Reuters дізналось про нову загрозу для української металургії
Українська металургія, яка п’ятий рік працює в умовах повномасштабної війни, зіткнулася з новою загрозою - посиленням торговельних обмежень з боку Євросоюзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Чинники впливу
Як зазначається в статті, на металургійну галузь одночасно тиснуть російські атаки, фактичне блокування чорноморських маршрутів, зростання логістичних витрат та підвищення тарифів "Укрзалізниці" на 30%.
ЄС із 1 липня майже вдвічі скоротив річні квоти на безмитний імпорт сталі, а постачання понад встановлені обсяги обкладаються митом у 50%. За оцінкою GMK Center, нова квота для України становить близько 1 млн тонн і може означати скорочення українського експорту сталі до ЄС на 60% проти 2025 року.
"Замість підтримки з боку Європейського Союзу ми стикаємося з обмеженнями", - заявив Reuters операційний директор групи "Метінвест" Олександр Мироненко.
Чому ринок ЄС важливий
ЄС залишається ключовим ринком для української металургії - на нього припадає близько 80% експорту української сталі. Загалом металургійна продукція формує близько 15% експорту України.
За словами Мироненка, нові обмеження можуть змусити "Запоріжсталь" скоротити роботу частини виробничих ліній та переорієнтуватися на виробництво чавуну, на який не поширюються квоти. Це означатиме простій близько 50% потужностей підприємства.
Додатковий удар - закриття морського експорту
Додатковим ударом стало фактичне припинення роботи чорноморського експортного маршруту.
Через це "Запоріжсталь" змушена імпортувати коксівне вугілля через європейські порти, що збільшує витрати приблизно на 30-40 доларів на тонну.
Необхідність окремого підходу для України
НБУ оцінює сукупні втрати валютної виручки у ІІ півріччі 2026 року лише через блокування Росією портів приблизно у 2,5 млрд доларів.
А разом з іншими обмеженнями ефект за оцінкою експертів може сягнути 10-12 пунктів ВВП у 2026-2027 роках. Галузеве об'єднання "Укрметалургпром" закликає уряд домагатися винятків для української металургії.
На цьому тлі українські виробники поступово втрачають конкурентоспроможність на європейському ринку та поступаються місцем турецьким, китайським і європейським компаніям.
Нагадаємо, раніше депутати Європарламенту також закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування CBAM щодо України та врахувати виняткові умови воєнного часу під час ухвалення рішень щодо квот та вуглецевих платежів.