Соціальне житло в Україні: у яких 5 містах збудують перші будинки за кошти ЄІБ
Перші пілотні проєкти соціального житла в Україні реалізують у п'яти громадах. На їхнє будівництво Європейський інвестиційний банк вже виділив частину із запланованого фінансування.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.
Головне:
- Перші міста-учасники: Пілотний проєкт із нового будівництва соціального житла стартує у 5 громадах - Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі.
- Європейське фінансування: ЄІБ виділить 400 млн євро на проєкт, з яких перші 100 млн євро Україна вже отримала.
- Кому даватимуть житло: Пріоритет матимуть ВПО, багатодітні сім'ї, люди з інвалідністю, родини військових та загиблих захисників, а також діти-сироти.
- Вартість соціальної оренди: Орендна плата становитиме в середньому не більше 25-30% від сукупного доходу родини, а для окремих пільгових категорій житло може бути безкоштовним.
- Власність громад: Новозбудовані квартири залишатимуться у комунальній власності міст, а рішення про надання житла та конкретні ставки оренди ухвалюватимуть місцеві ради.
Які міста стали учасниками проєкту
За словами Шуляк, першими містами, де з'явиться соціальне житло, стали Кропивницький, Кременчук, Львів, Миколаїв та Житомир.
Йдеться про пілотний проєкт, який реалізують за підтримки Європейського інвестиційного банку. Загалом фінансова установа погодилася надати 400 млн євро на будівництво соціального житла, із яких Україна вже отримала 100 млн євро.
Вона уточнила, що спочатку на участь у проєкті подали заявки 25 громад. Після кількох етапів відбору до фіналу дійшли п'ять громад. Зараз їхні фінансові моделі передані до Міністерства фінансів для оцінки фінансової стійкості. Після цього ЄІБ розпочне фінансування.
Коли почнеться будівництво
Шуляк повідомила, що будівництво першого соціального житла відбуватиметься паралельно з підготовкою законопроєкту про фонд житла соціального призначення.
Документ планують ухвалити наступного року, однак європейські партнери погодилися розпочати фінансування ще до його прийняття через значну потребу в соціальному житлі, насамперед для внутрішньо переміщених осіб.
За її словами, у пілотних громадах передбачено саме нове будівництво житла, яке перебуватиме у власності громад. Водночас у профільному комітеті та міністерстві також обговорюють можливість формування фонду соціального житла за рахунок викуплених квартир або частини житла від забудовників.
Хто зможе отримати соціальне житло
Як зазначила Шуляк, рішення про надання житла, умови соціальної оренди та її вартість кожна громада ухвалюватиме самостійно на сесіях місцевих рад.
Пріоритетне право на соціальне житло матимуть багатодітні сім'ї, люди з інвалідністю, родини військовослужбовців і загиблих захисників, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Вона також наголосила, що соціальне житло не варто плутати з доступним. У рамковому законі "Про основні засади житлової політики" передбачено, що право на той чи інший механізм підтримки визначатиметься залежно від доходів сім'ї.
Якщо родина може скористатися пільговою іпотекою чи іншими інструментами придбання житла, їй пропонуватимуть доступне житло. Якщо ж рівень доходу цього не дозволяє, вона зможе претендувати на соціальну оренду.
За словами Шуляк, орендна плата за соціальне житло в середньому становитиме не більше 25-30% доходу родини, однак розраховуватиметься індивідуально. Для окремих сімей або громадян така оренда може бути безкоштовною.
Вона додала, що реалізація пілотного проєкту в п'яти містах дасть змогу відпрацювати модель, яку в майбутньому планують поширити на інші громади України.
Раніше РБК-Україна писало, що у межах пілотного проєкту місцеві громади викуповуватимуть вільні будинки та передаватимуть їх переселенцям у соціальну оренду. На реалізацію програми у держбюджеті на 2026 рік передбачено 1 млрд гривень. Наразі первинний відбір пройшли п'ять громад, де вже розпочали пошук відповідного житла та формування списків майбутніх отримувачів.
Зазначимо, раніше результати соціологічного дослідження показали, що для багатьох внутрішньо переміщених осіб оренда житла стала критичним фінансовим навантаженням.