Православна церква України та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) з 1 вересня 2023 року переходять на новоюліанський календар. Це означає, що низка церковних свят, зокрема Різдво, отримають інші дати.
Детальніше про реформу та нові святкові дати - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Це вдосконалена форма юліанського календаря, що базується на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Новоюліанський календар містить 218 високосних на 900 років, тривалість року становить 365,242222 доби. Що менше ніж на 2 секунди більше за тривалість тропічного року.
Зазначимо, міжнародним стандартом залишається григоріанський календар, запроваджений у XVI столітті Римською католицькою церквою на зміну юліанському. Його ідею відкинули країни Північної та Східної Європи, які здебільшого були протестантськими та православними.
На західноукраїнських землях, що входили до складу Польщі та Австрії, його використання було обов'язковим. На решту українських територій григоріанський календар поширився у першій половині XX століття.
У пошуках спільної дати Різдва православні церкви Європи зайнялися календарною реформою. У травні 1923 року на конгресі, скликаному Вселенським патріархатом, вирішили перейти на новоюліанський календар, розроблений сербським ученим Мілутіном Міланковичем.
Фото: українські православні та греко-католики переходять на новоюліанський календар (Віталій Носач/РБК-Україна)
У період з 1 березня 1600 по 28 лютого 2800 новоюліанський повністю збігається з григоріанським календарем. Основна відмінність - у новоюліанському "пропускається" 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років.
На сьогодні новоюліанський календар використовують такі церкви:
З 1 вересня 2023 року до них приєднаються Православна церква України та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Рішення про перехід першою ухвалила УГКЦ. На 93-й сесії архієрейського синоду 1-2 лютого 2023 року було прийнято відповідну постанову.
Згідно з нею, з 1 вересня церква переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Ті парафії, які не готові до такого кроку, зможуть вести літургійне життя за юліанським календарем до 2025 року.
У липні естафету підхопила Православна церква України (ПЦУ). На помісному соборі у Софії Київської ієрархи схвалили перехід на новоюліанський календар із 1 вересня. При цьому окремі парафії та монастирі за бажанням можуть залишатися на старому.
Дискусії про календарну реформу загострилися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022-го. У жовтні того року ПЦУ дозволила проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, а не 7 січня.
Війна та підтримка Російської православної церкви (РПЦ) дій Володимира Путіна та російської армії змінили настрої українців. За даними опитувань, на кінець 2022 року майже половина підтримувала реформу церковного календаря . У тому числі з політичних причин - щоб віддалитися від Росії навіть у питанні релігійних свят.
Фото: предстоячі УГКЦ та ПЦУ Святослав та Епіфаній (pomisna.info)
Нерепрезентативне опитування у додатку "Дія" показало підтримку реформи на рівні 58%.
РПЦ та УПЦ Московського патріархату залишаються на юліанському календарі. Між ним і новоюліанським різниця в 13 днів, і це означає, що дати неперехідних церковних свят (не залежать від дати Великодня) автоматично переносяться на 13 днів назад.
Більшість парафіян ПЦУ та УГКЦ тепер святкуватимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Відповідно День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня), а Хрещення Господнє - 6 січня (замість 19 січня).
Покрова Пресвятої Богородиці, до якого прив'язані дні українського козацтва, Української повстанської армії (УПА) та захисників та захисниць України, переноситься на 1 жовтня (замість 14 жовтня).
Інші свята отримали такі дати:
Зазначимо, Різдвяний піст тепер закінчуватиметься до 31 грудня. Віруючим, які дотримуються його, слід дотримуватись дат з 15 листопада по 24 грудня (замість 28 листопада - 6 січня).
Дати Успенського посту також зміняться: з 1 серпня до 14 серпня (замість з 14 серпня до 27 серпня). Що ж до Петрова посту, він прив'язаний до Трійці і починається за тиждень після неї. Закінчуватиметься він 28 червня (замість 11 липня).
Йдеться про Усікнення голови Іоанна Предтечі. До цього скорботна подія відзначалася 11 вересня, але через перехід на новий календар дата зміщується на 29 серпня.
Хоча це свято не належить до великих, воно є важливим для християн. Як правило, віруючі в цю дату дотримуються суворого посту.
Українським греко-католикам рекомендують відзначити його 10 чи 17 вересня. Православна церква України - 30 серпня, тобто сьогодні.
Дати Великодня та прив'язаних до нього свят змінюються щороку. Вони визначаються з урахуванням періоду весняного рівнодення, повного місяця після нього та дати єврейського Великодня.
Фото: новоюліанський календар не вплине на дату святкування Великодня (Віталій Носач/РБК-Україна)
У новоюліанському та юліанському календарях правила однакові, але відрізняються від григоріанського. Це означає, що після переходу православні українці та греко-католики не святкуватимуть Великдень, Вербну неділю, Вознесіння Господнє та Трійцю разом із римо-католиками.
На 2024 рік святкові дати будуть наступними:
У липні президент України Володимир Зеленський затвердив нові дати державних свят, пов'язаних із церковними.
Згідно з указом, вихідний на Різдво буде лише 25 грудня. Раніше на державному рівні наголошувалося і 7 січня.
День Української Державності та День хрещення Русі переноситься на 15 липня (замість 28 липня). День захисників та захисниць України - на 1 жовтня (замість 14 жовтня). Обидва свята також є офіційними вихідними днями.
Крім того, День української писемності та мови переноситься на 27 жовтня (замість 9 листопада), а День усиновлення - на 17 вересня (замість 30 вересня).
При цьому слід пам'ятати, що на час воєнного стану додаткові вихідні в Україні з нагоди свят скасовано. Наразі такий режим діє до 15 листопада 2023 року, але з великою ймовірністю його продовжать.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.