Про супротив кримчан в окупації, місце півострову на мирних переговорах, повзучу російську окупацію Криму з 1991 року та реінтеграцію регіону – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла народна депутатка, екс-постпред президента в Криму Таміла Ташева.
Головне:
Наприкінці квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що Крим "залишиться з Росією". Після цього видання Bloomberg, посилаючись на власні джерела, заявило, що США можуть визнати Крим російським юридично.
Нині під час російсько-українських переговорів у Туреччині делегація РФ зосереджує свої вимоги на чотирьох українських областях – Донецькій, Луганській, Запорізький і Херсонській, майже не згадуючи про Крим – так, наче його доля уже вирішена. В інтерв’ю РБК-Україна народна депутатка, колишня постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева розповіла, чому так відбувається.
Також Ташева поділилася спогадами про життя на півострові до окупації, поміркувала про провал державної політики України в Криму і розповіла про особливості кримського сьогодення, вбивство туристичного сектору та великого бізнесу в регіоні і про нову колонізацію та засилля росіян на півострові.
Повне інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна, нижче у тексті – головне з розмови
"Чому, можливо, не звучить, як нам хотілося б: Крим, Крим, Крим. Тому що це невіддільна частина нашої держави. Ми ці питання взагалі не виносимо на переговори і на обговорення. Це питання нашої територіальної цілісності, непорушності кордонів. Безперечно, не треба заперечувати, що ряд наших партнерів з нами певною мірою комунікують щодо цього. Але це вимога Росії (віддати Крим – ред.), це не вимога наших партнерів", – каже Ташева.
За її словами, на рівні української переговорної групи окремо про Крим не говорять, тому що це така сама частина української держави, як і Донецька, Луганська область, так само як Херсонська і Запорізька області, які після 2022 року були за російською версією приєднані і включені у Конституцію Російської Федерації.
Ташева зазначає, що одразу після анексії півострова понад 100 держав в ООН проголосували за резолюцію щодо територіальної цілісності України. Зарубіжні лідери говорять про так звану політику невизнання, яка означає, що Україну не обмежують у часі, за який вона має повернути контроль над усіма своїми територіями.
Більше того, під час першої каденції Дональда Трампа була прийнята так звана декларація Пампео. Це аналог декларації Велеса, яка була прийнята за часів радянської окупації балтійських країн.
"Понад 50 років знадобилося балтійським країнам для того, щоб отримати свій суверенітет і незалежність. Але жодна країна у світі на той момент не визнала окупацію Радянським Союзом і суверенітет над цими територіями", – додає співрозмовниця.
Інше питання, яким чином Україна повертатиме контроль над Кримом, каже Ташева. З початку повномасштабного вторгнення Сили оборони провели ряд успішних операцій для демілітаризації півострова. Це і знищення чорноморського флоту Росії в Криму, і витіснення його залишків до Новоросійська, і підриви Керченського моста, і регулярні атаки на військові об’єкти та нафтобази в Криму. Однак очевидно, що попри ці успішні операції, у України наразі не вистачає військової сили, щоб звільнити півострів.
"Ми маємо говорити про те, чи ми маємо зараз надалі спроможності для військового відвоювання Криму. Якщо ми говоримо не лише про військові операції на морі, або діпстрайки, а про фізичний захід. Чи ми маємо зараз таку спроможність? Давайте відверто говорити, на даний момент не маємо. Зрозуміло, що цей компонент ми ніколи не забуваємо і нам ніхто не заборонить здійснювати певні дії на військових об'єктах або у морі, те, що ми робимо і зараз. Але, на жаль, це не означає, що це (звільнення Криму – ред.) станеться завтра або післязавтра", – зазначає вона.
"Якщо подивитися, наприклад, на судові процеси, які відбуваються в Криму, я скажу лише одну цифру, яка є доволі промовистою для мене, як для людини, яка постійно слідкує за процесами в Криму. Це біля 1500 випадків порушення адміністративного провадження або кримінального провадження за статтею так званої "дискредитації Збройних сил Російської Федерації". Насправді показник по цій статті на території РФ не такий високий, як на території окупованого Криму", – пояснює нардепка.
У Ташевої склалося відчуття, що в Росії всі змирилися і там нема особливо кому чинити спротив військовим діям РФ проти України, а в Криму цей спротив досі триває. За її словами, на півострові щотижня порушуються нові або кримінальні, або адміністративні справи за вивішування українського прапора, за жовто-блакитні нігті, за повідомлення у соціальних мережах.
"Про що це свідчить? Це означає, що люди не змирилися, і 1500 може здаватися невеликою цифрою. Але насправді для Криму, який нашпигований ФСБ, різними контролюючими органами правоохоронної російської системи, це високий показник", – переконана вона.
При цьому, розповідає Ташева, російська пропаганда весь час "обробляє" проукраїнських кримчан. Основний наратив – "Україна про вас забула, не бореться за вас і не збирається повертати півострів".
Від самої анексії у 2014 в Криму діє санкційний режим. Тому розвивати великій бізнес на півострові неможливо.
"Ти там можеш отримувати, я це називаю, швидкі гроші. Купити, продати, або це ринок послуг. Щось, що пов'язано з великим бізнесом, інвестиціями – про це не йде мови. Туди бізнес не йде, не заробляє великих грошей, тому регіон не може розвиватися. Це максимально дотаційний регіон, його порівнюють, якщо говорити про Російську Федерацію, з Чечнею, Дагестаном", – зауважує вона.
Нормального туризму в Криму теж немає ще з 2014 року. Після анексії навіть дістатись на півострів стало проблематично. А з 2022 кількість туристів зменшилась ще більше.
"Минулий рік це був максимально дотаційний туристичний сезон. Кількість місць вони покривали бюджетниками. Це або правоохоронці російські, або працівники бюджетної сфери, які працюють в різних державних органах, або це судді чи працівники ФСБ, які невиїзні за територію РФ. Тому де їм ще відпочивати? Або Сочі, або Крим. Але грошей там немає. Туди не їде звичайний турист", – каже Ташева.
Вона розповідає, щоб покрити збитки туроператорів і готелів, окупаційна влада весь час вливає дотації в туристичну галузь. А місцеві, щоб якось заманити відпочивальників, сильно демпінгують ціни, але марно. Регулярні прильоти у більшості росіян відбивають бажання відпочивати в Криму. Тим паче, що уся інфраструктура регіону заточена під військових, а не під туристів.
В Криму після 2014 року почали дуже активно будувати військові бази, розширювати їх. Ташева пам'ятає, коли вона ще була в представниці президента, вона зх колегами робила дослідження щодо екологічної шкоди того, яким чином РФ забудовувала природні заповідники на території півострова. Там природні заповідники з унікальними деревами, унікальними рослинами під корінь зрубали і будували військові бази, які зараз активно використовують проти України.
Море ми більш-менш розблокували, вигнали російський флот. Але з початку повномасштабного вторгнення порт Керч, порт Севастополь, які використовувалися для військових цілей, щоб обстрілювати мирні українські міста, згадує Ташева.
"Тобто півострів немає нічого спільного з курортною базою для РФ. Траса Таврида будувалася і позиціонувалася як цивільний об'єкт, який буцімто швидко поєднає Севастополь з іншою частиною Криму. Зараз ми розуміємо, що це для швидкого перекидання військової техніки, живої сили РФ. Керченський міст безперечно збудований не для того, щоб поєднати Росію і Крим, а знову ж таки для перекидки військ і техніки", – звертає увазу співрозмовниця.
"Крим почали ментально окуповувати до 2014 року. І, власне, українська влада мала би замислитись про те, що буде відбуватися в Криму, або які сценарії Росія готує для Криму вже після першого серйозного конфлікту на початку 2000-х, коли росіяни почали робити насип на острові Тузла, фактично намагаючись окупувати нашу територію і приєднати таким чином нелегально. Треба було замислитись після 2008 року, після війни, яку розпочала Росія проти Грузії. Ми цих висновків не зробили", – каже народна депутатка.
Протягом десятиліть в Криму діяло безліч російських агентів, Українську державу і українську мову ігнорували на всіх рівнях.
"Я дитя, яке вчилося в Криму в 90-х, і я не вчила українську мову. Українську мову я вивчила на піснях. Я про це завжди говорю своїм друзям-музикантам – Олегу Скрипці, Славі Вакарчуку, Сашку Положинському. Але більшість населення так не робило. Відповідно, в школі ти українську мову не почуєш. В закладах державних ти не почуєш українську мову", – додає вона.
Хоча, відзначає співрозмовниця, в останні роки перед анексією ситуація стала змінюватись на краще. І це одна з основних причин, чому Кремль вирішив діяти у 2014-му: "Я думаю, що Росія здійснила вторгнення в 2014 році не лише тому, що це була Революція Гідності, а тому що вони зрозуміли, що це момент такого неповернення, що Україна рухається в такому напрямку, що ще пару років і вони не зможуть здійснити те, що вони здійснили".
Хоча Україна, з сумом визнає Ташева, нічого для просування своїх інтересів в Криму не робила.
Україна гуманітарної політики для Криму як такої не здійснювала. Там були просто сотні організацій російських, які називались "Севастополь, Крим, Росія", партії "Руське єдинство" і так далі, які абсолютно легально діяли на території України.
"Вони називали Україну банановою республікою, втоптували наш державний прапор у багнюку. А Служба безпеки України на це закривала очі. І, власне, якщо подивитися на 2014 рік і Службу безпеки, здебільшого вона лишилася на території Криму і перейшла майже повним складом у ФСБ", – згадує вона.
За її словами, міліція тоді ще не була реформована, і теж залишилась там повним складом. На думку нардепки, якби Україна цілеспрямована провадила гуманітарну політику - як елемент безпеки національної, то ми би не мали ситуації такої, яку ми мали у 2014 році.
"Так, це була військова операція по захопленню, але те, що населення дуже активно не протидіяло цьому захопленню, це теж все ж таки правда", – визнає Ташева.
Попри те, що Кремль вливав величезні гроші в те, що у кримчан в голові поселилась думка про "ісконно руські землі", всерйоз ідею приєднання півострова до РФ ніхто не розглядав.
"Ідеї щодо приєднання до Росії, в принципі, як такої, в Криму не було сильно в публічному просторі. Це були такі окремі маргінальні групи, які це озвучували публічно. Найбільше проросійська сила в Криму – це була партія "Руське єдинство", власне, партія Сергія Аксьонова, нинішнього очільника окупаційної адміністрації. Вони набрали на останніх місцевих виборах 3-4% голосів. Розумієте? І в них було у парламенті, здається, 3 місця зі 100", – каже народна депутат.
Ташева наголошує: в Криму і справді багато хто сумував, але не за Росією, а за СРСР. Адже ще в радянські часи на півострів з’їжджалося багато військових пенсіонерів, які з ностальгією згадували радянські часи. Але туги саме за Росією в Криму не було, бо ж ніхто не знав, як воно жити в Росії.
"Якщо говорити про політичну цю складову, там голосували за Партію регіонів, але так само набирала, наприклад, "Батьківщина" достатньо високий відсоток. 10% "Наша Україна" на той момент брала". Іншими словами, за "націоналістичну" "Нашу Україну" Ющенка голосувало втричі більше кримчан, ніж за проросійське "Руське єдинство" Аксьонова.
Таміла Ташева розповідає, за їхніми даними, на так званому референдумі у Криму за приєднання до Росії проголосувало не більше 30% жителів.
"Ще в 2014 році Мустафа Джемілєв говорив про те, що в них були дані від ФСБ. Знаєте, корупція в Росії вона достатньо висока. І тоді Мустафа Ага говорив про те, що був підкуп якоїсь людини з ФСБ, яка витягнула реальні дані щодо проведення референдуму на території півострову. Явка не перевищувала 45%, була нижче 50%. І кількість людей, які голосували за Російську Федерацію, за приєднання, вона була не більшою ніж 30%", – каже вона.
Однак попри колосальну фальсифікацію результатів, люди змирилися з цим. Великою мірою через те, що не розуміли, що відбуватиметься з Україною далі.
"Якщо подивитися на спротив, який був в Херсоні (у 2022 році – ред.) – люди на танки фактично з голими руками йшли, застрибували на них з прапорами. І в мене часто запитували, чому такого не було в Криму. 2014 рік – це був такий період турбулентності і нерозуміння, що взагалі відбувається. Тільки завершилась Революція Гідності. В Верховні Раді немає злагодженості, відбувається розподіл портфелів, хто який міністр. У нас немає президента, є виконувач обов'язків. В нас абсолютно розвалена українська армія. І тому в 2014 році кримчани не розуміли, а чи стоїть хтось позаду, розумієте? Чи є влада, чи є армія, яка зможе захистити? І як виявилось, немає", – вважає співрозмовниця.
Таміла Ташева упевнена, рано чи пізно Україна повернеться в Крим. Як до цього поставиться місцеве населення? По-різному. І до цього треба бути готовим.
"Зараз і урядовці, вертикаль президентська, законодавча працює над різними законами, різними політиками щодо окупованих територій. Це потрібно робити вже зараз. Неважливо, чи через три роки, чи через п'ять, чи через десять років територія Криму або інші території окуповані повернуться під наш контроль. До цього моменту потрібно бути готовими", – вважає Ташева.
В першу чергу вона вважає важливим не прогавити гуманітарну політику, як це вже трапилось в попередні роки. По-друге, треба зрозуміти, як функціонуватимуть владні органи на деокупованих територіях, як і коли там можна буде провести вибори.
Повоєнні вибори на окупованій території – це зовсім інше, ніж повоєнні вибори на території, яка не була під окупацією.
"Саме тому українська влада, законодавці, ми дуже активно працюємо з нашими зарубіжними партнерами, пояснюючи їм, що це можете ви провести вибори на деокупованих територіях одномоментно після їх деокупації. Це абсурд, нонсенс, тому що населення там зазомбоване пропагандою. Там немає перепису населення – яке населення там проживає, з якими документами? Треба розуміти, що там буде багато агентів", – каже Ташева.
Hано чи пізно Україна повернеться в Крим, впевнена Таміла Ташева (фото: Grtty Images)
З 2014 року Кремль зайнявся активним переселенням росіян у Крим – це така собі "Колонізація 2.0". На момент окупації півострову там проживало близько 2,5 мільйонів людей. За останні 11 років на півострів окупанти переселили за різними оцінками від 0,5 до 1 млн росіян.
"Росіяни мають виїхати з території України. Це питання нашої національної безпеки. Потім після того, як вони вийдуть, будь ласка, хай пишуть в наші міграційні органи, що вони прожили якийсь час в Україні, в них є діти умовно, у них є якесь майно. Ми будемо розглядати, чи давати можливість проживати тимчасово на території України чи ні", – наголошує Ташева.
Життя під час окупації не зупинилося, відзначила вона. Зрозуміло, що люди приїжджали з РФ жити в Крим, вони одружувалися на українках-українцях, народжували дітей, отримували майно і купували майно, хоч воно і не оформлене згідно українського громадянства. За словами Ташевої, є безліч нюансів, в яких треба в будь-якому випадку розбиратися. Але перший крок на її думку – вони мають виїхати з території України.
"А потім вже хай роблять запити до Української держави щодо можливості проживання. І ми вже будемо розглядати, чи ця людина не порушувала права людини, наприклад, або, можливо, вона навпаки допомагала. Я знаю ряд адвокатів, які приїхали в Крим і ніби живуть незаконно, але вони допомагали політичним в'язням, захищали їх в судах. Чи це буде фактором позитивним для такої особи? Цілком можливо, що буде, а, можливо, не буде", – розмірковує вона.
На думку Ташевої, треба дивитися на те, чи людина отримала майно незаконно від окупаційної влади, або купила майно добровільно в українського громадянина, який виїхав, наприклад, з території півострова.
"Є багато складних нюансів, дуже складних. Цей процес не буде простим, але ключове – нам треба звільнити цю територію", – впевнена Таміла Ташева.