Що краще для авто: АКП чи робот

Як влаштовані АКП і робот

Класична автоматична коробка передач – одна з найскладніших трансмісій. В ній є механічна частина з набором шестерень і гідросистема, яка за участю клапанів і електронного модуля перемикає передачі. На додачу є ще один громіздкий і недешевий вузол – гідротрансформатор, в якому розкручена "вентилятором" (насосним колесом) олива передає обертовий момент на турбінне колесо.

На протилежному боці "автоматної" ієрархії стоїть роботизована коробка передач. Це звичайна механічна коробка, до якої прилаштовані сервоприводи, які замість водія пересувають важелі куліси і натискують зчеплення. Керує перемиканнями електронний блок, який враховує декілька факторів. Такий робот (не плутати з супермодним преселективним роботом  типу DSG) вважається найдешевшим способом наділити бюджетну модель автоматичною трансмісією.

При тому, що і перша, друга конструкції вважаються автоматичними, відрізняються вони разюче.

Розгін

Динаміка не є найсильнішою стороною багатьох автоматичних трансмісій, але для бюджетного робота це просто провальна дисципліна.   Водії докоряють роботам за їхні затримки при розгоні: такі коробки люблять "замислюватись" на кожній передачі, додаючи при цьому поштовхів, які помічають і пасажири. На цьому фоні класична АКП здається дуже комфортабельною при перемиканнях, хоча їй далеко до варіатора типу CVT.

Економічність

В цій категорії навпаки, роботизована механіка – в числі найкращих. Вона може дати фору і гідроавтомату, і звичайній механіці, і навіть деяким варіаторам. Секрет у принципах конструкції – підбором передач та моментом перемикання керує електроніка, а ускладнюючих факторів типу гідротрансформатора або гідромуфти у робота немає.

Міський трафік

Ще одна суттєва відмінність цих двох трансмісій – різниця в поведінці за умов щільного міського трафіку. Наприклад, на більш-менш тривалих зупинках робота слід переводити селектором в режим нейтралі, адже якщо тримати таку машину просто гальмівною педаллю, у ній швидко зноситься зчеплення. А от автомату такі моменти байдужі. Також бюджетний робот не любить, коли машина довго повзе на малій швидкості – в такому випадку його напівпритиснене зчеплення прискорено зношується. У класичному автоматі за таких умов напружуються не диски зчеплення, а потоки мастила між двома роторами – тобто його таки режим особливо не навантажує.

Довговічність

Конструкція обох автоматичних коробок не виключає великий ресурс, але багато що залежить від стилю їзди драйвера і від моделі та виробника. Але загалом довговічність АКП та роботів приблизно однакова. Щоправда, в класичному автоматі найчастіше підгоряють фрикціони і для ремонту його доводиться демонтувати і розбирати. А у роботів перш за все відмовляють сервоприводи переключень, розташовані зовні коробки, і це здешевшує найбільш популярний вид ремонту робота.

 Друга хвороба роботизованих коробок – вихід з ладу зчеплення, і це більш дорогі роботи. Хоча взагалі роботизована коробка у порівнянні з гідромеханічною АКП влаштована простіше, і ремонтувати робота суттєво дешевше.

Коротко

Дійсно, два показані тут типи трансмісії – повна протилежність. Робот – найдешевший спосіб отримати машину без потреби перемикатися вручну. Тим більше що на найбільш популярних моделях роботизована механіка  цілком надійна і чесно виконує свою роботу. А гідромеханічний автомат – вибір для вимогливих водіїв і пасажирів, які знаються на комфорті руху і мають на це відповідні кошти. Недарма саму таку трансмісію часто використовують на автомобілях високого класу. І як на нас, шкода, що виробники все частіше замінюють її на більш спортивні, але складні і примхливі преселективні коробки-роботи – так звані "з двома зчепленнями".