Без сумнівів у підтримці. Про що Україна та НАТО говорили у Брюсселі: підсумки

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви генсека НАТО Єнса Столтенберга, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, а також глав зовнішньополітичних відомств США та європейських країн.

Зміст

• Фокус на підтримці України
• Дипломатичний фронт: гарантії, санкції та пошук спільних знаменників
• Рада Україна-НАТО. Партнери дали рекомендації
• Україна на своєму місці допомога буде збільшена: основні підсумки

Зустрічі міністрів відбулися 28-29 листопада у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Сьогодні у її рамках пройшло засідання Ради Україна-НАТО. Проте заяви про Україну та для України звучали протягом усієї дводенної сесії.

Фокус на підтримці України

На прес-підході перед зустріччю з міністрами генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна буде однією з головних тем. За його словами, бойові дії зберігають інтенсивність, а українські міста зіткнулися з новою хвилею атак на інфраструктурні об'єкти. Тому важливо, щоб країни-учасниці НАТО й надалі підтримували Україну.

А у відповідь на питання РБК-Україна, чи чекають на союзники прориву на фронті і що для цього треба зробити, утримався від прогнозів. Він також зазначив, що 2022-го були побоювання щодо того, як довго наша країна може чинити спротив російській агресії. Але з того часу було звільнено близько половини захоплених територій.

"Це демонструє вміння і можливості ЗСУ. Союзники НАТО надали значну військову підтримку... Нам потрібно продовжувати підтримувати Україну, чим сильніша вона на полі бою, тим сильніша вона буде за переговорним столом. Якщо ми хочемо мирного рішення, яке гарантує, що Україна збереже свою незалежність, то найкращий спосіб досягти цього - продовжувати надавати військову підтримку Україні, і ось що союзники збираються робити", - запевнив Столтенберг.

Відкриваючи міністерську зустріч, генсек назвав головне завдання - зробити підтримку довготривалою. І привітав заяву Німеччини та Нідерландів про виділення додаткових 10 млрд євро на військову допомогу Україні. За його словами, робота партнерів у форматі "Рамштайн" дає багато переваг та відповідає інтересам безпеки НАТО. Окремо Єнс Столтенберг наголосив, що перемога Володимира Путіна стане трагедією для українців, загрозою для Заходу та сигналом Китаю про можливість силової зміни світового порядку.

Його риторику підтримав міністр закордонних справ Латвії Криш'яніс Каріньш. Він заявив про необхідність стримати Росію по всьому периметру та виступив за постачання конвенційних озброєнь, ППО для України, а також за допомогу у кіберзахисті та боротьбі з дезінформацією.

Зазначимо, раніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував статтю в журналі The Economist. У ній він написав про те, що перемогу над Росією може забезпечити лише технологічний прорив. Литовський міністр Габрієлюс Ландсбергіс упевнений: цей прорив можуть забезпечити країни НАТО, які мають необхідні озброєння, тільки їх відправляють куди завгодно, але не в Україну.

"Ми можемо це зробити, і це могло б дати той технологічний прорив, про який просить Залужний. Тоді він міг би адаптувати свою стратегію. Якщо ми відкриваємо свої поставки для нього, він зможе робити що завгодно", - додав він.

Військовій підтримці України було присвячено й деякі двосторонні зустрічі. Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив це питання із міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Барт Ейде.

Дипломатичний фронт: гарантії, санкції та пошук спільних знаменників

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перший день у Брюсселі присвятив переговорам із європейськими колегами. Після зустрічі з верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем стало відомо, що наступного тижня презентують гарантії безпеки.

Як зазначив чиновник, Європейська рада погодила рамковий документ, а у Києві його покаже заступник Бореля з питань безпеки та оборони. Якщо українська сторона схвалить, то угоди щодо довгострокових гарантій представлять лідерам Євросоюзу до кінця року. Деталей він не розкрив, але наголосив, що гарантії охоплять військову сферу та ширші аспекти, такі як фінанси, торгівля, гуманітарна підтримка тощо.

У розробці є ще чотири важливі рішення, уточнив Кулеба. Зокрема, 12-й пакет санкцій проти Росії, передача заморожених активів, запуск фонду Ukraine Facility на 50 млн євро і вердикт Європейської ради про старт переговорів про вступ України до ЄС. Крім того, порушувалося питання створення загальноєвропейської зони оборонної промисловості.

Після цього Кулеба зустрівся із міністром закордонних справ Словаччини Юраєм Бланаром, відомим україноскемтичними настроями. За його словами, зустріч була конструктивною, і словацький колега підтвердив участь у роботі над формулою миру, а також готовність підтримати початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Крім того, Бланар запевнив, що ремонтний центр у Словаччині продовжить роботу, а уряд не заважатиме співпраці військових компаній. Зазначимо, з приходом до влади проросійського політика Роберта Фіцо сусідня країна заявила про припинення поставок зброї зі своїх запасів.

Також український міністр повідомив про переговори з приводу консенсусу в Раді ЄС та позиції Угорщини щодо євроінтеграції України.

"Позиція Угорщини не проста, говорю, як є. Хороша новина в тому, що в ЄС є спільне розуміння, що Україна заслужила початок переговорів, заслужила реформами, боротьбою за себе та цінності ЄС", - наголосив він і додав, що переговори з Угорщиною ведуть та інші європейські партнери.

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто у свою чергу повторив, що Будапешт не постачатиме зброю, оскільки "що більше зброї буде поставлено, то довше триватиме війна".

Щодо санкцій проти Росії, то Україна наполягає, щоб до дванадцятого пакета включили обмеження проти компаній, які постачають деталі для безпілотників.

Рада Україна-НАТО. Партнери дали рекомендації

Перед засіданням Ради Україна-НАТО генсек Єнс Столтенберг заявив про важливість підтримки не на словах, а на ділі. Коментуючи це, Дмитро Кулеба зазначив, що українська армія є однією з найпотужніших у Європі.

"Ми значною мірою де-факто стаємо армією НАТО через наші здібності та принципи управління", - додав він.

Він також запевнив, що українці не мають наміру здаватися у боротьбі з російською агресією, а стратегічною метою залишається відновлення територіальної цілісності з виходом на кордони 1991 року. Причому силами своїх військових. Принциповою позицією залишається те, що Київ не проситиме про необхідність посилати західні війська в Україну.

Німецька колега Анналена Бербок також зробила низку заяв. На її думку, увага світової громадськості до війни в Україні знизилася, і це може мати фатальні наслідки. Вона зазначила, що Берлін вже надав системи ППО Patriot і генератори, тому інші союзники мають наслідувати приклад і забезпечити надійний "зимовий щит". А також оголосила про додаткове фінансування трастового фонду на понад 11 млн євро.

На Раді Україна-НАТО обговорювалися зокрема рекомендації для української сторони. Їхнє виконання зробить нашу країну ще на крок ближче до членства в Альянсі.

"Ми дали рекомендації щодо первинних реформ, включаючи боротьбу з корупцією та підтримку прав людей. Україна зараз набагато ближче до НАТО, ніж будь-коли", - наголосив Столтенберг.

Він також звернув увагу на необхідні зміни в українському законодавстві, сфері безпеки та модернізацію розвідувальних структур. Крім того, країни НАТО схвалили амбітну програму допомоги на наступний рік.

"Вона включає енергетичну безпеку, інновації та взаємодію. Ми перетворюємо комплексний пакет допомоги НАТО на багаторічну програму допомоги. Допомога Україні у переході від радянських на стандарти НАТО, щоб зробити її сили повністю сумісними з нашими", - додав генсек.

В опублікованій заяві також йдеться про затвердження структури Ради Україна - НАТО. Партнери вітають українську адаптовану Річну національну програму на 2024 рік та чекають на її реалізацію. Міністри закордонних справ будуть проводити регулярну оцінку, а Альянс підтримуватиме Україну в проведенні реформ на шляху до її майбутнього членства в НАТО.

Україна на своєму місці, допомога буде збільшена: основні підсумки

За підсумками другого дня міністерських зустрічей держсекретар США Ентоні Блінкен вийшов із позитивною оцінкою. За його словами, у критичний момент стало очевидно, що США не самотні в підтримці України, а також наголосив на рішучості Києва довести реформи до кінця на шляху до НАТО та Європейського союзу.

"Були деякі проблеми, які Альянс обговорював із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Це була перша зустріч міністрів закордонних справ у новій Раді Україна-НАТО, і Україна на своєму місці за столом НАТО", - заявив він.

Він також відповів на питання про те, що західні союзники нібито не мають наміру передавати зброю для нового масштабного контрнаступу, щоб підштовхнути Україну до переговорів. Це не відповідає дійсності, нашу країну підтримували з перших днів, Україна отримає все необхідне, щоби відвоювати захоплені території, і це зобов'язання зберігається.

Сумнів у західній підтримці розвіяв і Дмитро Кулеба. З його слів, на Заході немає втоми від російсько-української війни.

"Ми всі чуємо однакові питання, але сьогодні за зачиненими дверима я почув, і все це почули, і відповіли категоричне "ні" будь-яким натякам на втому від війни. І не менш категоричне "так" продовженню та збільшенню підтримки України", - розповів він. і додав, що колеги реально підтвердили збільшення допомоги навіть більше, ніж очікувалося.

У цьому контексті необхідна співпраця Євросоюзу з НАТО, зокрема шляхом розвитку оборонно-промислового комплексу багатьох країн як єдиного механізму, вважає міністр. І сьогодні вперше він почув, що партнери кажуть не лише про підтримку оборонних компаній, а й про необхідність створити систему, яка здатна задовольнити потреби війни проти Росії.

"Як сказав Девід Кемерон (міністр закордонних справ Британії, - ред.), коментуючи питання оборонних індустрій, після цього засідання нам треба перетворити політичну волю на конкретні дії. І це реально сьогодні прозвучало фактично від кожного міністра", - підсумував Кулеба.

***

На засідання Ради Україна-НАТО наша делегація привезла річну національну програму. По суті це перелік реформ, що наближає вступ до Альянсу, але проблема в тому, що виконання навіть усіх реформ не означає автоматичного членства в НАТО. Фінальне рішення все одно залежить від згоди чинних членів.

РБК-Україна вдалося поспілкуватися із деякими учасниками зустрічі. Зокрема, міністр закордонних справ Латвії Криш'яніс Каріньш запевнив, що абсолютно всі міністри єдині в підтримці України, зокрема голова МЗС Словаччини, підтримка буде і все буде добре. За іншими даними, підсумки зустрічі виявилися кращими, ніж очікувалося: були конкретні плани щодо трансформації європейського оборонного комплексу, щоб він працював швидше і міг постачати Україні значно більші обсяги озброєнь.

Озвучувалися питання щодо наступного саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні у 2024 році. Єнс Столтенберг дав передбачувану відповідь: до саміту ще багато часу, поки про щось казати зарано. Навряд чи до цього саміту ситуація з російсько-українською війною кардинально зміниться, а це означає, що проблеми Вільнюса-2023, коли США та Німеччина не хотіли давати офіційного запрошення до Альянсу, залишаються з Україною. І, відповідно, глобальний прорив у Вашингтоні теж під питанням. Очевидно, шлях України до НАТО буде довгим, але альтернативи цьому немає.