Світ має інвестувати в Україну, щоб відновити сектор охорони здоров’я

Представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт – про необхідність інвестицій в Україну для відновлення медичної інфраструктури.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року призвело до масштабного руйнування соціальної й економічної інфраструктури в країні, особливо в секторі охорони здоров’я.

Станом на сьогодні ВООЗ підтвердила понад 1004 атаки на сферу охорони здоров’я, унаслідок яких було пошкоджено чи зруйновано медичні установи, включно з лікарнями й аптеками, при цьому загинули понад 100 медичних працівників і ще десятки дістали поранення.

Як ми бачили на власні очі, зокрема під час нещодавніх візитів до територій поблизу лінії фронту й інших постраждалих від війни зон, ці атаки відчутно вплинули на доступ населення до основних медичних послуг і ліків.

Попри спустошення й продовження війни процес відновлення і реконструкції в секторі охорони здоров’я України в повному розпалі. За даними національних органів влади, станом на червень частково чи повністю відремонтовано понад 600 пошкоджених закладів охорони здоров’я.

Проте залишається багато проблем, включно з нагальною потребою в додаткових ресурсах. Згідно зі спільним дослідженням, проведеним Урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією й Організацією Об’єднаних Націй у лютому 2023 року, загальний обсяг фінансування, необхідного для відновлення сектору охорони здоров’я, складе приблизно 16,4 млрд доларів США. Тільки цього року для задоволення нагальних потреб терміново потрібно понад 3,6 млн доларів США, і це було розраховано ще до руйнування Каховської греблі, що значно збільшило термінові потреби.

Минулого тижня міжнародна спільнота зібралася на щорічну Конференцію з питань відновлення України в Лондоні. Зважаючи на перелічене та задля сприяння обговоренню відновлення сектору охорони здоров’я країни Представництво ВООЗ в Україні опублікувало новий матеріал.

У межах цього матеріалу ми відвідали чотири надихаючі приклади (часткового) відновлення й реконструкції на територіях, звільнених від тимчасового контролю російських військових, де були серйозні масштаби пошкоджень і руйнувань.

Підсумок лише одного із цих прикладів свідчить про широту викликів, які стоять перед нами, а також про можливості побудувати щось краще, ніж було. (Тут повний звіт з усіма чотирма прикладами (часткового) відновлення).

Аптечна мережа "Аптека 911" з Харківської області, має 174 аптеки в місті й прилеглих населених пунктах. Значна частина цього регіону перебувала під російською військовою окупацією протягом кількох місяців після початку вторгнення: до запеклих боїв з українськими силами із середини травня до початку вересня 2022 року.

Однак відтоді бомбардування продовжують спричиняти хаос, а також призводять до сотень жертв серед цивільного населення. Щонайменше 58 аптек мережі було пошкоджено або знищено; двоє працівників загинули, а багато інших дістали поранення.

Після того як територія повернулася під український контроль — і попри перебої з електро- й водопостачанням, опаленням і шляхами постачання ліків, — мережа використала свої заощадження для фінансування відновлення й повторного відкриття аптек. Зараз у багатьох населених пунктах ці відновлені аптеки — єдине джерело медичної допомоги, доступне місцевому населенню.

Держава залучила цю мережу до розповсюдження ліків для амбулаторного лікування в межах державної програми "Доступні ліки", а також мережа стала каналом для спрямування гуманітарного постачання до регіонів з високою потребою, зважаючи на власний логістичний потенціал і знання місцевих реалій.

Мережа також бере участь у низці інноваційних підходів до ведення бізнесу, зокрема мобільному доставленні ліків, онлайн-консультаціях для пацієнтів у нещодавно відвойованих містах (які в багатьох випадках через широкомасштабні пошкодження не мають працюючих медичних закладів) і доставленні ліків поштою.

Як підкреслює цей випадок з аптекою, вітчизняні українські підприємства — поряд з державним сектором та іншими організаціями — відіграли ключову роль у відновленні доступу до медичної допомоги в найбільш постраждалих від війни районах.

Це також ілюструє ширшу закономірність: багато інвестицій у відновлення й реконструкцію не залучали зовнішніх джерел фінансування. Їх здійснювали українці — люди на місцях.

Для організацій, як-от ця аптека, єдиним джерелом капіталу для таких інвестицій є власні заощадження. Проте такі заощадження обмежені й виснажуватимуться дедалі більше, оскільки війна затягується. Відповідно зростатимуть і потреби, оскільки війна не демонструє ніяких ознак послаблення.

Отже, щоб український сектор охорони здоров’я в майбутньому продовжував відновлення, знадобиться більше зовнішніх інвестицій та інших форм фінансової підтримки, зокрема від міжнародних і благодійних організацій і приватного сектору.

Україна розпочала амбітні реформи системи охорони здоров’я задовго до початку Росією повномасштабної війни. Ці реформи заклали основу, яка допомогла системі вистояти ці 16 місяців війни. Світ може — і повинен — відігравати зараз ще більшу роль у підтримці відновлення сектору охорони здоров’я — ключового стовпа здатності України протистояти поточним викликам і долати їх, будуючи краще майбутнє для свого стійкого народу.

Матеріал підготовлено спільно з д-ром Марком Гелловеллом, консультантом ВООЗ і професором Единбурзького університету та Катериною Фіщук, фахівцем з питань розробки політик у сфері охорони здоров’я Бюро ВООЗ в України.