Рішучий союзник. Що відомо про Еммануеля Макрона та як змінювалася його позиція щодо України
Президент Франції Еммануель Макрон за останні роки став одним із найактивніших союзників України та першим виступив з ініціативою введення західних військ. Водночас у власній країні наразі він намагається подолати політичну кризу.
Докладніше про біографію французського лідера та як він підтримує Україну, – в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
- Факти з біографії
- "Моцарт у фінансах"
- Наймолодший президент Франції
- Реформи, "жовті жилети" та політична криза
- Позиція Макрона щодо війни в України
Факти з біографії
Вчора, 21 грудня, Еммануелю Макрону виповнилося 47 років. Він народився в місті Ам'єн на півночі Франції в родині лікарів. Відвідував місцеву середню школу, але останній рік навчався в елітному ліцеї в Парижі.
Згодом Макрон здобув ступінь магістра з філософії в університеті Нантера. Також став магістром у галузі державного управління та економіки Паризького інституту політичних досліджень. Практикувався у посольстві Франції в Нігерії за програмою Національної школи адміністрації.
З дитинства Еммануель Макрон грав на фортепіано. Цікавився театром і відвідував шкільний гурток, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – вчителькою французької та керівницею театральної студії Бріжит Троньє. Хлопцю було 15 років, а його обраниці на той момент 39.
Через різницю у віці батьки Макрона спочатку намагалися запобігти стосункам, тому відправили його до Парижа закінчувати останній рік школи. Але у 2007 пара возз'єдналася та досі разом. Спільних дітей у них немає, проте у Бріжит від першого шлюбу є троє дітей та семеро онуків.
"Моцарт у фінансах"
Кар'єра Еммануеля Макрона почалася з державної служби. Протягом чотирьох років він обіймав посаду інспектора в Генеральній інспекції з фінансів при Міністерстві економіки. У 2008 перейшов у банківський сектор і почав працювати в Rothschild & Cie Banque.
У банку Ротшильдів Макрон відповідав за придбання компанією Nestlе підрозділу дитячого харчування Pfizer за 9 мільярдів євро, що зробило його мільйонером. Загалом у 2010-2012 заробив 2 млн доларів. В ті роки преса називала Макрона "Моцартом у фінансах".
Наймолодший президент Франції
У 2006 році Еммануель Макрон познайомився з французським політиком Франсуа Олландом, був його неофіційним радником з питань бізнесу. Коли Олланд переміг на виборах президента у 2012, Макрон отримав посаду заступника генерального секретаря Єлисейського палацу та радника з питань економіки та фінансів.
У 2014 Макрон був призначений на посаду міністра економіки, промисловості та цифрових справ. Займався розробкою законопроєкту, що отримав назву на його честь – "закон Макрона". Ініціатива передбачала лібералізацію деяких секторів економіки, зокрема відкриття для конкуренції сектора автобусного транспорту, роботу магазинів по неділях тощо.
За рік Макрон пішов у відставку з уряду та оголосив себе незалежним політиком.
У 2016 презентував власну політичну силу "Вперед, Республіка!" стверджуючи, що його партія не поділяє ані ліву, ані праву ідеологію. В ситуації, коли лише 12% французів (за даними опитування 2016 року) довіряли традиційним політичним партіям, це була виграшна стратегія.
На президентських виборах 2017 з 66% підтримки переміг у другому турі опонентку Марін Ле Пен. Таким чином, Еммануель Макрон у віці 39 років став наймолодшим президентом Франції.
У 2022 році вдруге зустрівся на президентських перегонах із лідеркою "правих" Ле Пен, і цього разу здобув перемогу з 58,5% голосів.
Як очільник Франції Макрон також є одним із двох співпринців Андорри.
Реформи, "жовті жилети" та політична криза
На посаді президента Макрон ініціював низку реформ, деякі з яких були неоднозначно сприйняті суспільством та призвели до масових протестів.
Зокрема, він розпочав реформу трудового законодавства, спрямованої на зменшення безробіття та підвищення конкурентоспроможності економіки. Була спрощена процедура вирішення трудових спорів та полегшені умови звільнення працівників. Хоча ініціатива не знайшла підтримки серед населення, рівень безробіття знизився.
Однією з основних цілей Макрон називав скорочення чисельності державних службовців. Це також викликало обурення серед працівників бюджетної сфери, що призвело до протестів та страйків.
У 2018 році французький лідер був вимушений запровадити у країні надзвичайний економічний і соціальний стан у країні через протести "жовтих жилетів".
Французи вийшли на вулиці проти підвищення цін на пальне та податків. Активісти вимагали збільшення зарплат і пенсій, повернення прогресивного податку на багатство. Протести періодично посилювалися протягом 2019 та 2020 років.
Попри кількатижневі страйки, з другої спроби президент Франції торік домігся ухвалення закону про збільшення пенсійного віку з 62 до 64 років.
Макрон послідовно виступає за модернізацію, трансформацію і розширення збройних сил країни. У 2023 підписав закон про збільшення військових витрат на 40% до загальної суми 413 мільярдів євро наступні 7 років.
Після переобрання на другу каденцію Макрон постав перед труднощами у формуванні стабільної більшості в парламенті, а влітку 2024 розпустив Національну асамблею та скликав дострокові парламентські вибори.
У вересні був сформований уряд, проте вже 5 грудня парламент оголосив йому вотум недовіри. Це перший випадок за 62 роки, що підкреслює глибоку політичну нестабільність у країні.
13 грудня Макрон призначив новим прем'єром Франсуа Байру – очільника ліберальної партії "Демократичний рух", яка входить до пропрезидентської політичної коаліції "Разом".
Позиція Макрона щодо війни в України
Від початку повномасштабного вторгення РФ ставлення Еммануеля Макрона до України суттєво змінилося.
Напередодні війни він виступав за дипломатію та посилення роботи Нормандського формату. 7 лютого 2022 їздив до Москви та провів шестигодинні переговори з лідером Кремля.
За підсумками зустрічі Еммануель Макрон заявив, що Володимир Путін пообіцяв йому "не починати нових військових маневрів біля кордонів України". Наступного дня президент Франції приїхав до Києва для зустрічі із Володимиром Зеленським. Це був перший візит французського лідера в Україну за 24 роки.
24 лютого 2022 Еммануель Макрон рішуче засудив агресію Росії та підкреслив відповідальність Володимира Путіна за початок конфлікту. Він висловлював підтримку Україні, визнаючи мужність українського народу та президента Володимира Зеленського.
Водночас протягом перших місяців війни очільник Франції намагався зберегти діалог з Москвою, провів кілька телефонних розмов із Путіним. Макрон сам себе називав "відповідальним лідером", що найдовше намагався вмовити Путіна припинити агресію проти України.
У червні 2022 Еммануель Макрон відвідав Україну разом із канцлером Німеччини Олафом Шольцом та прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, щоб продемонструвати "європейську єдність".
Як він заявив під час поїздки до Ірпеню, народи, що залишилися нейтральними в російсько-українській війні, зробили історичну помилку і стали співучасниками нового імперіалізму. Також Макрон наголосив, що "Франція на боці українських чоловіків і жінок – без будь-якої двозначності".
Згодом позиція французського лідера щодо війни в Україні стала ще більш активною. Він виступав за передачу сучасної зброї, критикував інших союзників за зволікання у передачі військової допомоги. При цьому Франція стала однією з країн, які дали дозвіл Україні на удари далекобійною зброєю по території Росії.
Макрон вважає, що тривалий мир можливий лише за умови повернення до міжнародно визнаних кордонів України, включно з Кримом. Він підтримав прагнення України стати членом Євросоюзу та заявив, що Франція не буде проти запрошення України до НАТО.
На початку 2024 його заява про можливість відправки військ НАТО в Україну викликала справжній резонанс. Наразі Емануель Макрон продовжує працювати над питанням миротворчої місії та веде переговори з союзниками.
Французський лідер наголошує, що у війні Росії проти України на карту поставлена безпека Європи, тому союзники мають бути готовими до рішучих дій: "Якщо Росія продовжить свою ескалацію, якщо ситуація погіршиться, ми повинні бути готові ухвалити рішення, необхідні для того, щоб Росія ніколи не перемогла".
Більше про ініціативу щодо відправки миротворчого контингенту в Україну можна дізнатися в матеріалі: Захід введе війська в Україну? Чи допоможе іноземний контингент завершити війну з РФ.
Нагадаємо, нещодавно французський президент організував у Парижі першу зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа після його перемоги на виборах у США. Очільники трьох країн обговорили гарантії безпеки для України та шляхи досягнення "справедливого миру".
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Le monde, France 24, Reuters, офіційний сайт Єлисейського палацу, заяви Еммануеля Макрона в соцмережі Х, інформація з Wikipedia.