Більшість українців попри повномасштабну війну вважають себе щасливими й за останні півтора року частка таких людей помітно зросла. Водночас 16% респондентів назвали себе нещасливими.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
КМІС понад 20 років запитує українців, чи вважають вони себе щасливими. У травні 2026 року 71% опитаних відповіли ствердно:
Таким чином, щасливих українців більш ніж утричі більше, ніж нещасливих.
При цьому показник майже не змінився порівняно з груднем 2025 року - тоді щасливими себе вважали 69% опитаних. Водночас порівняно з груднем 2024 року, коли таких було 58%, рівень щастя суттєво зріс.
Цікаво, що частка нещасливих за цей період практично не змінилася: у грудні 2024 року таких було близько 16%, стільки ж - у травні 2026-го. Натомість частка людей із відповіддю "і так, і ні" скоротилася з 25% до 11%. Тобто значна частина українців перейшла від невизначеної оцінки свого життя до більш позитивної.
За даними КМІС, серед факторів, пов'язаних із рівнем щастя, - вік, здоров'я, добробут та розуміння сенсу життя. Також значення мають освіта, родинні та інтимні стосунки, діти, друзі, відчуття безпеки та оцінка майбутнього.
З віком рівень щастя в Україні зменшується. У травні 2026 року серед людей віком до 40 років щасливими себе вважали 75%, тоді як серед українців віком 70 років і старше - 60%.
Відчуття щастя також тісно пов'язане з добробутом і здоров'ям. Серед людей із дуже низьким достатком щасливими були 48%, а серед найбільш забезпечених - 91%. Аналогічна тенденція спостерігається щодо здоров'я: серед тих, хто оцінює його як дуже погане або погане, щасливими були близько 50%, а серед найбільш здорових - 91%.
Ще один фактор - розуміння сенсу життя. Серед тих, хто не знає, у чому він полягає, щасливими себе назвали 41%, тоді як серед тих, хто знає, - 79%.
У грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії, 71% українців вважали себе щасливими. Упродовж 2024 року цей показник знизився до 58%, однак надалі почав відновлюватися: до 69% у грудні 2025 року і до 71% у травні 2026-го.
У КМІС наголошують, що конкретні причини такого зростання це дослідження встановити не дозволяє. Одним із можливих пояснень соціологи називають психологічну адаптацію до тривалої війни: люди пристосовуються до нових умов життя, змінюють свої очікування та критерії оцінки власного життя.
Водночас у КМІС підкреслюють: зростання рівня щастя не означає, що об'єктивні умови життя українців стали легшими. Війна триває, люди продовжують переживати втрати, небезпеку, економічні труднощі та психологічне навантаження.
Раніше РБК-Україна писало, що рівень довіри українців до публічних діячів суттєво відрізняється залежно від їхньої діяльності та ролі під час війни. Найвищі позиції у рейтингах традиційно посідають військові та представники оборонної сфери, тоді як до частини політиків переважає недовіра.
Також ми розповідали, що українці під час війни дедалі більше переживають про соціально-економічні проблеми та майбутнє країни. Серед головних страхів громадян соціологи називали бідність, проблеми в освіті та загрозу для майбутнього дітей.