Тегеранський м'ясник. Ким був Ібрагім Раїсі та яке значення в Ірані має президент

Зміст

• Що відомо про загибель президента Ірану
• Ким був Раїсі та чому його називають "тегеранським м'ясником"
• Яким був президентом та що означає його загибель для Ірану
• Хто може стати наступним президентом
• Що буде далі та чи зміниться політика Тегерана

Що відомо про загибель президента Ірану

Напередодні Ібрагім Раїсі перебував на кордоні з Азербайджаном, де з президентом Ільхамом Алієвим брав участь у церемонії запуску дамби на річці Аракс. Вертоліт розбився дорогою назад у гірській місцевості на північному заході Ірану.

Загинули всі вісім осіб на борту, у тому числі міністр закордонних справ Хосейн Амір Абдоллахіян, губернатор провінції Східний Азербайджан Рахматі та аятола Мохаммед Алі Але-Хашем.

Уламки знайшли вранці 20 травня після нічних пошуків, що проходили в умовах снігової бурі. За даними державного ТБ, вертоліт врізався у гірський пік. Коли рятувальники дісталися місця катастрофи, то не виявили жодних ознак життя серед пасажирів.

Фото: уламки вертольота Ібрагіма Раїсі (Fars)

Після інформації про катастрофу держТВ зупинило звичайне мовлення. Каналами транслювали, як іранці моляться за Раїсі, на засіданні уряду на кріслі, яке займав президент, з'явилася жалобна стрічка. У країні оголошено п'ятиденний траур.

Інші країни висловили стурбованість та запропонували допомогу. Зокрема, Євросоюз задіяв супутникову систему Copernicus для пошуку гелікоптера, Туреччина надала безпілотник "Байрактар". Повідомляється, що дрон допоміг виявити місце аварії. Росія також направила два літаки зі своїми рятувальниками.

Співчуття висловили влада Євросоюзу, Вірменії, Білорусі, Індії та інших країн.

"ЄС висловлює щирі співчуття у зв'язку із загибеллю президента Раїсі та міністра закордонних справ Абдоллахіяна, а також інших членів делегації та екіпажу в результаті катастрофи вертольота. Наші думки звернені до родин", - написав у соцмережі X президент Європейської ради Шарль Мішель.

Ким був Раїсі та чому його називають "тегеранським м'ясником"

Ібрагім Раїсі народився 14 грудня 1960 року в Мешхеді, у сім'ї священнослужителя. Проходив навчання у низки знаменитих аятол, також мав ступінь доктора приватного права в Університеті Мотахарі.

У 19 років будучи фанатичним революціонером-фундаменталістом, підтримав повалення останнього шаха Мохаммеда Резу Пехлеві та брав активну участь в Ісламській революції 1978-1979 років.

Після революції був призначений прокурором міста Карадж, пізніше став прокурором провінції Хамадан. У 1985 році переїхав до столиці, обійнявши посаду заступника прокурора Тегерана. За три роки був наділений особливими повноваженнями для вирішення специфічних релігійно-правових питань у трьох провінціях - Лаурестан, Семнан та Керманшах.

Тоді ж став одним із організаторів розправи над політичними в'язнями. За свою роль у масових стратах отримав прізвисько "тегеранський м'ясник".

Фото: Раїсі отримав прізвисько "тегеранський м'ясник" за масові страти (Getty Images)

За різними даними, жертвами стали від 2800 до 30000 осіб. Режим аятол розправлявся над своїми противниками - монархістами, комуністами, моджахедами і так далі. Страти проводилися цілодобово, доходило до того, що людей вішали на підйомних кранах.

У 2004 році Раїсі отримав посаду заступника прокурора Ірану, у 2005-му відмовився від посади міністра безпеки, а з 2012-го працював прокурором Спеціального духовного суду. У серпні 2014 року став генпрокурором Ірану, за два роки пішов і очолив один із найбагатших фондів ісламського світу Астан-і Кудс Разаві.

Вперше балотувався у президенти Ірану у 2017 році, але програв Хасану Рухані, який переобрався на другий термін. На виборах 2021 року переміг із обіцянками знизити рівень бідності, перемогти корупцію та збудувати 4 млн будинків.

Заявляв, що добиватиметься скасування західних санкцій, але не дозволить іншим країнам диктувати умови. Загалом був прихильником жорсткої лінії у відносинах із Заходом, при цьому допускаючи відновлення ядерної угоди в обмін на зняття обмежень.

Незважаючи на те, що від часів розправ над політв'язнями минуло 36 років, прізвисько "тегеранський м'ясник" закріпилося надовго.  

"Тегеранський м'ясник Ібрагім Раїсі був справедливо засуджений міжнародною спільнотою за його безпосередню роль у позасудових стратах понад 30 тисяч осіб", - коментував його перемогу на виборах представник МЗС Ізраїлю Ліор Хайят.

Яким був президентом та що означає його загибель для Ірану

Раїсі переміг на виборах, які були найменш конкурентними з 1997 року. Верховний лідер аятола Алі Хаменеї подбав, щоб не допустити не лише реформістів, а й поміркованіших консерваторів.

Судячи з усього, Раїсі був обраний тому, що ніколи не міг стати суперником Хаменеї. На дебатах у 2017 році з Хасаном Рухані він показав себе абсолютно нехаризматичним. А перебування при владі з 2021-го свідчить не лише про його некомпетентність, а й про політичну нерелевантність.

"Деякі називали його "невидимим президентом". Під час руху "Жінки, життя, свобода", який струсонув Іран з 2022 по 2023 рік, лише одиниці вигукували гасла проти Раїсі, оскільки знали, що влада знаходиться в інших руках", - пише старший викладач історії та політології в Університеті Клемсона Араш Азізі в колонці для The Atlantic.

Зазначимо, на відміну від більшості країн президент Ірану не є главою держави. Він обирається на чотири роки, не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль, виконує класичні представницькі функції та функції прем'єр-міністра.

Фото: вся повнота влади в Ірані зосереджена в руках аятоли Алі Хаменеї (Getty Images)

Вся повнота влади зосереджена в руках аятоли Алі Хаменеї, який є обраним довічно верховним лідером Ірану. Для нього було важливо, що Раїсі слідуватиме лінії режиму, і якості останнього, ймовірно, робили його безпечним наступником аятоли.

На думку аналітика Українського інституту майбутнього Іллі Куси, раптова загибель 63-річного президента стала достатньою неприємною подією, але не екзистенційною загрозою політичному режиму.

"Звичайно, це стрес для політичної системи. Але я не чекаю якихось фундаментальних зрушень. Багато залежить від того, як пройдуть вибори нового президента і кого оберуть. Але це вже інша історія і зараз важко сказати щось конкретне", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

Хто може стати наступним президентом

Згідно з конституцією, тимчасовим президентом стане перший віце-президент Мохаммад Мохбер. Він близький до Алі Хаменеї та входив до групи іранських чиновників, які у жовтні 2023 року відвідали Москву та домовилися про постачання ракет та дронів, пише Reuters.

Як тимчасовий президент Мохбер разом зі спікером парламенту та головою судової влади увійдуть до складу ради, завдання якої - організація нових виборів протягом 50 днів.

Причому вибори - формальність, оскільки очікується, що переможе той, на якому зупиниться вибір верховного лідера. Ним навряд чи буде син аятоли Моджтаб Хаменеї, який став основним претендентом на главу держави.

"Він є однією з амбітних постатей у консервативному таборі і в теорії міг би висунутись на пост президента. Але питання, наскільки це логічно з його боку, тому що посада президента Ірану обнулює політичний капітал. Президент відповідає за все і на нього вішають усі проблеми", - пояснив Куса.

Фото: колишній глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Заріф може бути серед можливих наступників Раїсі (Getty Images)

На його думку, швидше за все на президента висунуть нинішнього спікера парламенту Мохаммад-Багера Галібафа або мера Тегерана Алірезу Закані.

"Вони теж досить потужні фігури в консервативному таборі і під них можуть розчистити електоральне поле, якщо буде прийнято таке рішення. Це якщо казати про президента-консерватора і продовження курсу аятол", - наголосив аналітик.

Якщо зроблять вибір на користь поміркованого кандидата, то можливі варіанти, наприклад, з колишнім міністром закордонних справ Мохаммадом Джавад Заріфом чи колишнім спікером парламенту Алі Ардашир Ларіджані. Але знову ж таки поки незрозуміло, яке рішення ухвалить система.

Що буде далі та чи зміниться політика Тегерану

Загибель Раїсі усунула одного з найжорсткіших і найбезкомпромісніших гравців на Близькому Сході, пише Sky News. При ньому Іран здійснив перший прямий напад на Ізраїль, а також робив усе більш авантюрні інтервенції.

Під його керівництвом Тегеран допоміг єменським хуситам поставити під загрозу судноплавство у Червоному морі; ліванській "Хезболлі" - втягнути Ізраїль у бої за північний кордон; іракським повстанцям - атакувати американських солдатів; терористам "ХАМАС" - вести війну проти єврейської держави.

Через економічні провали країна ослаблена, уряд втратив авторитет. Можливо, настав момент для нового підйому протестного руху, подібного до того, який був у 2022 році через трагедію з курдською дівчиною Махсою Аміні, до смерті побитої поліцією нравів за відмову носити хіджаб, зазначає Sky News.

Аналітик Ілля Куса не бачить підстав для масових протестів. Принаймні поки що.

"Вже минула доба і жодних протестів не було. Як на мене, емоційний фон не сприяє цьому. Протестувати проти чого? Немає нормального приводу. І хоча Раїсі не був популярним, я не дуже розумію, з якою метою люди масово виходитимуть на вулиці", - розповів він РБК-Україна.

На його думку, протестний потенціал швидше проявиться під час виборів. Бо це завжди тригерна точка.

"А якщо ні, то більш стресовою подією для режиму може стати транзит влади на найвищому рівні. Тобто, якщо помре Алі Хаменеї, якому вже 85 років і про здоров'я якого ходить багато чуток", - наголосив аналітик.

Смерть "справжнього друга Росії", як його називає диктатор Володимир Путін, навряд чи позначиться на зовнішній політиці. Відповідно, не буде розрядки у відносинах із США, Ізраїлем чи відмови від військової допомоги Москві у війні з Україною. Іран залишиться в антизахідному векторі і в цьому плані різких змін не варто чекати, підсумував Куса.