Санкції не діють. ЄС купив у Росії металу майже на 2 млрд євро за 2025 рік
Металургійна галузь ЄС за підсумками 2025 року імпортувала з Росії 5,08 млн тонн продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) на суму 2,08 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на GMK Center.
Обсяги імпорту та основні споживачі
Найбільша частка імпорту припадає на сталеві напівфабрикати - 3,72 млн тонн, або 73% загального обсягу. Це на 18,3% більше порівняно з 2024 роком, а витрати європейських споживачів на таку продукцію сягнули 1,63 млрд євро.
Основними споживачами напівфабрикатів серед країн ЄС у 2025 році були:
- Бельгія;
- Італія;
- Чехія.
При цьому імпорт російських напівфабрикатів до ЄС може зберігатися й надалі, оскільки для окремих позицій, передусім слябів, у санкційному режимі блоку діє перехідний механізм.
До якого терміну діє дозвіл продажу
Згідно з роз’ясненнями Єврокомісії та відповідями на запити Європарламенту, постачання такої продукції дозволені в межах поетапно скорочуваних квот аж до 30 вересня 2028 року.
Крім того, заборона на імпорт окремої продукції, виготовленої в третіх країнах із використанням російських напівфабрикатів, для деяких кодів починає діяти лише з жовтня 2028-го.
Саме тому, попри загальне посилення санкцій, російські напівфабрикати все ще можуть залишатися в ланцюгах постачання європейської металургії.
Значні обсяги імпорту припали й на чавун, хоча поставки здійснювались лише в І кварталі, до початку дії обмежень згідно з санкціями: у січні-березні російські виробники встигли відвантажити до ЄС 696,99 тис. тонн чавуну на 254,45 млн євро. Майже весь обсяг було спрямовано до Італії.
В яких країнах ЄС імпорт з РФ залишається вагомим
Імпорт російської сировини лишається вагомим для ринків Італії та Бельгії. І це особливо суперечливо на тлі слабкої кон’юнктури в самій європейській металургії.
Російські поставки продовжують займати велику частку ринку у момент, коли європейські виробники й без того працюють в умовах слабкого попиту та високої конкуренції з імпортом.
Що цьому передувало
Як відомо, видання "Українська правда" провело розслідування і з’ясувало, що друга найбагатша людина РФ, власник Новоліпєцкого металургійного комбінату (НЛМК) Володимир Лісін, веде активну співпрацю з підприємствами Росії, які виробляють ракети, дрони та ядерну зброю.
Водночас, два заводи Лісіна продовжують спокійно працювати у передмісті Брюсселю, а сам Лісін, попри тісну дружбу з Путіним, навіть не перебуває під санкціями ЄС.
Раніше Німеччина закликала ЄС негайно припинити ввезення російських сталевих напівфабрикатів, насамперед слябів, які досі не повністю підпадають під санкції - за словами віцеканцлера, міністра фінансів ФРН Ларса Клінґбайля, така "лазівка" в санкційному режимі дозволяє російським компаніям і надалі впливати на ціноутворення в ЄС та послаблює конкурентоспроможність європейських металургів.