Сервіси Яндекс внесли до переліку кандидатів на санкції

НАЗК вже подало пропозиції щодо застосування санкцій проти компаній Yandex до СБУ та до інших відповідальних органів.

Як зазначили прес-службі, Яндекс залишається потужним інструментом пропаганди нарівні з російськими телеканалами. Масиви даних Яндексу зберігаються у трьох великих дата-центрах, які знаходяться на території РФ. До них має цілодобовий доступ ФСБ, причому цілком офіційно.

Докладніше про небезпеку сервісів Яндексу:

• "Яндекс-поиск", що працює за налаштованими алгоритмами, які видають на перших сторінках потрібну кремлю інформацію, до видачі не потрапляє критика влади або правдива інформація про війну проти України.
• "Яндекс-деньги", що на 75% належить Сбербанку Росії, має всі дані про онлайн-переміщення грошей користувачів.
• "Яндекс-еда" і "Яндекс-такси", що мають дані про домашні та робочі адреси клієнтів, їхній робочий розклад, переміщення протягом дня, адреси шкіл та дитсадків, звідки клієнти забирають своїх дітей.
• Одними з найнебезпечніших сервісів є "Яндекс-карты" і "Яндекс-навигатор", якими після вторгнення деякі українські водії продовжують користуватися за допомогою VPN. Через них, серед іншого, росіяни можуть отримати дані про рух військової техніки та про режимні об’єкти на території України.

Ці сервіси досі доступні для завантаження на платформах App Store та Google Play у світі.

Маючи доступ до трекінгу імен, платіжних карток та адрес, Яндекс може передавати інформацію, наприклад, про людей, які приїжджають на роботу до держустанов або до посольств інших країн. Так, сервіс Яндексу "Yango" (таксі, доставка їжі), що працював у 16 країнах за межами РФ, було обмежено та заборонено владою кількох держав з міркувань безпеки. Це зробили уряди Латвії, Естонії, Британії, Франції і Казахстану, повідомили в НАЗК.

Від політичного режиму держави-агресора за кураторство над Яндексом відповідали Владислав Сурков (перебуває під санкціями США, ЄС, Великобританії, України, Канади, Швейцарії та Австралії), а згодом В’ячеслав Володін (перебуває під санкціями США, ЄС, Великобританії, України, Канади, Швейцарії , Австралії, Японії та Нової Зеландії).

Нагадаємо, що на порталі НАЗК "Війна і Санкції" з’явився розділ "Кандидати на санкції", який допоможе легко знайти потенційних кандидатів для накладання санкцій як в Україні, так і в країнах санкційної коаліції. Розділ також пропонує перелік обґрунтувань та доказової бази для швидкого та ефективного застосування санкцій.

Яндекс та його сервіси заборони в Україні у травні 2017 року указом президента.

Нагадаємо, співзасновник Яндексу Аркадій Волож ще в червні 2022 року потрапив до санкційних списків ЄС через його фінансову підтримку уряду РФ. У серпні 2023 він вперше від початку повномасштабного вторгнення зробив публічну заяву із засудженням війни проти України, а також прибрав із своєї біографії в інтернеті все, що було пов’язане з його роботою в РФ. Відразу після заяви він подав прохання до Євросоюзу щодо зняття з нього санкцій та щодо відновлення роботи позаросійських яндекс-сервісів.

Проте відомо, що компанія давно і добровільно співпрацювала із Кремлем. Так, у 2009 році Яндекс продав за 1 євро державному російському "Сбербанк" одну так звану золоту акцію (актив, що дає широкі повноваження щодо контролю за пакетами акцій підприємства). Також співзасновник Яндекса після окупації Криму неодноразово був на особистих зустрічах із Путіним. Відомо, що вони зустрічалися на заходах щодо розробки штучного інтелекту в 2017 році та щодо IT-інвестування в 2020-му.