Стає кешбеком для держави: у НАБУ закликали негайно змінити правила застави
В Україні механізм застави для топпосадовців фактично перетворився на "плату за мовчання". Для вирішення цієї проблеми потрібні невідкладні зміни до законодавства.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Абакумов.
За словами Абакумова, застава у кримінальному процесі має гарантувати належну поведінку підозрюваного і виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. Проте на практиці вона стала "елементом кримінальної економіки".
"Десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави за топпосадовців із рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення. Це нікому не відомі фірми із сумнівною господарською діяльністю", - наголосив він.
Засновники та директори цих компаній часто не можуть пояснити ані чим вони насправді займаються, ані чому вони вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних.
"Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди - реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо", - пояснив посадовець.
За його словами, джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності - її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній.
Схема на прикладі справи "Мідас"
Керівник детективів як приклад навів справу "Мідас" - у ній розцінки за послугу внесення застави становили від 10% до 30% від загальної суми.
"Здавалося б, саме тут мав би спрацювати фінансовий моніторинг, одним із ключових завдань якого є протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Але на практиці воно працює інакше - гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю", - зазначив він.
Абакумов розповів, що співучасники злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної перевірки їх законності для звільнення з-під варти іншого учасника цієї ж злочинної діяльності.
"І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе. Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра - допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном", - підкреслив він.
Законодавчі зміни та перевірка коштів
Керівник детективів констатував, що застава "стає кешбеком для держави". Він додав, що саме з цієї причини правила її визначення та процедура внесення потребують негайних законодавчих змін.
"Зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для таких змін. Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним?", - йдеться в його заяві.
Крім того, необхідно буде з'ясовувати, чи мають ці кошти законне походження. Абакумов зауважив, що відповіді на ці питання мають бути надані до того, як "гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться".
"Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів", - заявив посадовець.
Нагадаємо, 19 серпня НАБУ та САП заявили про проведення операції "Форест Гамп". Правоохоронці викрили діяльність організованої групи, до якої, ймовірно, могли входити чинні та колишні народні депутати, високопосадовці ОП та інші особи.
Одним із ключових епізодів розслідування стала легалізація 150 млн гривень готівкою. За версією слідства, кошти переказували через низку рахунків підконтрольних компаній, а згодом використали для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".