Попри війну Україна продовжує прокачувати російський газ до країн Євросоюзу. Контракт діє до кінця року і поки все виглядає так, що з 2025-го транзиту не буде.
Докладніше про це та про те, що буде з газотранспортною системою без контракту на транзит, - у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Financial Times, Bloomberg, Reuters та DW, заяви прем'єра Дениса Шмигаля, міністра енергетики Германа Галущенка, єврокомісарки Кадрі Сімсон, коментарі директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка.
Зміст
Нинішній контракт на транзит газу "Нафтогаз України" та російський "Газпром" підписали наприкінці 2019 року. Він розрахований на п'ять років, а умови передбачали гарантоване прокачування 65 млрд кубів у 2020 році та не менше 40 млрд у наступні.
З повномасштабним вторгненням обсяги скоротилися і за фактом 2023-го склали до 15 млрд кубів. Причина - втрата контролю над точкою входу на газовимірювальній станції "Сохранівка" на кордоні з Луганською областю.
Другий вхід до української газотранспортної системи (ГТС) - у Суджі (на кордоні із Сумською областю) - працює. Він залишається одним із двох трубопровідних маршрутів разом із "Турецьким потоком", за якими російський газ все ще надходить до ЄС.
Зазначимо, з 2022 року через підрив припинилися поставки по "Північним потоком", а через відмову Польщі - трубопроводом "Ямал-Європа" через територію Білорусі.
"Причина, через яку "Нафтогаз" продовжив транзитну угоду (на тлі війни з Росією, - ред.), полягає в тому, щоб задовольнити потреби ЄС у газі та залишатися надійним партнером", - пояснив голова компанії Олексій Чернишов у недавньому інтерв'ю для Financial Times.
Практично з початку вторгнення "Газпром" недоплачує по контракту, і сьогодні "Нафтогаз" отримує менше грошей, ніж витрачає на організацію транзиту. За його словами, грошовий потік у цій операції постійно негативний.
Українська влада неодноразово заявляла, що не вестиме переговори з Росією про нову угоду.
"Щодо транзиту. Ми, звичайно, не збираємося вести переговори з країною-агресором, щоб продовжувати і ставити свої підписи під угодою", - казав на початку березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністр енергетики Герман Галущенко підтвердив, що українська сторона не планує укладати жодних додаткових угод чи продовжувати чинний контракт. За його словами, минулого року провели стрес-тест ГТС та підземних сховищ газу. Результати показали, що система може працювати без транзиту.
ЄС також не зацікавлений у продовженні транзиту через Україну. Згідно з ініціативою RepowerEU, до 2027 року європейські країни повністю відмовляться від російського газу. Більшість із них уже звели залежність практично до нуля.
"Поки що офіційна позиція така, що українські компанії та український уряд не будуть вести переговори з "Газпромом". Тому швидше за все транзиту не буде, оскільки без контракту це неможливо здійснити", - розповів РБК-Україна директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.
Для продовження поставок контракт України з "Газпромом" не потрібен. При бажанні будь-яка європейська компанія могла б викуповувати потужності ГТС і оплачувати транзит безпосередньо Оператору ГТС. Оскільки Євросоюз не запроваджував заборону на імпорт природного газу з Росії.
Теоретично поставки російського газу через Україну можливі і після 2024 року, пояснює Омельченко. За умови, що європейські компанії домовляться безпосередньо з "Газпромом" та Оператором ГТС.
У такому разі найімовірніший сценарій, коли європейські компанії підписують додаткову угоду, в рамках якої оформляється перенесення точки здачі газу на російсько-український кордон у районі ГВС "Суджа".
"Але це лише теоретично, оскільки подібна технічна угода в умовах війни, на мій погляд, неможлива", - додав експерт.
У березні прем'єр Денис Шмигаль казав, що Київ веде переговори з європейськими країнами щодо транзиту газу після 2024 року. За його словами, якби країни ЄС виступили консорціумом, чи хтось із партнерів виступив транзитером вже свого газу (оформленого на російсько-українському кордоні), то Україна готова відповідально надавати таку послугу.
Деякі учасники ринку розглядали цей варіант, але, схоже, це навряд чи призведе до реальних угод, зазначає Bloomberg. Раніше міністр Галущенко заявив, що на столі немає рішень, тож він не бачить такої можливості.
Серед країн, які зацікавлені у трубопровідному газі з Росії, називають Австрію, Чехію, Словаччину та Італію. Крім того, Угорщина, яка зараз отримує газ по "Турецькому потоку", ймовірно, не проти повернути український маршрут.
Офіційно у Будапашеті стверджують протилежне, але тема підіймалася під час січневого візиту міністра закордонних справ Петера Сійярто до України. Словацький прем'єр Роберт Фіцо казав, що питання транзиту до його країни мало не вирішене, але українська сторона уточнила, що жодних домовленостей не було.
Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляла, що Єврокомісія не вестиме переговори з Росією, як це робила раніше в рамках тристороннього процесу. За її словами, в ЄС інтенсивно працюють, щоб надати країнам-учасницям альтернативні маршрути та альтернативних постачальників.
Два тижні тому у відповіді на питання РБК-Україна вона зазначила, що Брюссель не просить нашу країну вести переговори з Росією. Але припустила, що вони могли б розпочатися після того, як РФ виведе свої війська з України.
Сімсон також нагадала, що ще у 2023 році Москва в односторонньому порядку скоротила поставки, щоб маніпулювати європейськими ринками. Припинення транзиту українським маршрутом обійдеться дорого, але ЄС до цього готовий, додала вона.
Як пишуть західні агенства, частка трубопровідного газу на ринках Європи після 2022 року впала з 37% до 8,7%. На сьогодні місце "Газпрому" фактично зайняли норвезькі компанії з часткою близько 30%.
Через це "Газпром" поніс рекордні збитки за останні 25 років. Його доходи за 2023 рік впали приблизно на 30%, що спричинило чисті збитки майже на 7 млрд доларів.
Попри це, російська сторона не каже про зацікавленість у продовженні транзиту через Україну, принаймні публічно. Володимир Путін заявляв, що європейці самі мають вирішити, чи потрібний їм газ, а якщо ні, то й "не треба - ми обійдемося".
Володимир Омельченко вважає, що насправді Росія зацікавлена, бо не хоче остаточно втратити найбільш ліквідний європейський ринок. А заміщення на китайський ринок не відбувається.
"Як ми бачимо, переговори на найвищому рівні з Сі Цзіньпіном ні до чого не привели. Китайці не хочуть займатися проектом "Сила Сибіру-2". Думаю, "Газпром" зацікавлений в українському маршруті, але ми не зацікавлені, бо не можемо під час війни вести переговори. Це означало б, що нам знову будуть ставити умови та викручувати руки", - розповів він у розмові з виданням.
Рекордні збитки "Газпрому" відображають вплив європейських санкцій та обмежене партнерство з Китаєм. Москва намагається наростити продажі трубопровідного газу по "Силі Сибіру" та ЗПГ з острова Сахалін.
Ще одна надія - на газопровід "Сила Сибіру-2" через Монголію. Але проект не може зрушити з мертвої точки через розбіжності з Пекіном щодо цін та інших питань. У будь-якому випадку поставки до Китаю ніколи не зможуть компенсувати втрачений європейський ринок, пише Reuters.
Без газового транзиту з Росії українська ГТС працюватиме у нестандартному режимі, але відповідні заходи вже підготовлені.
"Великих складнощів у переведенні роботи ГТС у безтранзитний режим не очікується. Як вона працюватиме? Це буде прокачування газу власного видобутку та зберігання природного газу в ПСГ", - пояснив Омельченко.
Потужності ГТС будуть задіяні для транспортування газу з Європи до підземних сховищ під час сезону закачки та у зворотному напрямку в осінньо-зимовий період. Як заявив Олексій Чернишов в інтерв'ю FT, інтерес європейських країн до українських ПСГ зберігається. Очікується, що запаси європейського газу в Україні збільшаться з 2,5 млрд кубометрів минулого року до 4 млрд цієї зими.
Зазначимо, 14 травня президент Володимир Зеленський підписав закон щодо митного оформлення біометану. Лобістська організація німецьких газовиків Zukunft Gas назвала це зеленим світлом для зеленої енергетики. Як пише DW, фактично Україна відкрила ворота для поставок біометану до Німеччини.
Прямої заборони на експорт не було, але й не було прописано митних процедур. Тому зміни до Митного кодексу, по суті, ліквідували "сіру зону" в поставках біометану з точки зору законодавства.
За деякими даними, потенціал української галузі оцінюється в 20 млрд кубометрів біометану на рік. Zukunft Gas виходить із того, що великі аграрні площі можуть забезпечити виробництво до 22 млрд кубометрів щорічно.
Те, що раніше могло здатися непріоритетним питанням, зараз набуває все більш конкретних рис. Справа за створенням сприятливих юридичних передумов з боку Німеччини та ЄС. Можливо завершення контракту на транзит газу наприкінці 2024 року прискорить законодавчий процес у Європі.
На думку Омельченка, експорт біометану може розпочатися, як тільки будуть відповідні закони в ЄС та домовленості з Україною.
"Це може статися найближчими місяцями. Але на початку, знову ж таки, це не будуть якісь гігантські обсяги", - додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.