Реформа публічних інвестицій триває: Шуляк розповіла, які проєкти внесено

За її словами, це не лише проєкти, пов'язані з енерго-, водо- та теплопостачанням, а й проєкти, пов'язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів.

 Що відомо про реформу публічних інвестицій

Олена Шуляк розповіла, що станом на кінець грудня минулого року сума, необхідна для відновлення України від наслідків російської збройної агресії, вже перевищила 530 млрд доларів. Однак, враховуючи інтенсивність ворожих атак, ця сума станом на кінець 2025 року буде на десятки млрд доларів вищою.

Водночас нардепка зазначила, що відбудова України триватиме не один і не два роки, тому цей процес вкрай важливо грамотно та комплексно спланувати. Для цього вже частково ухвалено необхідні законопроєкти. 

"З 2024 року ми почали досить велику комплексну реформу щодо публічних інвестицій, для якої ухвалили необхідні законопроєкти. В межах цього процесу заплановано три рівні проєктних портфелів – національного, регіонального і місцевого рівнів", – розповіла парламентарка. 

Перший портфель – великі державні проєкти, якими керує безпосередньо держава із залученням міжнародного фінансування. Другий рівень – проєкти, що реалізуються на рівні областей. Третій – проєкти громад на місцевому рівні, без яких відновлення не стане комплексним і не зможе реалізуватись із запланованими показниками. 

Які сфери охоплюють внесені проєкти

"Майже 150 проєктів уже внесено на національному рівні, кожен громадянин може зайти на сайт профільного міністерства та ознайомитись з ними", – розповіла Олена Шуляк.

Йдеться здебільшого про проєкти, пов'язані з енерго-, водо-, теплопостачанням. Також це проєкти, пов'язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів.

"Ба більше, в цей портфель зараз потрапили й проєкти, які пов'язані з інфраструктурою, особливо в частині будівництва соціального житла", –поінформувала нардепка. 

Крім цього, додала вона, в Україні вже затверджена стратегія регіонального розвитку, відповідно до якої зараз оновлюють свої стратегії розвитку громади, а регіони вже оновили. Всі вони корелюються з портфельними проєктами публічних інвестицій, які зараз оприлюднює держава.

Важливість просторового планування для розвитку громад

Певним викликом є синхронізація планування, яке відбувається на стратегічному рівні, бюджетному рівні й безпосередньо просторовому. 

Усі генеральні плани міст, всі майстер-плани зараз переглядаються з огляду на зацікавленість потенційних інвесторів вкладатись у них, каже парламентарка.

Інвестор приходитиме лише в ту громаду, де чітко є розуміння, що і як буде розвиватися, що, як, і де буде будуватися, де будуть створюватися нові робочі місця, де будуть підприємства, де будуть відповідні потенціали, точки зростання й розвитку.

"Тому громади, які дійсно прагнуть не лише якісного відновлення, а й якісного розвитку, вже створюють відповідні планувальні документи. І це є одним з маркерів того, чи дійсно місцева влада діє згідно з інтересами громади", – пояснила Шуляк. 

Вона повідомила, що попри відтермінування обовʼязковості планів просторового розвитку до 2028 року, деякі громади продовжують їх створювати.

Так, на сьогодні цей процес триває в більше ніж 140 громадах, а 7 громад ППР уже затвердили. Більшість з них розташовані в прифронтових регіонах – Чернігівській і Харківській областях. Натомість умовно тилові громади створювати ППР не поспішають.  

За словами народної депутатки, плани просторового розвитку обрали для себе громади, які хочуть розвиватися за чесними правилами. Примітно, що це маленькі громади. Натомість великі міста, де часто процвітає хаотична забудова, з цим не поспішають, аргументуючи тим, що під час війни ці процеси трохи недоречні.

"Але, як показує приклад тих громад, які це вже роблять, саме під час війни ці процеси необхідні. Оскільки якісне планування дорівнює якісному відновленню", – резюмувала Олена Шуляк.