В пошуках миру: перед яким вибором Трамп поставив Україну та ЄС
Минулого тижня у Європі відбулася ціла низка міжнародних зустрічей: від Саміту зі штучного інтелекту до зустрічі міністрів оборони НАТО та Мюнхенської безпекової конференції.
Які їх підсумки для України та чи наблизили ці зустрічі завершення війни – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Від кулуарів до публічності
За минулий тиждень переговори щодо завершення війни Росії проти України перейшли від кулуарної стадії до публічних зустрічей. Тим паче, що можливостей для всіх сторін зустрітися було достатньо. У Європі відбулося одразу кілька міжнародних подій: Саміт щодо штучного інтелекту в Парижі, там же – неформальна зустріч голів МЗС низки європейських країн, зустріч міністрів оборони НАТО у Брюсселі, і зрештою, Мюнхенська безпекова конференція.
Крім того, президент США Дональд Трамп 12 лютого провів телефонну розмову з господарем Кремля Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Як написав президент США у соцмережі TruthSocial, діалог з Путіним "був тривалим і дуже продуктивним". Згодом Трамп поінформував Зеленського про зміст розмови з Путіним. Також лідери України і США "обговорили різні теми, пов'язані з війною".
Одночасно представники команди Трампа вибухнули цілою низкою заяв щодо України та Росії, які часом протирічили одна одній. Мабуть, найбільший резонанс викликали прямолінійні заяви міністра оборони США Піта Хегсета. Він під час свого виступу на засіданні "Рамштайну" висловив думку, що членство України в НАТО "не є реалістичним варіантом" як гарантія безпеки для завершення війни, а повернення на кордони України до анексії Криму та початку війни у східних регіонах, на його думку, є "ілюзорною метою", намагання досягти якої приведуть до продовження війни.
Згодом Хегсет поправив себе, заявивши, що його попередні заяви щодо вступу України в альянсі не означають, що країна не може вступити до НАТО в майбутньому. Але "осад" від його слів залишився і в Києві, і в інших європейських столицях.
Для багатьох спостерігачів заяви американського керівництва стали холодним душем і навіть шоком. Навіть попри те, що більшість озвучених тез вже були "злиті" у медіа від джерел в переговорних командах. Свою роль в такому сприйнятті зіграла, зокрема, прямолінійність Хегсета та інших членів команди Трампа.
"Я можу сказати вам, у чому проблема їхнього підходу – він просто демонструє жахливі навички ведення переговорів з боку президента та його команди. А це дорого коштуватиме Україні та США", – зазначив у коментарі РБК-Україна виконавчий директор американської некомерційної організації Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн.
За його словами, таким чином команда Трампа звужує собі простір для маневру.
"Так, Україна не збиралася завтра вступати в НАТО. Так, дуже ймовірно, що звільнити всю українську територію під російською окупацією в найближчій перспективі неможливо. Президент Зеленський це прямо визнав сам. Але це не означає, що ці карти не можна розігрувати в переговорах, оскільки росіяни явно піклуються про них", – підкреслив Епштейн.
США та Україна могли б зрештою погодитися на якийсь тимчасовий компроміс, але не раніше, ніж вони сказали б: "Ми продовжимо чинити тиск на Крим, поки ви – Росія – не приймете західні гарантії безпеки для неокупованої України" або "Ми залишимо членство в НАТО на столі в обмін на якусь поступку з боку Росії", переконаний Епштейн.
"Трамп та Хегсет не скористалися цим важелем і превентивно його викинули. Я не впевнений, де саме це залишає Київ, але в результаті він, безумовно, перебуває у слабшій позиції", – зазначив він.
Відповіді українського керівництва на заяви керівництва США були різкими, але в них звучала налаштованість на конструктив. І це хороший знак.
Дипломатія Трампа в дії
Поки що команда Трампа дотримується наступної тактики: розмовляти з Путіним поважно, але водночас погрожувати силою.
Віце-президент США Джей Ді Венс в інтерв'ю Wall Street Journal заявив, що США можуть посилити санкції проти Росії в разі відмови від мирної угоди, яка гарантуватиме довгострокову незалежність України. За його словами, "є економічні інструменти впливу, є, звичайно, військові інструменти впливу". Перед тим Піт Хегсет в інтерв'ю Breitbart News навіть не виключив надання Україні ядерної зброї, якщо це дозволить Трамп.
Щодо України, схоже, підхід подібний, але з поправкою на те, що президент Зеленський рішуче налаштований на закінчення війни. Видання Axios навело деталі його розмови із Трампом. Президент США сказав Зеленському, що розуміє його занепокоєння щодо розмови з Путіним. Трамп підкреслив, що це неможливо обійти, якщо він хоче, його дипломатичні зусилля були успішними. "Мені потрібно поговорити з Путіним, щоб врятувати Україну", – сказав Трамп Зеленському, стверджують джерела видання.
Додатковий чинник, який впливає на відношення Трампа до України – рідкоземельні метали та інші практичні речі, які Україна може запропонувати США. Аби підготувати угоду у цій сфері, до Києва приїздив міністр фінансів США Скотт Бессент. Сам документ у Мюнхені не підписали, але робота над ним триває.
"Трамп, мені здається, поки що не збирається домовлятися без України. Мої аргументи: він одразу після розмови з Путіним зателефонував Зеленському. Якщо б йому Зеленський був нецікавий і Трамп збирався б домовлятися тільки з Путіним, а навіщо тоді телефонувати Зеленському? І він раніше казав: танго танцюють удвох, маючи на увазі Росію і Україну", – зазначив YouTube-каналу РБК-Україна політолог Володимир Фесенко.
Говорити з Україною і Росією окремо
Поки що фінальної концепції угоди немає. Це підтвердили в Мюнхені і Зеленський, і американські посадовці. Хоча Трамп анонсував зустрічі безпосередньо із Зеленським та Путіним у Саудівській Аравії, про прямі тристоронні переговори не йдеться.
Навпаки, у команді Трампа вирішили розділити дві лінії контактів. Так, відповідальним за комунікацію з Росією президент США призначив Стівена Віткоффа – спецпосланця з питань Близького Сходу. До слова, він уже в рекордні строки добився угоди між Ізраїлем та ХАМАС, а також встиг злітати у Москву та повернути американського заручника Марка Фогеля, якого з 2021 року утримував російський режим.
"Де він вписується в українську головоломку, ймовірно, у ролі, яка є більш неформальною на папері, але більш впливовою на практиці, оскільки справжня цінність, яку він надає Трампу – це лояльність – він був довіреною особою президента США протягом чотирьох десятиліть, – зазначив у коментарі РБК-Україна Уріель Епштейн.
За його словами, Віткофф уже допомагав Трампу з українським досьє. Серед іншого, він зустрічався головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком в січні.
"Чим він відрізнятиметься за змістом від Келлога, важко сказати на даному етапі, але він, безумовно, ближчий до президента", – додав Епштейн.
За даними Bloomberg, від Росії за переговори будуть відповідати радник Путіна Юрій Ушаков та голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін.
Водночас за даними Reuters, комунікацією з Україною та Європою буде і надалі займатися спецпредставник з питань Росії та України Кіт Келлог. Крім всього іншого, що він був радником колишнього віце-президента Майка Пенса з національної безпеки, а Пенс є активним захисником України.
"Насправді він досить підтримує Україну, як і люди Трампа – наприкінці минулого року він висунув план, який дійсно передбачав фактичні поступки України, але з постійною підтримкою України та ще більшою підтримкою Києва, якщо Росія не погодиться зустрітися за столом переговорів", – підкреслив Епштейн.
У Мюнхені він активно спілкувався з українськими та європейськими лідерами, і попередньо це є позитивним сигналом для України. Також очікується візит Келлога в Київ 20 лютого.
Підтримка Європи
В ході переговорів неабияку активність проявили і європейські лідери: починаючи від різких заяв на адресу Трампа і Хегсета, і до конкретних пропозицій долучитися до переговорів про закінчення війни.
"Я хочу сказати чітко: поразка України послабить Європу, але також це послабить і США теж", – заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Мюнхені.
Особливий резонанс у Європі отримала промова Венса у Мюнхені, який звинувачував європейську демократію у кволості. Реакція на такі заяви була жорсткою і публічною.
Та більш важливо, що заяви європейських лідерів були чіткими щодо переговорів: вони не допустять, аби доля України та Європи вирішувалася без них. Більше того, президент Франції скликає екстрений саміт ЄС у відповідь на заяву Келлога про те, що Європи не буде за столом переговорів між Україною і Росією. Ймовірно, боротьба за долучення Європи ще триватиме.
Настрій української делегації в цьому плані яскраво висловив голова МЗС Андрій Сибіга.
"Наша делегація прибула до Мюнхена з іншим настроєм. Зараз у нас набагато кращий настрій і більше впевненості, що ми не самотні", – сказав міністр закордонних справ України під час однієї з панелей на конференції.
Загалом Мюнхенська конференція та інші події у Європі слугували радше для збору інформації про позицію України і Європи, ніж для ухвалення конкретних рішень.
Далі – продовження діалогів та напрацювання конкретніших деталей перед мирними переговорами. На 24 лютого Україна готує велику міжнародну зустріч – до річниці початку повномасштабної війни. Також цього тижня у Саудівській Аравії відбудуться переговори між командами Трампа та Путіна. Тут відкриваються як додаткові можливості, так і виклики.
"Я бачу ризик в тому, що Путін, в тому числі через особисті контакти, через зустріч з Трампом, через такі телефонні розмови, буде обробляти та намагатися перепрограмувати Трампа під російські умови завершення війни. Зараз цього ще немає", – вважає Володимир Фесенко.
Тож завдання української дипломатії на чолі із Зеленським – продовжувати комунікацію зі США та відбивати російські атаки, як на полі бою, так і в головах у керівництва США.
При написанні матеріалу використовувались заяви українських, американських та європейських політиків, коментарі виконавчого директора некомерційної організації Renew Democracy Initiative (США) Уріеля Епштейна та політолога Володимира Фесенка.