Тиха епідемія. Як серцево-судинні хвороби і діабет забирають роки життя і що з цим робити

Головне:

• Тиха епідемія: Серцево-судинні хвороби спричиняють 65% смертей в Україні, часто роками розвиваючись без жодних симптомів.

• Критичний вік: Після 40 років ризики інфаркту та діабету стрімко зростають, особливо у жінок через гормональні зміни.

• Зона ризику: Україна має статус країни з дуже високим кардіоризиком, тому обстеження потрібне навіть за відсутності скарг.

• Етапи скринінгу: Перевірка включає розрахунок ризиків за шкалами, ліпідограму та аналіз на середній рівень цукру.

• Шанс на одужання: На етапі передіабету чи легкої гіпертензії стан здоров’я ще можна повернути до норми зміною звичок.

• Фактор війни: Хронічний стрес і шкідливі звички під час війни критично посилюють навантаження на серце та судини.

• Профілактика: Регулярний скринінг раз на рік допомагає контролювати хвороби, які дедалі частіше вражають молодь 30-40 років.

У моїй практиці такі історії трапляються регулярно. Чоловік, 45 років. Активний, працює, іноді займається спортом. Жодних серйозних скарг – хіба що періодична "втома" і "стрес на роботі". До лікарів не звертався роками, бо "нічого не болить". І ось за компанію з дружиною приходить на скринінг.

На первинному огляді все виглядає спокійно: тиск на верхній межі норми, індекс маси тіла трохи підвищений. Але розрахунок серцево-судинного ризику показує іншу картину – несподівано високі показники. Додаткові аналізи підтверджують: підвищений рівень "поганого" холестерину.

Скарг немає, але процес уже запущено. Саме так виглядає одна з ключових проблем сучасної медицини: хвороби розвиваються тихо, роками, і проявляються вже тоді, коли йдеться про ускладнення.

Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності в Україні: вони спричиняють до 65% усіх смертей. Для порівняння, в країнах ЄС цей показник майже вдвічі нижчий.

Щороку від інфарктів, інсультів та їхніх ускладнень помирають понад 400 тисяч українців – це приблизно 6-7 людей щогодини. Водночас мільйони людей живуть із підвищеним тиском або порушенням обміну речовин, часто навіть не підозрюючи про це. Більшість серцево-судинних захворювань довгий час не дають симптомів і стають очевидними вже на етапі ускладнень.

Чому важливо робити скринінг здоров’я саме після 40 років

Після 40 років ризики серцево-судинних захворювань і цукрового діабету 2 типу суттєво зростають – це добре підтверджує статистика. У жінок у цей період додатково відбуваються зміни, пов'язані з клімаксом, і їхні ризики поступово вирівнюються з чоловічими.

Важливо й те, що серцево-судинні захворювання та діабет часто "йдуть поруч", підсилюючи одне одного. У результаті це може призводити до інфарктів, інсультів, ураження нирок, очей та інших органів. В Україні з цукровим діабетом нині живуть понад 1,3 мільйона людей.

Саме тому рання діагностика – це не просто перевірка для спокою, а реальна можливість попередити серйозні ускладнення в майбутньому. І саме для цього Міністерство охорони здоров’я України запустило цього року Національну програму "Скринінг здоров’я 40+".

Комплексна оцінка факторів ризику

Скринінг – це комплексна оцінка стану здоров’я, яка відбувається в кілька етапів. На першому прийомі лікар збирає детальний анамнез: скарги, сімейні захворювання, спосіб життя, шкідливі звички. Далі – базові вимірювання: артеріальний тиск, зріст, вага, окружність талії. І вже на цьому етапі формується первинне розуміння ризиків.

Потім використовуються стандартизовані шкали та опитувальники:

• SCORE2 / SCORE2-OP – оцінка ризику серцево-судинних подій
• FINDRISC – ризик розвитку діабету 2 типу
• PHQ-9 – скринінг депресії
• GAD-7 – оцінка рівня тривоги
• AUDIT-C – ризиковане вживання алкоголю

Наприклад, SCORE2 враховує вік, стать, тиск, холестерин і статус куріння. Важливий нюанс — модель також враховує країну проживання. Україна належить до групи країн із дуже високим серцево-судинним ризиком, тому навіть без скарг людина може мати високі показники і дізнатися про це лише під час обстеження.

Артеріальна гіпертензія може роками не давати жодних симптомів, але поступово пошкоджувати судини (freepik.com)

Лабораторні дослідження

Другий етап включає базові лабораторні тести: ліпідограму та глікований гемоглобін.

Ліпідограма дозволяє побачити порушення жирового обміну ще до того, як з’являються клінічні прояви атеросклерозу. Глікований гемоглобін відображає середній рівень глюкози за останні три місяці – і дає можливість виявити порушення навіть тоді, коли разові вимірювання залишаються в нормі.

На ранніх етапах — при передіабеті або інсулінорезистентності — ці стани часто ще зворотні. У багатьох випадках достатньо змін у способі життя, іноді – медикаментозної корекції.

За наявності супутніх факторів ризику лікар може додатково призначити ЕКГ, оцінку функції нирок або обстеження судин.

Роль лікаря: коли цифри стають рішенням

Третій етап – це найважливіша частина. Розмова з лікарем, який збирає всі дані в єдину картину і пояснює, що вони означають саме для вас.

Сьогодні інформації багато: її можна знайти в інтернеті або навіть запитати в чат-бота на основі штучного інтелекту. Але це не замінить клінічного мислення і досвіду лікаря, який бачив десятки подібних сценаріїв і розуміє, як вони розвиваються в реальності.

Особливо це стосується артеріальної гіпертензії (підвищеного тиску). Вона може роками не давати жодних симптомів, але поступово пошкоджувати судини, серце та нирки. І навпаки — контроль тиску, навіть за умови постійної терапії, суттєво знижує ризики інфаркту та інсульту.

У моїй практиці є пацієнти, які змогли значно покращити свій стан завдяки зміні способу життя. Спочатку ми зменшували дозування препаратів, згодом іноді вдавалося навіть тимчасово обходитися без медикаментів. Але це працювало лише доти, доки зберігалися нові звички – контроль ваги, фізична активність, харчування. Щойно людина поверталася до попереднього способу життя, показники знову погіршувалися.

Тому важливо чесно пояснювати: якщо є покази до лікування, препарати — це не “поразка”, а інструмент контролю ризику. Ігнорування проблеми лише відкладає момент ускладнень.

Війна як фактор ризику

В умовах війни рівень хронічного стресу суттєво зріс. Разом із цим зросла і частота поведінкових компенсаторних реакцій – зокрема куріння або вживання алкоголю як способу “зняти напругу”. Насправді це лише погіршує кардіоваскулярні ризики.

Скринінг 40+ дозволяє виявляти не лише фізичні, а й психоемоційні фактори ризику. Наприклад, за результатами опитувальників лікар може побачити ознаки депресії або тривожного розладу і своєчасно скерувати людину до профільного спеціаліста.

Профілактика як нова норма

У альтернативному сценарії пацієнт, історію якого я згадала на початку, міг би не прийти на скринінг і дізнатися про проблему вже після інфаркту. І тоді йшлося б уже не про профілактику, а про подолання загрозливих для життя наслідків.

Сучасна медицина змінюється дуже швидко: з’являються нові підходи, оновлюються протоколи. Наприклад, сьогодні артеріальну гіпертензію частіше лікують комбінованими препаратами – це дозволяє ефективніше контролювати тиск і знижувати ризики.

Ще одна тенденція – "омолодження" серцево-судинних подій. Інфаркти та інсульти дедалі частіше трапляються у людей 30-40 років.

Водночас зростає і позитивний тренд: люди поступово починають більше цікавитися своїм здоров’ям. І саме скринінг стає тим інструментом, який перетворює інтерес на конкретні дії.

Навіть якщо результат обстеження показує, що все в нормі, це теж важливий результат. Людина отримує не лише спокій, а й рекомендації і розуміння, як зберегти цей стан. А через рік – може повторити скринінг і переконатися, що все під контролем.