботи. Таким чином він відслідкував графік своєї майбутньої жертви.

21 січня Владислав приїхав до району лікарні на таксі, сказав водієві, що йому треба щось передати, та попросив його почекати за рогом. Через деякий час чоловік повернувся в машину і таксист відвіз його до сквера, де він, сівши на лаву, почав чекати на свою жертву. Для конспірації Владислав одягнув військову форму.

Близько 9-ї ранку Світлана вийшла з автобуса і пішла через сквер у бік свого будинку. Владислав пішов за нею. У сквері чоловік наздогнав жертву та вистрілив у неї – спочатку у спину, а потім контрольним у голову. Після вбивства він забрав у неї телефон і сів на лаву неподалік. За кілька хвилин на місце події прибули працівники поліції. Коли Владислав їх побачив, він вистрілив собі у голову.

Не та жертва

Коли слідчі почали розбиратися у подробицях справи, вони з'ясували один факт – вбита жінка все життя жила в Запоріжжі, ніколи не приїжджала до міста, в якому беруть початок події минулих років, і, тим більше, ніколи не була однією з дійових осіб тієї багаторічної драми, яка розгорталася у Владислава та його оточення.

Чоловік, 15 років плануючи помсту, шукав жінку, чиє прізвище та ініціали повністю збігаються з медсестрою, яка колись давала проти нього свідчення. І, орієнтуючись тільки на цей факт, він знайшов, вистежив і вбив зовсім іншу людину. Та Світлана, яку він шукав, ще 2002 року вийшла заміж та взяла прізвище свого чоловіка. Плануючи вбивство, Владислав не врахував жодної з можливих ймовірностей. Швидше за все, він навіть не пам'ятав її зовнішності, тому завзято стежив за іншою людиною.

Вбивши сторонню жінку і застрелившись, чоловік так і не дізнався, що його жертвою стала зовсім інша людина.