Що відбувається в Авдіївці, Мар'їнці та про що свідчить маневр ЗСУ під Горлівкою: огляд фронту

Українські війська зайшли у зимову кампанію у несприятливих умовах. Особливо на сході, де окупанти тиснуть в Авдіївці, під Бахмутом і майже взяли під контроль Мар'їнку. Про ситуацію на різних ділянках фронту та про те, як можуть розвиватися події найближчими місяцями, – в огляді РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви командування та спікерів Сил оборони, зведення Генерального штабу ЗСУ, аналітика та карти українського проекту DeepState, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олександра Мусієнка.

Росіяни на сході наступають на кількох напрямках, українські військові стримують натиск і забезпечують стійкість оборони. За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, який відповідає за східний фронт, варіанти дій у відповідь аналізуються постійно, а пріоритет на збереженні особового складу та раціональному використанні боєприпасів.

На Авдіївку та Мар'їнку (передмістя окупованого Донецька) наступають за підтримки бронетехніки та авіації. Тут Сили оборони щодня відбивають десятки атак. Ситуація складна і загрозлива, тому цього тижня, крім Сирського, на схід їздили головнокомандувач Валерій Залужний та міністр оборони Рустем Умєров. У тому числі обговорювати посилення фортифікацій.

Тим несподіванішою стала новина про успіх на териконі в окупованій Горлівці. Саме тут лінія фронту була стабільною і зрушилася, по суті, вперше з 2014 року.

Горлівський терикон. Тактичний успіх чи щось більше?

Цього тижня українська штурмова група зайняла терикон шахти ім. Гагаріна на північно-західній околиці Горлівки. Це місто – великий промисловий центр із довоєнною агломерацією на чверть мільйона осіб.

"Наші герої – штурмова група 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, королівської бригади. Незважаючи на складні умови, відбила один із териконів у межах Горлівки та захопила позиції противника. Тепер над териконом майорить наш прапор", - повідомив президент Володимир Зеленський.

Також було опубліковано відео операції. Крім того, що було встановлено прапор, вдалося взяти в полон кілька солдатів противника. З терикону відкривається вид на житловий масив Комсомолець.

Спікер Сухопутних військ Володимир Фітьо, не вдаючись до деталей, розповів, що наші бійці переходять в атаки при кожній нагоді. Тому контроль за висотою став приємною новиною, але не сенсацією.

Зазначимо, про успіхи українських сил різні Telegram-паблік повідомляли ще у другій половині листопада. Зокрема, у мережу викладали кадри із підтвердженням присутності ЗСУ, а росіяни скаржилися на скорочення "сірої зони" до 100-150 метрів. Очевидно, надійно закріпитися на териконі вдалося лише нещодавно.

Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов називає маневр під Горлівкою несподіваним і пояснює: Сили оборони спрацювали на випередження.

"Це певною мірою має налякати росіян. Вони ж думають, що все під контролем, і вони визначають, де саме і коли бити по наших захисниках... Чи змінить це (позиції на териконі, – ред.) ситуацію на полі бою докорінно? Ні. Швидше за все, ворог підтягне ресурси і відтіснить наші підрозділи. Але це змусить його перемістити або резерви, або сили з інших ділянок фронту", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Горлівський терикон переходить у "синю зону" (фото deepstatemap.live)

Нова висота розширює тактичні можливості для Сил оборони України, її можна використати для спостереження і не тільки, каже керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Загалом тактичний успіх українських сил свідчить про два аспекти. По-перше, українські війська переходять у контратаки, щойно з'являється можливість. По-друге, окупанти не здатні однаково діяти по всьому фронту, тому іноді виникають проблеми.

"Росіяни постійно ведуть наступальні дії на сході, зазнають значних втрат і не можуть однаково розтягтися по всій лінії фронту. Щоб успішно оборонятися там, де ми можемо наступати. Тому нові позиції для нас цілком закономірні – через послаблення російських військ і великих втрат успіхи з'являються у нас", – додав він.

Щодо фрази Зеленського про "терикон у межах Горлівки", то вона точно не про те, що Збройні сили зайшли за межі міста і готуються до деокупації. Хоча у жовтні американський журнал TIME писав про нібито вимогу провести операцію щодо повернення Горлівки. Владислав Селезньов відкидає воєнний сценарій деокупації.

"Бойові дії у міській забудові – найскладніший тип операцій. Згадаймо героїчну оборону Бахмута. Тоді за 10 місяців штурму росіяни втратили близько 100 000 загиблими та пораненими. Це занадто висока ціна за районний центр. Тому Україна навряд чи реалізовуватиме деокупацію Горлівки таким чином. Те, що зараз відбувається в районі терикону, – це тактичний епізод. Його мета – відволікти ресурси та увагу окупантів з інших східних напрямків", – зазначив експерт.

Східний фронт. Від Куп'янська до Мар'їнки

Окупанти намагаються наступати практично по всьому фронту на Сході. Верхня точка – район Куп'янська (Харківська область). Штурмові роти постійно атакують біля Синьківки, точаться бої в районі Першотравневого, Іванівки та Лимана Першого. Тут позиції часто переходять із рук до рук. Ціль противника – блокувати Куп'янськ та вийти на східний берег річки Оскіл, захопивши частину втрачених восени 2022-го територій.

На Лиманському напрямі росіяни намагаються витіснити Сили оборони за річку Чорний Жеребець, а також із Серебрянського лісництва. Наступ по лінії Житлівка – Терни вдається стримувати, тому ворог переміщує резерви з російської території. На північ і на захід від Бахмута наступають підрозділи ВДВ Росії, спецназу та 200-ї окремо мотострілецької бригади Північного флоту.

"Незважаючи на складні умови, наші воїни стійко утримують рубежі", - запевнив генерал Сирський.

Судячи з карт, противник все ж таки просувається в районі Хромового у бік попівського лісу та Богданівки. По прямій від цього села до Часового Яру близько 5 кілометрів, і є загроза, що вже найближчим часом військові почнуть говорити про Часівярську оборонну операцію. На південь від Бахмута ведуться бої за панівні висоти. В останні кілька днів склалася важка ситуація біля Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. На думку Владислава Селезньова, якщо маневр на горлівський терикон відтягне частину ворожих ресурсів із південного Бахмутського флангу, це буде чудовою новиною.

Від Хромовго та Богданівки до Часового Яру близько 5 кілометрів по прямій (фото deepstatemap.live)

Головна битва осені та зими триває в Авдіївці. Лише за останні кілька днів росіяни вели штурмові дії щонайменше у 16 місцях. Є невелике просування на півночі біля Степового, противник час від часу впритул підходить до паркану Авдіївського коксохіму. Також просунувся на півдні на околиці "Виноградників", бої точаться між вулицею Колосова та Ясинівським провулком. Південна промзона більшою мірою, швидше за все, захоплена.

"У чому перевага авдіївської "промки"? Вона знаходиться на панівних висотах. Це означає, щойно росіяни повністю візьмуть її під контроль, підтягнуть міномети та артилерію, це створить серйозні загрози для наших захисників", - пояснює Селезньов.

Олександр Мусієнко погоджується: ворожі сили зосереджені на покращенні тактичних позицій в Авдіївці. Яка може стати фінальним штурмовим акордом зимової кампанії.

"Їхнє виснаження що під Авдіївкою, що під Куп'янськом досягне таких масштабів, що навіть якщо вони вийдуть на житлову забудову або те, що від неї залишилося, це навряд чи можна буде назвати успіхом. Наші сили потужно обороняються. Як далеко зможуть просунутися росіяни, покажуть лише бойові дії. Але через величезні втрати вони навряд чи зможуть вести масштабні наступи. Найближчим часом так точно", - розповів він РБК-Україна.

За його словами, нинішній темп не дозволяє противнику розвинути успіхи оперативного та, тим більше, стратегічного характеру. І якщо розглядати ситуацію на сході загалом, то він активно атакує кілька точок – Куп'янськ, Бахмут та Авдіївку, до них додаються Лиман та Мар'їнка.

Авдіївська кампанія може стати фінальним штурмовим акордом (фото deepstatemap.live)

Щодо останньої, то російські "Z"-паблики наввипередки повідомляють про захоплення населеного пункту. Це передмістя Донецька захоплювали 2014-го, але у серпні того ж року його зачистили від окупантів. З лютого 2022-го важкі бої поновилися, і російська артилерія ще в перші місяці фактично стерла Мар'їнку з лиця землі.

Згідно з картами, росіяни могли зайняти південну частину. Командувач ОСУВ "Таврія" Олександр Тарнавський заперечує повне захоплення.

"У районі Мар'їнки противник накопичує сили для штурмових дій. Продовжує інформаційні вкиди та провокації про нібито повне взяття цього міста. Оборона Мар'їнки триває", - додав він.

Південний фронт. Роботинський виступ та лівобережний плацдарм

Лінія фронту на Роботинському виступі у межах Запорізької області стабільна. Наші війська ще в ході літньо-осінньої кампанії зав'язали бої на околицях села Новопрокопівка, але станом на середину грудня основний театр знову перемістився до Роботиного. Деякі позиції постійно переходять з рук в руки, на південь і на захід від села росіяни змогли трохи просунутися. Але ініціативу не перехоплено і не можна сказати, що однозначно ситуація на користь противника, вважає Олександр Мусієнко.

"Вони намагаються відбити наші атаки і повернути позиції. Десь ворог досягає тактичних успіхів, десь ми. На окремих ділянках наші просуваються на 100-200-300 метрів, але не вглиб, а на розширення флангів. Противник контратакує, потім ми посилюємо темп і маємо успіх на інших відтинках", – зазначив експерт.

На лівобережжі Херсонської області поки без істотних змін. Українська морська піхота утримує плацдарми та нав'язує свою ініціативу. Окупанти зазнають великих втрат і скаржаться на FPV-дрони, завдяки яким зростає "цвинтар" російської військової техніки. Українські пабліки постійно викладають результати роботи операторів БПЛА: лише у районі села Кринки знищено понад 100 танків, БТР та іншої техніки. А в Олешках безпілотники вразили командно-спостережний пункт.

"Сіра зона" на лівому березі Дніпра вже кілька тижнів без змін(фото deepstatemap.live)

Як заявив речник Генштабу Андрій Ковальов, у такій обстановці командувач ворожого угруповання "Днєпр" Михайло Теплинський почав переводити офіцерів зі слабкою мотивацією та дисципліною в штурмовики.

"Такі собі ударні батальйони, на зразок білогвардійських частин 20-х років минулого століття", – зазначив він.

Експерт Владислав Селезньов називає Теплинського чи єдиним адекватним російським генералом. Але й він за наявності танків, БТР, авіації та артилерії нічого не може вдіяти з нашою піхотою.

"Можливо, Теплинський створює штурмові загони з офіцерів-відказників. Наскільки це буде ефективно, подивимося. У будь-якому випадку мотивація українських морпіхів вражає. У росіян 69-тисячне угруповання на лівому березі Дніпра, у нас – кілька рот морської піхоти та підрозділів ТРО. Сили незрівнянні, проте вже два місяці ворог зазнає втрат і не може досягти результатів", – розповів він.

Причому, наші бійці діють у максимально несприятливих умовах, не маючи підтримки у вигляді надійної переправи. І допоки її не наведуть, казати про те, що морпіхи остаточно закріпилися на плацдармах, зарано.

З інженерної точки зору це складне завдання, оскільки ширина Дніпра сягає 1000 метрів. І щоб убезпечити переправу від ворожої артилерії, треба просунутися вглиб до 25 кілометрів. А щоб просунутися, треба важкі озброєння, які неможливо перекинути без переправи.

"Виходить замкнене коло. І я поки не бачу виходу з цієї ситуації", – додав Селезньов.

***

Опитані РБК-Україна експерти не беруться прогнозувати перебіг бойових дій. Але припускають, що епізод із горлівським териконом загалом може характеризувати нашу тактику на найближчі місяці. У двох словах, швидше за все, росіяни продовжать наступати на сході, а Сили оборони будуть використовувати будь-яку можливість для контратак.

На думку Олександра Мусієнка, два місяці штурмів не пройшли безслідно, прямо зараз ворожі війська знаходяться на піку, за яким неодмінно послідує пауза. Завдання українських сил – бити по тилах та діяти малими групами, розвиваючи локальні успіхи та не даючи ворогу перегрупуватися.

Однак не факт, що виснаживши противника, армія буде готова до масштабного наступу навесні 2024 року. Ключовим питанням залишається наявність необхідних ресурсів. Поставки від західних партнерів впали до мінімального рівня, а політики в США досі не домовилися про мільярди для України. І цей фактор не додає оптимізму щодо українських перспектив на фронті. Принаймні, порівняно з тим, що було роком раніше.