Ситуація навколо полку "Скеля" має стати предметом не лише правового розслідування, а й широкої дискусії щодо системних проблем у мобілізаційних процесах.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на колонку кореспондентки ТСН Юлії Кирієнко-Мерінової для видання "Цензор.НЕТ".
На думку журналістки, цей кейс необхідно розглядати не лише через події в самому підрозділі, а й крізь призму загального стану мобілізаційної системи.
Вона зазначає, що дискусія навколо цієї теми є важливою для суспільства і порушує низку гострих питань.
Зокрема, йдеться про механізм потрапляння до війська людей із залежностями, яких направляють через ТЦК, а не через професійний рекрутинг.
Також актуальним є запит на справедливість, оскільки виникає дисбаланс, коли вмотивовані бійці опиняються на передовій нарівні з тими, чий стан здоров’я не передбачає виконання таких завдань.
Кирієнко-Мерінова пояснює, що в армії відсутні розпорядження щодо забезпечення метадоном бійців безпосередньо на лінії зіткнення, тому такі особи мають перебувати в тилових підрозділах.
Проте штурмові частини, такі як "Скеля", змушені заповнювати штатний розпис будь-яким особовим складом через високий запит командування на стабілізацію фронту.
Водночас авторка наголошує на важливості зважених оцінок.
"Дуже обережно у цьому скандалі слід вдаватись до оцінок, аби не знівелювати заслуги окремих батальйонів цього полку, які теж проливають кров", - пише вона.
Журналістка проводить паралелі із ситуацією часів АТО, зазначаючи, що проблеми з дисципліною та наслідки перебування у піхоті осіб із залежностями існували давно.
Проте зі зростанням чисельності армії ці виклики масштабувалися, а контроль над підрозділами, що виросли до розмірів дивізій, став значно складнішим.
Авторка нагадує про негативний досвід "стирання" підрозділів ТРО та ДШВ у попередні роки, коли їх використовували для екстреного "гасіння пожеж" на фронті замість планових операцій.
Як один із варіантів вдосконалення системи, Кирієнко-Мерінова пропонує розглянути сценарій, за якого в кожному військовому корпусі був би власний штурмовий полк, а не окремий рід штурмових військ. Хоча це несе ризики нестачі сил під час активних наступальних операцій, такий підхід міг би оптимізувати управління ресурсами.
Підсумовуючи, авторка підкреслює, що з кожним окремим випадком повинні розбиратися правоохоронці.
Водночас важливо враховувати, що армія функціонує в межах умов, створених чинною системою та владою, з чіткою вертикаллю підпорядкування, де за будь-який непослух передбачені відповідні санкції, якщо немає окремого розпорядження, яке дозволяє такий відступ від правил.
Як повідомлялось раніше, у Дніпрі 425-й окремий штурмовий полк "Скеля" провів урочистий захід з нагоди Дня Героїв, ключовою подією якого стало складання присяги військовослужбовцями полку.