Приклад "Вінницяпобутхім". З якими проблемами стикається Україна під час продажу активів РФ

Фонд державного майна (ФДМУ) виставив на продаж 100% акцій ПрАТ "Вінницяпобутхім", відомого зокрема виробництвом популярних пральних порошків "Ушастый нянь" та "Лотос". Аукціон в системі "Prozorro.Продажі" заплановано на 13 серпня 2025 року, а стартова ціна лота складає 301,4 млн грн.

Однак, як зазначають експерти, успішна приватизація цього об'єкта великої приватизації стоїть під великим питанням. Новий власник отримає не лише виробничі потужності, а й значні борги та, що найголовніше, ризик бути втягнутим у тривалі міжнародні судові спори.

Небезпечний прецедент для ринку

Головним "стоп-фактором" для потенційних покупців є ситуація, що склалася навколо заводів "Аерок". Після їх націоналізації та продажу українському інвестору Геннадію Буткевичу, колишній російський власник, мільярдер Андрій Молчанов, подав позови до міжнародних судів.

Цей випадок став тривожним сигналом для всього ринку. Інвестори розуміють, що можуть заплатити сотні мільйонів гривень за актив, право власності на який доведеться роками відстоювати в судах за власний кошт.

Позови такого типу створюють ризики не лише для держави як сторони відповідача, але й для нового інвестора. У разі негативного рішення арбітражу можливе накладення обмежень на користування або розпорядження активом, а також ініціювання арештів і заморожування рахунків. У межах чинного правового поля України публічного механізму захисту інвестора у подібних ситуаціях поки що не анонсовано.

В умовах війни та економічної нестабільності бізнес очікує від держави максимального сприяння та захисту. У випадку з конфіскованими активами це означає не лише прозору процедуру продажу, а й надання чітких державних гарантій.

Йдеться про створення юридичного механізму, який би захистив нового власника від можливих фінансових втрат у разі програшу в міжнародних судах колишнім російським власникам. Наразі такий механізм в Україні відсутній, що робить подібні інвестиції вкрай ризикованими.

Чи запропонує держава механізми захисту

У ситуації з "Вінницяпобутхімом" держава поки що не представила інституційного або законодавчого механізму, який би гарантував новому власнику юридичну підтримку у разі арбітражного позову. Водночас саме такі гарантії можуть стати визначальними для потенційного покупця - з огляду на вже створені прецеденти та обсяг передбачуваних витрат на модернізацію.

Учасники ринку не виключають, що в разі відсутності публічної моделі партнерства з боку держави продаж підприємства може не відбутися або буде відкладений. Це підтверджується попереднім досвідом з аналогічними активами, які доводилося виставляти на повторні аукціони зі зниженням стартової ціни.

Висновок

Приклад із "Аероком" демонструє, що навіть угоди, укладені відповідно до українського законодавства, можуть стати предметом міжнародного арбітражного розгляду. У контексті приватизації "Вінницяпобутхіму" важливо враховувати сукупність чинників: високу стартову ціну, наявні боргові зобов’язання, потребу в значних інвестиціях у модернізацію, а також потенційні юридичні ризики, пов’язані з історією власності підприємства.

У таких умовах значення матимуть не лише характеристики самого активу, а й наявність чіткої рамки взаємодії між державою та інвестором - зокрема у частині правової визначеності, процедурних гарантій та супроводу. Це може суттєво вплинути на рівень зацікавленості ринку та ефективність приватизаційного процесу, а також позбавить бюджет вкрай необхідних коштів.