Регулювання віртуальних активів в Україні: чому це важливо та яких змін чекає ринок

Різні версії законопроекту

Як відомо, у 2022 році Верховна рада ухвалила законопроект "Про віртуальні активи" (№3637), який може набути чинності лише після змін до Податкового кодексу. Однак президент ветував його, внісши низку правок.

Депутати декілька разів намагалися внести зміни у податкове законодавство, але їм це так і не вдалося зробити.

7 листопада 2023 року у парламенті зареєстрували законопроект про врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (№10225). Його написанням займалися Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом із фінансовим комітетом ВР та Ernst and Young.

Законопроект, серед іншого, пропонує оподатковувати прибуток від діяльності на крипторинку за ставкою 18% і військовим збором у розмірі 1,5%. Цей документ викликав критику з боку криптоспільноти, яка вважає ставки зависокими.

Що пропонує законопроект Мінцифри

Проект НКЦПФР викликав чимало критики, не знайшов він підтримки й в профільному Міністерстві цифрової трансформації.

Так, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков зазначив у Facebook, що у цьому проєкті відсутнє "просте регуляторне середовище та стимулююче оподаткування", необхідні для розвитку крипторинку.

"Щоб сприяти детінізації криптосектору, необхідно створити спеціальний податковий режим для бізнесу. Перші роки легалізації криптосегменту повинні формувати культуру оподаткування операції з новим класом активів. Тож податкові ставки мають становити 5% для доходів фізичних осіб та 18% для компаній з додатковою можливістю використання переваг податкового режиму Дія.City", — вважає Борняков.

Власне з цією метою Мінцифри спільно з депутатами та бізнесом у сфері віртуальних активів й розробило альтернативний проект.

Документ повністю виключає Нацкомісію з цінних паперів та фондових ринків з регулювання ринку, натомість виділяючи два регулятори: НБУ, яке буде відповідати за токени електронних грошей, і Мінцифру, відповідальну за інші напрямки.

Також документ визначає правовий статус віртуальних активів, а також класифікує цифрові активи та послуги у цій сфері, які адаптуються з європейськими стандартами регулювання криптоактивів Markets in Crypto Assets (МiСА).

Токени електронних грошей визначаються законним засобом здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги на всій території України, який може застосовуватись за спільною згодою учасників таких розрахунків.

При цьому емітентами та оферентами токенів електронних грошей в Україні можуть бути виключно банки та небанківські фінансові установи, які є резидентами України. В Мінцифрі вважають, що це збільшить привабливість для ще більшої кількості гравців фінансового та крипторинку "зайти" в Україну.

Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Крім того, документ передбачає створення інноваційної зони, у якій упродовж трьох років можна буде працювати без попередньої авторизації.

Також проект закону адаптує рекомендації FATF щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів, і запроваджує державний Реєстр постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів та віртуальних активів, що буде публічно доступний.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентуючи законопроект, наголосив, що в цілому альтернативний законопроект створить всі умови для роботи та розвитку криптоіндустрії, збільшить надходження до бюджету та підвищить інвестиційну привабливість України.

Які податки передбачає альтернативний проект?

Проект закону №10225-1 передбачає 18% податок на доходи фізичних осіб. Однак податок буде вводитися поступово: перші три роки передбачається ставка у розмірі 3%, а наступні п’ять років — 9%. Право на ставки, передбачені цим пунктом, матимуть ті платники податку на доходи фізичних осіб, сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн грн протягом одного звітного року.

Водночас операції з віртуальними активами для юридичних осіб пропонується звільнити від ПДВ, крім службових токенів, якими будуть токенізовані товари та послуги.

Для провайдерів послуг пропонується податок у розмірі 18%. Їх також пропонують звільнити від сплати ПДВ, окрім надання консультацій щодо віртуальних активів.

Резиденти "Дія.City" зможуть обирати між 18% податком на прибуток або 9% податком на виведений капітал.

Також проект закону № 10225-1 передбачає обов’язок визначення загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами, декларування доходів, обчислення і сплату податків безпосередньо на платника податків.

Очікування індустрії

Ухвалення змін до Податкового Кодексу щодо обігу віртуальних активів в Україні є важливим кроком на шляху до легалізації криптовалют в Україні.

За словами засновника та СЕО криптобіржі WhiteBIT Володимира Носова, саме від податкового регулювання залежить, що ми отримаємо у підсумку: розвиток технологій, економіки, інновації чи стагнацію й тупцювання на місці.

Поки що ж в парламенті тривають дискусії. Податковий комітет ВР збирає всі висновки від державних органів та бізнесу щодо першого та альтернативного законопроектів. Після цього планується створення робочої групи.

За словами народного депутата Олексія Жмеренецького, робоча група буде працювати над пошуком компромісу між цими законопроектами та можливим синтезом їх в один.

Що з цього вийде — покаже час. Головне, щоб Україна не прогавила унікальну можливість стати одним із світових лідерів у розвитку ринку цифрових активів.