РФ відкрила полювання на пасажирські потяги "Укразалізниці", - Politico

Удари по поїздах, що рухаються

Як пише Politico, з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила чи знищила понад 500 локомотивів.

Понад 60% цих втрат припали на останні вісім місяців. Наразі "Укрзалізниця" щомісяця втрачає від 37 до 40 локомотивів.

У Росії удари по залізничній інфраструктурі називають частиною стратегії проти української логістики, зокрема, тієї, яка використовується для доставки іноземної зброї. В "Укрзалізниці" вважають, що наслідки атак виходять далеко за межі військової логістики.

"Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку та страх серед і без того змучених місцевих жителів, паралізувати економіку", – заявив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський.

За його словами, восени 2025 року російські сили почали цілеспрямовано атакувати пасажирські потяги після отримання антен для mesh-мереж.

Така технологія дозволяє безпілотникам підтримувати зв'язок між собою та наземними передавачами, у тому числі на території Білорусі чи окупованих районів України.

"Минулої осені вони завдали удару потягом біля Лозової, міста в Харківській області, вбивши шістьох людей. З того часу ми ввели протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви", – сказав він.

Удари йдуть далі від фронту

Основна частина атак посідає райони в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення. Однак останнім часом російські війська розширили географію застосування таких дронів.

"Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західним регіонам України", – сказав Перцовський.

Окремо у Politico згадали недавню атаку біля польського кордону. Російський безпілотник вразив потяг невдовзі після відправлення іншого складу, в якому перебували європейські радники з питань безпеки та колишні лідери, серед них колишній прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.

В "Укрзалізниці" припустили, що метою міг бути саме цей склад, оскільки він вирушив раніше запланованого часу.

"Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів... Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їхати в Україну, тому що той факт, що після всіх спроб ізолювати Україну ми, як і раніше, відкриті й цікаві для світу".

Директор Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба, яка в день атаки їхала з Києва до польського Хелма, розповіла, що пасажирів двічі евакуювали.

"Ми спізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону", - розповіла Чікольба.

За її словами, співробітники залізниці організували евакуацію та наказали пасажирам залишити вагони та відійти від складу.

"А потім ми побачили, як наближається дрон. Той самий, який згодом потрапив до поїзда ближче до кордону. Все одно було страшно", - зазначила Чікольба.

Локомотиви складно замінити

Атаки створюють не лише загрозу для пасажирів, а й серйозну проблему відновлення рухомого складу. Вартість одного нового локомотива становить близько 5 млн. євро.

"Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, здатний цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо", – сказав Перцовський.

При цьому швидко замінити пошкоджену техніку лише за рахунок закордонної допомоги складно. Українська залізниця використовує колію завширшки 1520 мм, тоді як стандарт у більшій частині Європи становить 1435 мм. Тому вибір відповідного рухомого складу для передачі Україні обмежений.

Таку саму ширину колії використовують країни Балтії та Фінляндія. Литва вже пообіцяла передати Україні локомотиви у рамках зимового пакету допомоги.

Незважаючи на втрати, "Укрзалізниця" продовжує планувати роботу за різних сценаріїв.

"У нас є різні оперативні плани для забезпечення балансу між безпекою, але ми точно не розглядаємо сценарій, за якого зупиняємось. Так само як наша країна не розглядає можливості припинити боротьбу, залізниця, природно, не розглядає можливості припинити свою роботу", – сказав Перцовський.